Кожен третій українець хоче емігрувати з країни - соціологи

Про такі настрої і надії українців розповіли соціологи, йдеться в сюжеті ТСН.

Як зазначається в дослідженні, головною причиною міграційного настрою є невеликі статки. За кордоном українці бачать перш за все добробут. Якщо шанси отримати роботу в Німеччині чи Америці сумнівні, то польський ринок праці надає безліч вакансій для українців. Вітчизняні роботодавці відчувають дефіцит робочих рук, але конкурувати по зарплаті не можуть. Після запровадження безвізу аграріям стало важче знайти персонал. Кожен десятий українець або має родичів, які працюють за кордоном, або сам тимчасово працював за межами України – саме в таких родинах сильні еміграційні настрої.

Так, у пані Жанни в Італії вже понад десять років працює донька і чотири роки син. Їхня італійська зарплатня неспівставна з українською, тому повертатися вони не збираються. Пані Жанна теж вирішила поїхати до Італії.

"Працювала по догляду за бабусею старенькою. Робота важка, - зізнається 56-річна жінка, котра просто не могла знайти роботу в Луцьку. - Немає тут перспектив. Була б перспектива, ніхто б звідси і не їхав би за кордон".

Водночас попри поширення ідей заробітку та життя за межами країни, більшість українців усе ж таки воліє лишатися на рідній землі. Наприклад, Олена побувала на кількох континентах, бачила багато країн, але переїхати кудись остаточно так і не змогла. Нині її свідомий вибір – жити в Україні. Жінка заснувала платформу, яка просуває українські вироби ручної роботи. Тисячі майстрів із гірських сіл, центральної, північної України роблять те, що нині надзвичайно цінують у світі – товар зі своєю історією. Вона працює на міграцію українських речей за кордон, і це допомагає зупинити еміграцію українців, бо цілі родини майстрів не стали заробітчанами, тому що їхня справа приносить дохід в Україні.

"Ми деяким майстрам виплачуємо до 200 тисяч гривень щомісяця. І це та сума, заради якої варто залишатися. На збиранні полуниці цього не заробиш", - пояснює Олена.

Соціологи пояснюють, що третина готових виїхати за кордон – це радше декларація, ніж реальні кроки в цьому напрямку, бо вивчати мову, закони, інтегруватися в нову культуру хочуть далеко не всі. Тому взяти валізи і переїхати готові в рази менше українців, ніж декларують це.

"Ми б хотіли жити, як в Німеччині, Великобританії чи США. Але насправді ми б хотіли жити в Україні так, як живуть ті країни", - таким є дійсно домінуючий настрій у суспільстві.

Незважаючи на міграційні настрої, 65% відсотків опитаних, попри все, хочуть залишатися в Україні. І цей процент зростатиме, коли кожен бачитиме Україну місцем проживання своїх дітей.