У Вашингтоні поки не знають, яким союзником може бути Україна - Мурський

У Вашингтоні поки не знають, яким союзником може бути Україна - Мурський

Інтерв'ю
848
Ukrinform
Громадська організація Razom у четвер презентує в американському Конгресі аналітичну доповідь "Політика США в Україні: виклики й можливості". 

Цей документ складає 97 сторінок тексту, графіків, карт та ілюстрацій, і став результатом тривалої роботи цілої команди фахівців, у тому числі науковців, міжнародних експертів й випускників провідних американських університетів у галузі міжнародних відносин. Доповідь містить детальний аналіз та рекомендації для Конгресу й нової адміністрації США щодо формування американської політики відносно України. Про те, що саме пропонує звіт, які напрями охоплює та як він може допомогти Україні, в інтерв'ю агентству розповів координатор проекту, випускник програми міжнародних відносин інституту Кенеді Гарвардського університету Микола Мурський.

- Миколо, передусім, чому і як виникла ідея підготувати цей документ?

- Ми розпочали працювати над ним, оскільки на Капітолійському пагорбі (в американському Конгресі – ред.) нам сказали, що мають багато загальної інформації щодо поточної ситуації в Україні, але бракує детальних даних, необхідних для розвитку подальшої політики та ідей відносно України. Тут, у США відбувається багато подій, де говорять, що потрібно підтримати українців. Але навіть на них не вистачає інформації, чому Україна важлива для Америки, і що конкретно Сполучені Штати можуть зробити, щоб надати ефективну допомогу.

Насправді для американців важливо, щоб Україна була сильною самостійною державою, щоб був збережений існуючий міжнародний порядок. Одна з причин цього полягає в тому, що українці відстоюють кордони цього міжнародного устрою.

- Які конкретні питання охоплює дослідження? Крім аналізу, які поради та рекомендації є в документі?

- Основою цього документа є те, що будь-яка американська політика відносно України повинна керуватися трьома принципами. По-перше, це стабільність і безпека Східної Європи, яка входить до фундаментальних американських інтересів. По-друге, зміцнення суверенітету, територіальної цілісності, а також права на самовизначення України. Й по-третє, це посилення можливостей для українців у подоланні викликів, що існують всередині держави.

Рекомендації в доповіді ми поділили на розділи, що стосуються питань геополітики, інституцій та інфраструктури, а також прав людини та суспільства.

Загалом же звіт охоплює як загальні знання про сучасну Україну: події Майдану, війну на Донбасі, безпеку в державі та перегляд політики США відносно України, так і більш глибокі теми, важливі для розвитку відносин. Це шість напрямів: громадянське суспільство в Україні; антикорупційні реформи; державна економіка; енергетична політика; виклики в гуманітарній сфері; реформи в судовій системі, на успіху якої базуються всі інші перетворення. Окремим пунктом визначені права представників ЛГБТ-спільноти в Україні.

- Ви винесли питання ЛГБТ в один ряд з проблемами економіки, енергетики та реформам. Вважаєте, що права цих людей серйозно обмежені в Україні?

- Насправді, це чутливе питання. Терпимість до людей, які є інакшими, якщо вони не роблять нікому шкоди, є передумовою для поваги інших прав людини. В Україні історично, ще з радянських часів, склалося негативе ставлення до представників ЛГБТ-спільноти. Крім того, недостатньою є правова база проти дискримінації та злочинів на грунті ненависті. Для прикладу, у 2014 році відбулися суди по справах убивства представника ЛГБТ-спільноти в Харкові, а також підпалу кінотеатру "Жовтень" через показ фільму за цією тематикою. В обох випадках мотиви ненависті були розглянуті судом не як обтяжуючі, а як пом'якшувальні обставини. Толерантність до людей ЛГБТ, так само як і до людей іншої раси, іншої релігії символізує повагу до прав людини в широкому сенсі.

- Рекомендації, які ви навели у звіті, адресовані лише Конгресу?

