Соломон – трикутник кохання. Прем'єра мюзиклу

Автор мюзиклу – відомий український композитор та джазовий виконавець В’ячеслав Полянський, який сміливо додав у своє музичне полотно елементи джазу. Говорить, що джаз доречно підсилює озвучення філософських тем, які містить «Пісня пісень» та оживляє фактуру фортепіано, разом із яким звучать флейта та саксофони.

Цікаво, що інструменти у цьому мюзиклі – теж актори, вони є частиною дії. Тож певною мірою – це експеримент, композитор зробив майже неможливе: об'єднав класичний академічний формат, оперу та джаз.

Проєкт створено ГО «Культурно-мистецька фундація DUSHA UA” за підтримки Українського Культурного Фонду (програма "Культура плюс").

У мюзиклі задіяні: композитор, піаніст В’ячеслав Полянський, вокалісти Олександр Рудько (Соломон), Ірина Ушаньова-Рудько (Суламіф), Тетяна Єсипова (Цариця), саксофоніст Сергій Цимбал, флейтист Богдан Єремєєв.

ЦЕ – ІСТОРІЯ ЄДИНОГО СПРАВЖНЬОГО КОХАННЯ ДРЕВНЬОБІБЛІЙНОГО ЦАРЯ СОЛОМОНА

В інтерпретації авторів – це історія єдиного справжнього кохання древньобіблійного царя Соломона. Але що нам відомо про його персону?

Син царя Давида при народженні отримав ім'я Йедідія, що в перекладі означає «той, кого любить Бог». У  народі ж його прозвали Соломон, що означає «Мирний».

Це він побудував Єрусалимський храм. Був третім царем Ізраїлю, що за роки його правління процвітав та став могутнім. А також славився своєю мудрістю. 

У Соломона було 700 дружин та 300 наложниць. Шлюби здійснював задля союзу з сусідніми країнами, припустивши, що з родичами ніхто воювати не буде. Серед його дружин була і дочка фараона, правителя Єгипту. Цей союз можна вважати найвигіднішим, бо він припинив 500-річну війну між Ізраїлем та Єгиптом.

У православній і католицькій церкві Соломон вважається автором Книги Премудрості Соломона. Також йому приписують авторство книги Старого заповіту – Пісні пісень. Це збірка любовних гімнів, які розкривають взаємні почуття 40-річного Соломона та юної Суламіф. Бідна дівчина вразила царя скромністю, мудрістю та цнотливістю. Уже за кілька днів він увів її до палацу та назвав найулюбленішою дружиною. 

Перед прем'єрою мюзиклу я поговорила із виконавцями: Олександром Рудьком, Іриною Ушаковою-Рудько та Тетяною Єсиповою. 

ПРО КОХАННЯ МОЖНА ШЕПОТІТИ АБО Й КРИЧАТИ НА ВЕСЬ ГОЛОС. КАМЕРНІСТЬ МИ ОБРАЛИ З ІНШИХ МІРКУВАНЬ 

Перший співбесідник - Олександр Рудько, вокаліст, виконавець ролі Соломона.

- Олександре, яким в процесі роботи ви відкрили для себе відомого царя?

- Цей проєкт для мене – великий виклик. Все почалось якось спонтанно із вокального циклу, а потім поступово доросло до камерної постановки із трьома інструменталістами та трьома вокалістами. 

Ще один виклик: втілити такого відомого царя. Ми начебто одного з ним віку, тому я розумію логіку його вчинків, його слова, звернені до коханої, теж проходять крізь мене не надумано. Не ставлюсь до нього як до якогось фундаментального усталеного образу мудреця, «царя царів», а як до людини, що має свої емоції.

- Роль Суламіф виконує ваша дружина Ірина. Як вам працюється разом?

- З дружиною працювати нелегко (сміється). Колезі ти не завжди стільки всього розповідаєш про роботу, а ми постійно в діалозі. Головне - вдома сказати «стоп». Однак, ми професіонали, і це не перший наш спільний проект – тому вже знаємо межу, за яку не варто переходити.

- Говорити про кохання завжди доречно в камерній обстановці?

- Про кохання можна шепотіти або й кричати на весь голос. Камерність ми обрали з інших міркувань. 

В умовах пандемії – це ще й найприйнятніший склад: три виконавці і три музиканти (фортепіано, кларнет та саксофон). Ми - дуже мобільні. Можемо виступати на будь-якому майданчику. Щоб зіграти цей мюзикл  - нам не потрібно мега великих сцен, чи складних декорацій. 

ВАГІТНІСТЬ ПРОЙШЛА В ЧУДОВОМУ НАСТРОЇ, РЕПЕТИЦІЇ МИ ПРОВОДИЛИ У ПАРКАХ. ТОДІ Ж БУВ ЛОКДАУН

Другою, з ким я поспілкувалася, була Ірина Ушаньова-Рудько, вокалістка, виконавиця ролі Суламіф. 

- Іро, що вам найбільш пам’ятне у роботі над мюзиклом?

- Для мене найбільш цінне те, що ми тісно співпрацюємо з автором. Ми бачили створення проєкту майже від першого дня. Спостерігали, як народжувалась музика, як вносилися зміни, як музика оживала з-під пальців нашого Маестро – В’ячеслава Полянського. Це велика честь працювати із таким Музикантом. 

