Якщо прагнеш творчості, твій шлях у Академію мистецтв

Якщо прагнеш творчості, твій шлях у Академію мистецтв

Укрінформ
Екскурсія найпопулярнішим в Україні вищим навчальним закладом з художньої освіти 

В Україні зовсім скоро розпочнеться вступна кампанія у вищі навчальні заклади. Абітурієнти робитимуть вибір щодо своєї майбутньої спеціальності, а також обирати заклад, де вони хочуть здобувати освіту. Найпопулярнішими спеціальностями все ще залишаються: правознавство, комп’ютерні науки, філологія та менеджмент. І саме на такі спеціальності орієнтуються багато вишів.

А от що робити тим, хто бачить своє майбутнє в творчій сфері? В Україні не так багато вишів, які готують фахівців з творчих спеціальностей. Один з таких закладів - Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури (НАОМА).

Академія вважається одним з найпопулярніших та найкращих закладів художньої освіти. Тут готують фахівців живопису, скульптури, графіки, театрально-декораційного мистецтва, архітектури, реставрації творів мистецтва. Загальна кількість студентів тут зовсім мала, всього лише 800 людей. У порівнянні з іншими українськими вузами - це досить мізерно, але для художніх закладів освіти - звичні цифри, у багатьох європейських академіях мистецтв загальна кількість студентів не перевищує і 1000 осіб.  

Організувати навчальний процес високого рівня у закладах художньої освіти досить складне завдання. Бо для Академії мистецтв дуже важливо робити акцент на практичній діяльності студентів. Важливо створити всі умови для того, щоб молоді люди розвивали свої творчі здібності та втілювали у життя свої задуми. Тут точно не вистачить самих лише лекцій, навіть дуже цікавих.  

“Чим відрізняється наша академія від звичайного навчального закладу, від класичного українського університету? Окрім теоретичних лекцій, у нас є і практичні заняття з архітектури, живопису, скульптури, графіки - це і є наші практичні лекції. А творчий процес, його ж не можна якось порахувати, осягнути, творчий процес він безперервний... Студент тут зранку до ночі, він може піти на лекцію, потім повернутися до практики. Багато студентів вже працює. Наша освіта така класна, що от, наприклад, архітектори, якщо вони не ліниві, то вони і під час навчання працюють”, - поділився думкою під час екскурсії університетом виконуючий обов’язки ректора НАОМА Остап Ковальчук. 

Дмитро Антонюк та Остап Ковальчук
Дмитро Антонюк та Остап Ковальчук

Кілька років тому в навчальному закладі вирішили реконструювати майстерню для навчання архітекторів. Проєкт з реконструкції розроблявся разом зі студентами. І в результаті тут вийшов досить сучасний простір для студентів з концептуальними меблями. Наприклад, стіл тут зробили зі старих меблів Академії, поставили також маленькі столи на колесах, які легко можна пересунути з одного місця на інше. Також у кімнаті встановили екран для показу презентацій, обладнали кімнату сучасними технологіми. Зокрема, ця студентська майстерня отримала приз за найкращий проєкт навчальної аудиторії.  

Професор в НАОМА та автор концепції майстерні Дмитро Антонюк зазначив, що дуже важливо, щоб студентам було комфортно працювати в стінах університету, і для цього повинні бути відповідні умови, бо це впливає на майбутні здобутки студентів. Ті, хто навчаються у закладі, можуть приходити в аудиторію у вільний час та працювати там над своїми проєктами.

“Коли ми вчилися, то ми і ночували в майстернях, і тоді не було таких жорстких заборон. Ми на ніч залишалися, працювали тут перед оцінкою. І це було нормально. До речі, у багатьох європейських вузах студенти мають доступ до майстерень 24 години на добу. Єдине, що для цього потрібні - персонал, контроль техніки безпеки і все інше. Але це хороша практика”, - розповів Антонюк. 

Аудиторія присвячена художнику-авангардисту Казимиру Малевичу, який свого часу викладав в Академії мистецтв. Автор концепції сучасної майстерні розповів легенду пов’язану, з цією аудиторією.  

"Ніхто не знає достеменно, де була майстерня і аудиторія, де Малевич викладав. Це невідомо. Достеменно відомо, що це було пов'язано з третім поверхом. Тобто нашим. Коли ми зробили тут скляні прорізи, то ми для себе вирішили, що навіть, якщо він не у нас тут викладав, то принаймні він тут ходив. І якщо ви придивитесь, то побачите, що він там ходить. Не знаю, чи дізнаємося ми коли-небудь, де ж були ці його викладання знамениті, але ми його поважаємо”.

У вищому навчальному закладі Малевичу присвячена не тільки одна з аудиторій, але ще й ціла виставкова зала. Зовсім нещодавно вийшов наказ  про присвоєння залі ім’я Казимира Малевича. За словами Ковальчука, Україна колись прийде до того, що Малевич є українським брендом, і якщо він викладав тут в закладі, то про це потрібно пам’ятати і просувати це. 

Наразі ж тут готують свою виставку студентіи третього-четвертого курсу. 

“Унікальна ця зала тим, що студент може виставити тут свої твори, бо одне діло їх в майстерні повісити, щоб професура оцінила, а інше діло, коли ти бачиш свою картину на стіні, і ти вже не можеш тут нічого домалювати, ти вже порівнюєш її з іншими. І це дуже важливо для студентів. Бо, щоб  стати художником, треба виставлятися, і порівнювати себе з колегами”, - відзначив Ковальчук. 