- Не тільки Конгресу, це є загальними рекомендації для американської влади. Важливо також, щоб і адміністрація мала більше інформації про Україну, про те, який потенціал має країна, і яким вона може бути союзником для Сполучених Штатів. Це сприятиме процесу формування політики Білого дому відносно України. Наприклад, обумовленість фінансової допомоги США Україні зазвичай передбачає жорсткі умови, що визначають, які реформи мають відбутися в першу чергу, які в наступну. Це дуже важливо та повинно мати обгрунтування.

Інший приклад – місцеві вибори на Донбасі. Важливо, щоб Америка допомагала європейським партнерам, які наразі є ключовими в процесі врегулювання, розуміти, що неможливо проводити вибори в умовах окупації військами, які діють під іноземним супроводом.

Що ж стосується Конгресу, ми знаємо, що там продовжує існувати дуже велика підтримка України. Однак законодавці мають замало детальної інформації про Україну. Вони отримують багато відомостей з новин, які не завжди об'єктивно відображають ситуацію.

- Чи згадується в доповіді про санкції проти Росії та виконання нею Мінських домовленостей?

- До певної міри. Ця доповідь стосується більше внутрішніх проблем в Україні. Але ми також торкнулися викликів, які мають відношення до української зовнішньої політики.

Відносно санкцій, посол Фрід (Деніел Фрід, координатор з питань політики санкції Держдепартаменту США – ред.) зробив гарну роботу, обумовивши дію цих обмежень проти Росії. Вони мають значний вплив на російську економіку разом зі зниженням світових цін на нафту. Так чи інакше, санкції здатні змінити поведінку Москви, чого очікують США і Європа, особливо в контексті виконання Мінських угод.

Але ми підкреслили, що з тринадцяти пунктів "Мінська-2", дев'ять залишаються невиконаними Росією й сепаратистами. Тож, навіть якщо завтра Москва виведе всі свої війська та озброєння з Донбасу, цього буде недостатньо для послаблення санкцій, бо залишається ще вісім пунктів, які необхідно реалізувати в повній мірі.

- Чи допускаєте ви, що адміністрація нинішнього президента США, який неодноразово твердив про необхідність зблизитися з Москвою, може зайняти позицію переважно російської сторони в питанні "Мінська"?

- Думаю, що Трамп не є прихильником поміркованої політики, яким був Обама. Й хоча робити будь-які прогнози поки що зарано, ми вже зараз бачимо окремі виступи представників американської адміністрації з наголосом щодо притягнення Росії до відповідальності. У Білому домі добре розуміють, що діється між Україною і Росією. Тож, було би великим програшом, якщо б новий президент віддав би свої важелі впливу, скасувавши санкції. Трамп не має на увазі такої мети. Але знову ж, поки що рано говорити про подальші можливі кроки.

- Ви збираєтесь презентувати документ 23 лютого. Як він потім поширюватиметься далі, в Конгресі й адміністрації президента США?

- У кожного сенатора та конгресмена є по одному-два-три помічники, які працюють у питаннях зовнішньої політики. Наша мета – донести цю доповідь особисто їм. На додаток до запланованого заходу в четвер, ми плануємо докласти більше зусиль, у тому числі, відвідувати офіси законодавців, презентувати цю доповідь та відповідати на запитання стосовно України, що можуть виникнути. Чому ми націлені безпосередньо на помічників, тому що, на нашу думку, це перевага, яка допоможе нам донести необхідну інформацію до конгресменів і сенаторів.

Ярослав Довгопол, ВАШИНГТОН.

*   *   *

Довідково: Микола Мурський - один із активістів українсько­американської громадської організації Razom, яка підтримує українців у боротьбі за "розвиток демократичного суспільства з гідністю, справедливістю та правами людини для всіх". Микола навчався в Массачусетському технологічному інституті (м. Кембридж) та Гарвардському університеті, в тому числі, на напрямі міжнародних відносин та світової політики.

Останній період Мурський займався координацією команди RazomThink в процесі написання доповіді “Політика США в Україні: виклики та можливості”, а також роботою з міжнародними експертами, які долучилися до проекту.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-