Майже в кожній країні є недільні українські школи - голова УВКР

Майже в кожній країні є недільні українські школи - голова УВКР

467
Ukrinform
Майже в кожній країні діють недільні українські школи, які здебільшого працюють при церквах.

Про це в інтерв’ю Gazeta.ua повідомив голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний.

"Майже в кожній країні є недільні українські школи. Здебільшого — при церквах. Там вивчають мову й літературу, історію. Інший варіант — дистанційне навчання по скайпу через систему міжнародної української школи. Діти засвоюють програму, що діє на нашій території. Одночасно навчаються в класичній школі країни, де живуть. У результаті отримують два атестати — український та європейський. Це зручно для трудових мігрантів", - сказав він.

Крім того Ратушний відзначив, що найбільше можливостей для вивчення української мови за кордоном - у Польщі та Румунії. В них є по кілька україномовних шкіл — початкових і середніх. У цих країнах громади давно відстоюють право української нац­меншини здобувати освіту рідною мовою, тому й отримують фінансування з місцевих бюджетів.

"У Румунії на це (навчання українською мовою - ред.) виділяють майже мільйон євро на рік. Ці гроші витрачають на національні школи, утримання апарату Спілки українців, фестивалі українських колядок у Сігеті чи свято борщу", - уточнив голова УВКР.

Також за його словами, повноцінні українські школи діють ще у Словаччині та Молдові.

"У Словаччині останнім часом ситуація змінилася не на нашу користь. Багато українців живуть поблизу міста Пряшів. Там же мешкає і русинська меншина. Тому деякі українські класи стають русинськими", - додав він.

Як відзначив Ратушний, держава, звідки походить діаспора, повинна фінансово підтримувати освітні заклади.

"Якщо нацменшині потрібна школа, європейська країна може її створити й частково фінансувати. Але утримання такої обходиться на ­25-30 від­сотків дорожче за звичайну. Тому держава, звідки походить діаспора, повинна допомагати підтримувати освітній заклад - хоча б розробляти й видавати посібники. Наприклад, у Румунії українські програми створені ще за часів Ніколає Чауше­ску (президент Румунії в 1974-1989 роках) і вкрай потребують оновлення", - говорить він.

Голова УВКР підкреслив, що української державної програми з підтримки діаспори не існує.

"Я бачив корейські школи в Казахстані. Туди з Кореї завозять усе необхідне, навіть ручки. Угорщина на кожного школяра своєї діаспори виділяє сотні євро, на вчителя — тисячі. Вони усвідомлюють, що вкладати в освіту власної діаспори — означає загальмувати процес асиміляції емігрантів з іншими народами. В Україні це теж розуміють, але грошей на діаспору майже не виділяють. У нас немає державної програми роботи з українцями за кордоном. Підтримка є лише на аматорському рівні. Це призвело до втрат українських шкіл у Грузії, Казахстані, Білорусі, Латвії", - зауважив він.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-