Також у цьому приміщенні проходять усілякі публічні заходи, лекції та захист дипломних робіт.  

У зв’язку з пандемією лекції у студентів зараз проходять в дистанційному форматі, а от практично займатися вони приходять до вишу. Ковальчук розповів, що нещодавно в університеті провели Wi-Fi, то ж студенти можуть спокійно слухати лекцію в навушниках, а потім одразу ж в університеті практикуватися, і для цього не потрібно бігти з дому до вишу. 

Під час екскурсії університетом вдалося побачити, як проходить заняття студентів по ліпленню скульптури з натури. Це досить складний і копіткий процес, і заняття у студентів тривають три години. “Вони виконують дуже складні задачі, бо людське тіло - що може бути складнішим. Треба вивчити пластичну анатомію. Рік у нас вивчають будову м’язів, як в медінституті”, - прокоментув в.о. ректора НАОМА.  

Він розповів, що раніше на спеціальність "Скульптура" вступали здебільшого хлопці, але зараз чомусь навпаки, переважають дівчата. 

“У нас могло бути так, що на два-три курси десь по десять-вісім чоловік... Дуже у нас маленькі курси. То там одна дівчина могла бути… А тепер дівчата все більше і більше до мистецтва йдуть. І це по всьому світу таке. У мене є своя теорія щодо цього: просто гроші мистецтвом не заробиш, і тому чоловіки туди не йдуть. Бо раніше скульптурою займатися, це щось тягати було потрібно, дівчатам таки важко. Але тепер нормально”.

Окремий поверх в Академії обладнали для кафедри реставрації, тут готують художників-реставраторів творів мистецтва. Реставрація одного полотна може займати два роки, бо це дуже складний процес, і студенти починають цим займатися тільки з другого курсу. Кафедра співпрацює із церквами, приватними колекціонерами, а також музеями, щоб ті надавали роботи для навчання студентів. 

Також у Академії є унікальна майстерня для графічного мистецтва. Тут є раритетні станки, яким вже по сто років, тож приміщення з таким обладнанням є водночас і музеєм, і місцем для навчання. Ковальчук розповів, що не в усіх академіях є можливість займатися цим видом мистецтва, але в НАОМА продовжують навчати усім процесам графіки. 

В Академії мистецтв є і свої досить великі проблеми, пов’язані з занедбаним станом окремих приміщень. Навчальний заклад вже давно потребує капітального ремонту, який в багатьох приміщеннях не робився з радянських часів. І навіть системи опалення та вентиляції вже давно застарілі.  

За словами Ковальчука, треба шукати нові шляхи для того, щоб вирішити  матеріальні проблеми Академії, бо ж її приміщення є пам’яткою архітектури, але, на жаль, воно занедбане і доведене вже до дуже поганого стану.  

“У нас два дворики є у виші, і якщо б зробити накриття, перекрити їх певними конструкціями, то там можна було б проводити і майстер-класи, і виставки, і лекції, і, взагалі, мати простір для спілкування. Але, те матеріальне становище, яке є зараз, воно не дозволяє це зробити. П’ять  місяців тому, 6 грудня, я став виконуючим обов’язки ректора, і рахунки були арештовані, заблоковані. Були судові справи, і таким чином, академія не розрахувалася вчасно за будівельні роботи, програла суд, який списав 500 тисяч гривень з спецфонду. А ми заробляємо не так багато, тому що у нас взагалі студентів мало, і для нас такі суми досить відчутні по бюджету. І поки ми розблокували ці рахунки, поки ми розібралися з цими судовими позовами,  то якісь точкові речі зробили, ось поставили вікна пластикові”. 

В.о. ректора зазначив, що навіть такі звичні речі, як пластикові вікна, вони були тільки в кабінеті ректора і бухгалерії. А зараз хоча б поставили вікна в студентській аудиторії, тому що там було плюс вісім взимку. Тепер студенти можуть вже там нормально працювати. Але, наголосив Ковальчук, це не рятує ситуацію, тому що ще дуже багато чого потрібно зробити. 

Хоча він сподівається, що у майбутньому можна буде знайти вихід, і якось вже почати робити капітальний ремонт у приміщеннях будівлі.  

Зокрема, вже зовсім скоро в Академії відбудеться другий тур виборів ректора НАОМА. Серед кандидатів на посаду і сам Остап Ковальчук, а також кандидат мистецтвознавства Олександр Цугорко. Перший тур виборів відбувся 14 травня, хоча мав би пройти ще 22 грудня, але у зв’язку з епідемічною ситуацією в країні був перенесений. Тож вже в п’ятницю  вирішуватиметься, хто стане ректором Академії. 

Загалом, студенти самостійно намагаються покращувати ті умови, в яких вони навчаються. Ось, наприклад, на початку цього року у них виникла ідея: вирішили креативно прикрасити стіну вздовж сходів своєрідною “кардіограмою”. Також у коридорах закладу розміщують найкращі роботи студентів і випускників академії.

Ковальчук пояснює, що в університеті навчаються талановиті і небайдужі молоді люди, які точно розуміють, де вони знаходяться.  

“Сюди приходять люди, які хочуть бути художниками, архітекторами, скульптурами. Їх ніхто ж не змушує. По суті сюди приходять фанати своєї справи”.  

Вікторія Шевченко. Київ.

Фото – Євген Любімов

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-