6 січня: народний календар і астровісник

6 січня: народний календар і астровісник

Укрінформ
Нині Святий вечір; навіщо розпускати пасок, де класти зубчик часнику, та кому й що бути винним.

Сьогодні й завтра – надзвичайно святкові й урочисті дні.  Чому? Тому що весь православний світ славитиме Христа! У нас сьогодні Святвечір, а в багатьох інших православних церквах світу, які живуть за новоюліанським календарем – Богоявлення – одне з найдавніших свят (поряд із Великоднем і П’ятидесятницею). Колись давно воно поєднувало в собі декілька подій: народження Ісуса, прихід до Нього волхвів, Його обрізання і хрещення в водах Йордану. Втім, із плином часу смисл свята в різних християнських традиціях зазнав змін. Різдво Ісуса Христа почали святкувати окремо, а власне Богоявлення – хрещення Спасителя в йорданських водах – окремо.

Щодо Святвечора, який називають ще Багатим вечором, Багатою кутею, то всюди існував обряд приготування першої куті. Саме кутя вважалася основною обрядовою стравою. Її варили тільки з цілого зерна, переважно пшениці (інколи ячменю, але майже ніколи з жита). За звареною кутею визначали, яким буде рік: щедрим на урожай, чи сутужним. Якщо кутя «западала», то це означало, що в родині хтось помре; навпаки, «горбик» віщував прибуток і урожай. Кутею починали святкову вечерю і нею ж закінчували. Ось як святвечерювали гуцули: напередодні Багатої куті господар разом із сином (а коли не було сина, то з дружиною, яка надягала чоловічу шапку) тричі за сонцем обходили оселю, тримаючи в руках хліб, по ложці меду і куті, а також жаринки, ладан і свічку на тарілці. Потім заходили в стайню, робили на одвірках і між рогами тварин хрестики та проголошували заклинання. Міцно позамикавши двері, обсипали довкола маком «од відьом», а біля порога клали зубок часнику та сокиру «від вовків». Лише після цього заходили в хату з «колядником» – обрядовим снопом. Сівши за стіл, ґазда розпускав паска на штанях, щоб вівці легко окотилися. А ще мешканці Карпат намагалися завести до світлиці ягнятко або телятко й нагодувати його.

Не забувайте, що ніч напередодні Різдва чарівна, так само, як і напередодні Великодня. Можна підслухати розмови тварин, птахів, дерев, дізнатися про майбутнє. Спати цієї ночі теж небажано.

З іменинами вітайте Євгенію, Клавдію і Єрофея.

23 місячний день, Місяць продовжує перебувати в Терезах. День із непростою, часом дуже важкою енергетикою, тому будьте уважні і до власного здоров’я, і тих, хто поряд. Декому доведеться побути Дон Кіхотом, втіленням шляхетності, та побитися з вітряками, а  комусь – злим самодуром Карабасом-Барабасом. Декого нездоланно тягтиме на непевний шлях, яким ідуть Гнів і Гординя, а декого – до точки біфуркації, фатального неповернення: один єдиний неправильний крок – і доля змінить своє русло. Втім, правильне ухвалення рішень може принести не тільки чималий зиск, але й славу. Сьогодні не варто щось у когось позичати і віддавати. Як казав апостол Павло, «Не будьте винні нікому нічого, крім любові одне одному…»

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1935 році: –30,8, а найтеплішим у 1988 -  +9,8.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-