Голосіївський нацпарк у Києві надає екосистемних послуг майже на 80 мільярдів - експерт

Про це розповів експерт з лісової політики ГО “Українська природоохоронна група” Єгор Гриник під час п’ятого Національного круглого столу “Екологія”, який відбувся у Кривому Розі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Організація “Екологія, право, людина” обрахувала, що Голосіївський національний парк щорічно надає екосистемних послуг майже на 80 млрд грн, зокрема очищує повітря на 480 млн грн. Тобто, якби не було цього парку, лісу, то кияни витрачали б 480 млн грн щорічно або на очищення повітря, або на лікування респіраторних захворювань“, - зазначив Гриник.

Він пояснив, що концепт під назвою “екосистемні послуги” - це те, що природа дає людям безкоштовно.

“Наприклад, ліс, лісова екосистема - ми в лісі беремо деревину, заробляємо на цьому, ліс очищує наше повітря, є джерелом питної води. Регулює мікроклімат, ми в лісі відпочиваємо, але за це не платимо лісу. Це екосистемні послуги лісів, і такі послуги надає будь-яка природна екосистема”, - повідомив еколог.

За його словами, глобальні тенденції дуже невтішні: “Є індекс живої планети, він розраховується Всесвітнім фондом живої природи і свідчить, що з 1970 року ми втратили майже 70% популяції живої природи. Причиною цього є людська діяльність. А збитки від того, що ми втрачаємо біорізноманіття, оцінюються у 10-30 трлн дол. США щороку. Тобто це не якась абстрактна штука, що нас не стосується, ми всі платимо за це з наших кишень”.

Гриник також розповів, що в Україні, окрім нелегальних, є проблема і легальних рубок лісу, які знищують екосистему. А штучно насаджені ліси, яких в Україні більше половини, науковці називають біологічними пустелями, адже у порівнянні з природним лісом там майже немає фауни. Не менше страждає природа степів і луків від розорювання грунтів  - в Україні лишилося тільки 5% від площі історичних степів.

Так само потерпає природа від видобутку торфу на болотах. Щороку його видобувають близько 600 тис. тонн, що призводить до знищення неймовірно багатого біорізноманіття боліт, а до того ж вивільняє вуглекислий газ. За різними оцінками, близько 6% викидів вуглекислого газу в атмосферу трапляються саме через пошкоджені болота. Також, за словами науковця, великої шкоди завдають природі дамби, міні-ГЕС. На його думку, гідроенергетика ніяк не може називатися “зеленою”, бо знищує екосистему річок.

“Для вирішення цієї проблеми потрібна національна система моніторингу біорізноманіття, яка працює в багатьох західних країнах, але у нас відсутня. Більшість ідей, які призводять до деградації біорізноманіття, у нас абсолютно законні через застаріле законодавство. Необхідно оновлювати законодавство і включати сучасні підходи. Але жодне законодавство не буде працювати без належного контролю та освіти”, - підсумував Гриник.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та інформаційної політики ініціювало проведення семи круглих столів, присвячених темам культури діалогу, історії, релігії, мови, філософії, мистецтва та екології. Заходи відбуваються у різних містах України - Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. 10 вересня у Києві відбувся перший Національний круглий стіл на тему "Культура діалогу". Під час другого круглого столу 24 вересня в Одесі дискутували про історію. У фокусі третього форуму 19 жовтня у Харкові була тема "Мова". У Чернівцях 26 жовтня відбувся четвертий такий захід на тему "Щастя як мета".

На черзі круглі столи на теми "Віра, релігія" (19 листопада в Острозі) та "Мистецтво" (3 грудня в Полтаві). Модерує дискусії громадський і культурний діяч Олесь Доній.