В Україні можуть конфіскувати майно 302 підсанкційних осіб
Про це повідомила заступниця міністра юстиції Ірина Мудра, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу міністерства.
Мудра поінформувала, що Україна вживає активних дій щодо переслідування винних осіб, які вчиняють злочини в Україні. Зокрема, за її словами, подано позов до Європейського суду з прав людини за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Перші процедурні рішення очікуються вже восени, прогнозує заступниця міністра.
Також вона нагадала, що позови до ЄСПЛ громадяни можуть подати самостійно, але лише до 16 вересня, оскільки росія денонсувала Конвенцію та вийшла з Ради Європи, тому строки для подання позовів обмежені.
Крім того, зауважила заступниця міністра, Україна також подала позов до Міжнародного суду ООН по Конвенції проти геноциду. В обох інстанціях буде вимога щодо повної компенсації завданої шкоди, уточнила вона.
Щодо конфіскації активів рф за кордоном, заступниця міністра наголосила, що блокування, конфіскація та спрямування коштів на відшкодування збитків Україні вимагає неабияких зусиль від наших партнерів.
За її словами, частина держав, наприклад Німеччина, мають норми законів на рівні конституції, які забезпечують суверенний імунітет державного майна країни-агресора, забезпечують обмеження права власності. У таких країнах потрібно вносити зміни на рівні національного законодавства і на рівні конституції. Водночас, зауважила Мудра, є держави, які можуть це зробити самостійно, без європейських конвенцій та без втручання на рівні міжнародних організацій, наприклад, США та Канада.
«Канада вже зробила перший крок – вони ухвалили законодавство, яке дозволяє конфісковувати приватні і суверенні активи. США також має низку законопроєктів, які передбачають конфіскацію російських активів та передачу їх на користь України», – додала заступниця міністра.
Вона уточнила, що наразі жодна країна ще не проводила конфіскацій у цивільних процесах.
"Це відбувається поки що в кримінальних провадженнях, які стосуються активів, які, наприклад, набуті злочинним шляхом. Тому на рівні ЄС розробляються законопроєкти, які дадуть змогу конфісковувати активи приватних осіб, які намагаються уникнути санкцій. Це дасть можливість конфісковувати активи таких осіб», – пояснила Мудра.
В Україні юридична процедура вилучення активів також передує їх виявленню і блокуванню. Як поінформувала заступниця міністра, на сьогодні є вже 302 підсанкційні особи, проти яких введено санкції із блокуванням активів і майно яких за наявності в Україні, відповідно до законодавства, може бути вилучене.
«Реальні кейси знаходяться на стадії підготовки документів, бо відповідне законодавство було прийнято тільки у травні. Але найближчим часом Мін’юст подасть перші позовні заяви до Вищого антикорупційного суду щодо застосування санкцій у вигляді вилучення майна в дохід держави. Надзвичайно важливо підготувати беззаперечні докази, щоб в майбутньому мати безапеляційні заперечення у разі, якщо колишні власники подадуть позов проти України та ініціюють інвестиційні спори», - наголосила Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб". Документ встановлює новий вид санкцій у вигляді стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, якими вона може прямо чи опосередковано розпоряджатися.
Президент заявив, що процедура виявлення та конфіскації активів підсанкційних осіб, які в той чи інший спосіб підтримують агресію окупантів проти України, дасть змогу швидко та ефективно поповнювати український бюджет за рахунок ворогів.
