Як відповісти на запитання, хто з нас «інакший»: зрячі чи незрячі люди?
Щороку 13 листопада відзначають Міжнародний день незрячих людей, аби на світовому рівні привернути увагу до численних проблем і незручностей, з якими стикаються люди, що не бачать. Точніше, фізично не бачать очима, але «бачать» по-іншому – звуками, відчуттями, дотиками, серцем… І часто – «бачать» набагато чіткіше за інших, бо очі можуть обманювати, а серце – ні.
Як відповісти на запитання, хто з нас «інакший»: зрячі чи незрячі люди? Подякуйте Господу за все, що маєте, і подумайте: як ви використовуєте всі дари Божі – лише для власної користі чи й на благо іншим? Адже Господь наш Ісус Христос заповідав допомагати ближнім, виявляти до них свою любов. Як ми знаємо зі Священного Писання, Він неодноразово під час Свого земного життя зцілював незрячих людей.
Тож ніколи не ставтеся зверхньо до людей із фізичними вадами. Бо вони – нічим не гірші за інших. Просто їхні можливості – інакші. А у ставленні до них виявляється щирість вашої віри, вимірюється ваша людяність, добро, милосердя.
Часто люди з фізичними вадами значно сильніші внутрішньо, духовно, адже їм доводиться долати набагато більше проблем і перешкод у своєму житті. Я неодноразово в цьому пересвідчувався під час зустрічей із ними. Їхня внутрішня сила і водночас любов до життя вражає. І тому багатьом людям є чому в них повчитися. Вони відрізняють важливе від другорядного, справжнє від штучного, фальшивого. Вони обман і нещирість відчувають своїм серцем, своїми духовними очима. І хоча незрячі люди, здавалося б, живуть у темряві – їхня сила освітлює їх зсередини.
Не будьте сліпими до проблем незрячих людей! Не виділяйте їх «окремо», а будьте поруч, не створюйте для них проблем, а допомагайте вирішувати їх, не сприяйте нагромадженню комплексів, а навпаки – долайте їх разом, не ізолюйте від суспільства, а інтегруйте їх у повноцінне життя. І тоді всі ми зрозуміємо, що це не люди – з «обмеженими можливостями», а це світ довкола них, на жаль, поки обмежений. Але цілком у наших силах його змінювати, зробити відкритим для всіх, навіть для тих, хто має життя «на дотик».
Все в руках Божих, як обернеться наше життя в майбутньому – не знає ніхто. А поки маємо час і можливість – допомагаймо тим, хто цього потребує, адже: «Все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, – бо в цьому є Закон і Пророки» (Мф. 7: 12).
Митрополит Епіфаній
FB
реклама