27 березня: народний календар і астровісник

В суботу другої седмиці Великого посту Церква згадує всіх спочилих християн. Подібне поминання здійснюється за весь піст тричі: в другу, третю й четверту суботи. Прикметно, що ставлення до смерті в добу античності відрізнялося від юдейського, а потім і християнського. Античне, язичницьке уявлення було тісно пов’язане з тим, що людське тіло – це «узилище плоті», «в’язниця плоті», тому, цілком природнім виглядало звільнитися душі від цих пут, наче з тюрми. В юдейській, а згодом і християнській традиції кончина праведника – це абсолютне насичення, наповнення земним життям, виконання всіх покладених Богом обов’язків: «І помер Йов у глибокій старості, насичений днями». Щоправда, в тому ж таки Старому Заповіті, в книгах Екклезіаста і Сираха, зустрічається й мотив бажаної смерті – так еліністичний скепсис проникає у світ Старого Заповіту. Згодом, за християнства, смерть теж могла бути бажаною, але вже з іншої причини – як довгоочікувана зустріч з Христом, перехід до абсолютно нової, іншої, безсмертної, нестаріючої реальності, іншого життя. Ці дивовижні образи – «нестаріючого життя» – є особливо сильними в літургійній поезії відспівування і панахиди.

Прикмети. Сороки скрекочуть – негоду накликають. Побачити цього дня вужа – до дуже довгого життя.

Іменинники сьогодні Бенедикт, Ростислав і Михайло.

14-15-й місячні дні; Місяць у Терезах, завтра повня. 26 Венера вже поєдналася з Сонцем. Дуже важливий і відповідальний час. «Канали зв’язку» між замислом Творця і нашими земними цінностями, нашою внутрішньою наповненістю працюватимуть в ці дні – приблизно до 31 березня, особливо потужно. Якщо ми «готові» до активної творчої реалізації – Венера (і не тільки) нам у тому сприятиме. Коли ж ні – чекай затяжну кризу. Щодо цих днів, то душа має ходити в «чистій сорочці». Або, як казав один чоловік: «Будь простий, як вітер, невичерпний, як море, і пам’яттю насичений, як земля». Це будуть твої камінці, по яких ступатимеш у болоті життя. Крила ж бо є тільки в одиниць, та й важкі вони іноді бувають…

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1899 році – -11,5°, а найтеплішим у 1992 –  +19,6°.