Дві школи – дві держави: 35-річчя дружби «через міст»

Фото
560
Ukrinform
Українська та молдавська школи відсвяткували спільний 35-річний ювілей. 

Серед крутих схилів Дністра, на півночі Молдови в густій зелені заховалося мальовниче село Унгри, Окницького району. На височині – храм, неподалік будинок культури й українська гімназія імені Ольги Кобилянської. Тут не просто вивчають   українську мову як окремий предмет, викладання інших предметів також ведеться українською, адже жителі цього молдовського села здебільшого українці.

МІСТ ДРУЖБИ

До столиці Молдови, Кишинева, від Унгрів понад 200 кілометрів, а до сусіднього українського села Бронниці Могилів-Подільського району і кілометра не буде – достатньо через міст перейти. Вже понад 35 років жителі  двох селищ так і дружать - «через річку» (як тут жартома говорять).

Школа в Унграх унікальна. Це експерементальний навчальний заклад, де педагогічний колектив працює за власною, узгодженою з міністерством освіти Молдови програмою та здійснює навчання як державною молдавською, так  і українською мовами.

Український куточок в Унграх

У Бронниці також є школа і не дивно, що два навчальні заклади дружать й спільно навчають

дітей любові до рідної землі, до батьківської спадщини, української мови, історії народу.

Директор української гімназії ім. О.Кобилянської у молдовському селі Унгурь Лідія Гінда почала працювати у школі в 1968 році після закінчення педучилища, перші кроки давались непросто, але з часом робота стала життям.  І скільки не кликали її до району, та й  до столиці, вона ї на думці не мала лишити школу, директором якої стала у 1987-му. Роки промайнули як один день, лиш відзнаки нагадують про нелегкий шлях на освітній: медаль «Meritul civic» (За заслуги) від уряду Молдови, а також ордени Ольги Кобилянської та Тараса Шевченка відУкраїни, численні дипломи та грамоти.

Директор української гімназії Лідія Гінда

Колектив сусідньої «через міст» загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня села Бронниця Могилів-Подільського району Вінницької області України вже багато років очолює Володимир Дерда, який також не мислить свого життя без рідної школи. Прийшовши до закладу молодим вчителем, він вже через рік був призначений завучем школи, а через шість років очолив педагогічний колектив. Зізнається, що сьогодні як і 30 років тому, коли вперше переступив поріг школи як її директор, хвилюється не менше.  Його ім’я в Золотій книзі кращих педагогів Могилів-Подільщини, отримав особисту подяку міністра науки та освіти України, чисельні  нагороди від обласного та районного керівництв освіти.   

Володимир Дерда (зліва)

Дружба шкіл почалася з проекту, ініційованого у Бронниці. Педагогічний колектив школи у 1982 році проводив пошукові роботи і звернувся до  колег з Унгрів  допомогти розшукати учасників Другої світової, які брали участь у кровопролитних боях в складі 206-ї стрілецької дивізіі, що 19 березня 1944 року визволяла обидва села від фашистської окупації. Тоді загинуло понад 700 воїнів. Учні та педагоги школи активно долучилися до пошуку, так і почалася ця багаторічна дружба – спочатку «республіканська» (в межах СРСР), пізніше «міждержавна» (у складі двох незалежних держав).

Донині спільно організовують пошукові експедиції, проводять фестивалі української пісні, олімпіади української мови та літератури.

СКАРБНИЦЯ ЦІННОСТЕЙ І НАДБАНЬ

Нещодавно школи відсвяткували 35-річчя встановлення дружніх контактів. Зібралися в Унграх.

«Так склалося, що територіально сьогодні наші села, наші школи розділяє не лише Дністер і місток, через який ми ходимо одне до одного в гості, але й кордон між двома державами, але кордон між серцями покласти неможливо, бо ми українці і наша любов до України безмежна», - наголосив на урочистостях Павло Марченко, голова Товариства української культури Окницького району, яке виступило організатором свята.

Взяли участь в урочистостях і представники місцевої влади обох країн:  заступник голови районної ради Михайло Слободянюк та  заступник голови райдержадміністрації з Могилів-Подільського Михайло Гоцуляк, заступник голови Окницької райдержадміністрації Андрій Цопа.

Що найприємніше – обидва навчальні заклади мають всебічну підтримку місцевої влади і в  Молдові, і в Україні.

Привітали освітян українські дипломати. Вітання Посла України у Молдові Івана Гнатишина зачитала перший секретар посольства Алла Отверченко, очільник консульства України у Бельцах Святослав Драч вручив керівництву гімназії подарунки та грамоти. Дипломати розповіли присутнім про перспективи навчання в Україні, згідно підписаній угоді між двома державами, зокрема про квоти, які надає Україна закордонним українцям для вступу до вищих навчальних закладів та правила прийому на виділені місця.

Дипломатів українського посольства зустрічають хлібом-сіллю

Атмосфера була урочистою й дружньою одночасно. Свято вдалося на славу. Учні ліцею вітали гостей концертом, не обійшлося без творчої дискусії, окреслення планів та спільних проектів на майбутнє.

«Жоден день наш не схожий на інший. Кожна дитина – це цілий світ, його потрібно розуміти і берегти»,- поділився особливостями професіями своїми думками директор бронницької школи Володимир Дерда.

Українська та молдавська школи відсвяткували спільний ювілей

«Доля вчителя нелегка, це навіть не праця, не професія, це такий рівень відповідальності,  обов’язку, вболівання за майбутнє дітей, держави, це врешті, глибина любові до дітей, до людей, до життя. Потрібно завжди пам’ятати не лише про те, що держава має зробити для нас, але й ми для держави. І для Молдови, і для України», - підтримала колегу директор унгрівської гімназії Лідія Гінда.

Цього принципу дотримуються освітяни по обидва боки «мосту дружби» і, напевно, саме тому у них все так ладно виходить. Віддаючи життя школі, свою долю подвигом не вважають.

Зинаїда Гурська, КИШИНІВ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-