А мій образ – шістнадцятирічна Суламіф. Вона лишень починає входити у світ дорослих почуттів, дуже світла, відкрита дівчина. Її серце - чисте. Вона - глибока особистість, цим і зацікавила царя Соломона - набагато старшого за неї. Саме в Суламіф він знайшов своє кохання і ту особистість, яка його наповнила щастям. У Соломона ж було до 1000 жінок, і не всі його кохали, не всі були щирими. Хтось використовував, хтось ігнорував. За викладом нашого режисера – Суламіф не з простого роду, але вона не знає про це. У ній честю промовляє її славний родовід. У дівчині закладені гідність, розум, духовність, інтелект. Ці риси вона сприймає як щось природнє, дане їй, тому і шанує та береже ці якості. Вона знає собі ціну. У ній повна гармонія - і це дуже цікаво відтворювати.

- Ви увійшли в проєкт будучи при надії, а вже в квітні народили донечку. Не було складно працювати?

- Про вагітність я дізналась, коли ми вже подавали заявку до Українського культурного фонду на грант. Тоді ще не було відомо, чи пройде проект далі, тому нікому нічого не сказали. Коли підтвердилася інформація, що проєкт переміг - почали обдумувати, як все організувати. Наша донечка дала нам таку можливість – усе підготувати.

Вагітність пройшла в чудовому настрої, репетиції ми проводили у парках. Тоді ж був локдаун. І для мене ці заходи виявилися дуже корисними.

Я народила 29 квітня, тож мала час, щоб повернутися у форму та відточувати вокальні та драматичні нюанси. Процес творення проєкту не припинявся ні на мить. Все вийшло дуже гармонійно. 

Ця можливість не випасти з процесу, співати - для мене дуже цінна. І як для жінки, це справжня радість - реалізуватися у материнстві. У мене є час і для дитини, і для чоловіка, і для співу. Хочу подякувати моєму чоловікові і нашим родичам, які радо нам допомагають.

ПЕРЕД ТИМ, ЯК БРАТИСЯ ЗА РОЛЬ -  ПРОШЕРСТИЛА ІНТЕРНЕТ В ПОШУКАХ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ГОЛОВНУ ДРУЖИНУ СОЛОМОНА 

І нарешті - Тетяна Єсипова, вокалістка, виконавиця ролі Цариці

- Тетяно, ви виконуєте роль головної дружини Соломона. Як вам ваша героїня? 

- Так, я співаю за Царицю – дочку єгипетського фараона. Перед тим, як братися за роль -  прошерстила Інтернет в пошуках інформації про неї. Дещо знайшла. У ті часи Єгипет був у скрутному стані, фараон вирішив видати свою доньку заміж за царя Соломона, врятувавши цим Єгипет від загибелі. Такий шлюб був на домовленості, без згоди самої Цариці. Вона стала однією з дружин. А за легендами, у нього було сотні дружин та наложниць. Так що, розумієте, конкуренція була значною. Завдяки своєму характеру вона стала найвпливовішою. 

Цариця - владна. І це, за характером, повна протилежність мені. Я ніколи б не вчинила жодних підступних дій щодо інших людей, не вмію плести інтриги. А от коли граю - знаходжу потрібні інтонації, погляд, енергію... Це дає мені можливість розгорнутись по повній.  Роль Цариці є яскравим прикладом трансформації героїні. На початку вона лагідна, зваблива, утримує повний контроль над іншими жінками гарему. Вона впевнена у своїй владі. 

Відчувши холод від Соломона, зрозуміла, що має суперницю, яка може похитнути її позицію першості. Намагається дізнатися - хто вона. І поступово втрачає самоконтроль. Однак, це не через страх втратити коханого, а щоб не випустити влади з рук. Однак її ситуація погіршується, коли Соломон приводить у палац нову кохану. Цариця намагається усіма можливими силами повернути увагу Соломона. 

- Напевно, музика відтіняє такі любовні пристрасті?

- Музика дуже допомагає у розкритті змін характеру Цариці. Чітко передає всі зміни станів, настрою розлюченої ревнивиці. Зверніть увагу на пісню Ревність – це межа шизофренічної одержимості. А далі приходить бажання помсти. Буде цікавий та несподіваний фінал. Ми самі здивувались, коли нам його запропонувала наша режисерка Юлія Журавкова. 

- Як ви потрапили в проєкт?

- Мені подзвонив Олександр Рудько. Раніше ми з ним перетиналися в консерваторії.  Він бачив мене у ролі Любаші з опери Римського-Корсакова “Царева наречена”. Ця роль чимось дуже схожа на царицю. Він згадав про мене та запросив на прослуховування. 

Для глядача – вона негативний персонаж, зла і неприємна жінка. А я розумію її мотиви, однак не хочу виправдовувати.  Вона бореться за своє щастя. І робить це так, як вміє. – розповіла Тетяна Єсипова.

...Історія про кохання царя Соломона і юної Суламіф пережила віки і навіть тисячоліття. Безліч авторів у всьому світі по-різному торкалися її прекрасних сторінок, увічнюючи її – хто в літературі, хто - в поезії, хто – в художньому, театральному та музичному мистецтві. Але, погодьтеся, що цю чарівну легенду завжди можна буде показувати в нових несподіваних барвах.

Будемо сподіватися, що перший український камерний мюзикл про вічне кохання одного із найбільш могутніх, розумних та заможних царів давньої держави Ізраїль матиме сценічний потенціал, і його історія не завершиться на київській сцені, а успішно продовжиться і оселиться на майданчиках різних міст та містечок, можливо, не лише в Україні. 

Любов Базів. Київ

Фото Володимира Тарасова, Олени Доманської та Насті Телікової