Чи є позитиви в дистанційному навчанні?

Чи є позитиви в дистанційному навчанні?

Укрінформ
Кожен п’ятий учень у столиці їх бачить, але абсолютна більшість хоче повернення до школи

Перед початком нового навчального року Департамент освіти і науки КМДА дав відповіді на найбільш актуальні питання. “Про те, яким же буде 1 вересня 2020 року, ми замислилися ще у квітні, коли весь світ опинився в карантинній ізоляції,” ‒ розповіла директорка департаменту Олена Фіданян.

Вже тоді була створена робоча група з представників департаменту, районних управлінь освіти та керівників освітніх закладів, яка розробляла покроковий план повернення до навчання, проводила опитування батьків, учителів, учнів щодо їхньої задоволеності дистанційним навчанням та виробляла правила життєдіяльності після повернення до закладів освіти.

«Ми зв’язалися з колегами з Китаю та Республіки Корея, і врахувавши їхні пропозиції та нормативну базу України, розробили свої рекомендації», – запевняє Фіданян.

Олена Фіданян
Олена Фіданян

Щоб краще зрозуміти ситуацію, провели соціологічне дослідження «Вивчення стану дистанційного навчання під час карантину (2-й етап)», результати якого оприлюднили на Серпневій педагогічній онлайн-конференції міста Києва 20 серпня 2020 року.

Якою є охопленість учнів дистанційним навчанням у Києві?

Соцдослідження виявило, що під час другого етапу карантину 78% київських школярів були охоплені дистанційним навчанням. Найбільш поширена причина, чому певна частина учнів так і не була залучена до навчання ‒ відсутність технічних засобів й інтернет-зв’язку з ними, а також перебування за межами Києва.

Тривожним є той факт, що 34% з тих, хто не залучений до навчання, взагалі ігнорують сам його процес. 

«Це окрема категорія – діти, які опинилися в складних життєвих умовах. Ми вже вивчили, скільки їх у нашому місті, бо навіть у такому мегаполісі, як Київ, є діти, котрі навіть не були долучені до навчання. Зараз вони в зоні особливої уваги, під патронатом педагогічних колективів.

Ще одна категорія ‒ діти, батьки яких працюють у «червоній зоні» карантину (медики, поліцейські, пожежні). Тут також керівниками закладів освіти відпрацьовано ‒ на кого звернути увагу, кому допомогти», ‒ прокоментувала Олена Фіданян.

Також, за її словами, департамент не залишив поза увагою і самих освітян. Їм надано можливість безоплатного проходження медичних оглядів. Загалом же у місті налічується 70 тисяч працівників освіти.

А ще, кожен керівник освітянського закладу знає, у кого з його колективу є проблеми або з особистим гаджетом, або з підключенням до Інтернету, і в разі оголошення у Києві «червоної зони» має можливість надати потрібний гаджет вчителю або вихователю для використання в роботі з дому.

Як зазвичай здійснюється комунікація між учасниками освітнього процесу під час карантину?

Переважно через месенджери (Viber, Telegram) ‒ відповіли 77% батьків і 56% учнів.

Головною онлайн-платформою дистанційного навчання залишається Zoom. Причому з моменту початку карантину саме Zoom, як і Google classroom, стали більше використовуватися вчителями. Зросла й частка тих, хто частіше практикує ці ресурси в освітньому процесі, а це може свідчити про опанування педагогами інструментів дистанційного навчання. 

На які особливості дистанційного навчання необхідно звернути особливу увагу?

З’ясувалося, що основною проблемою дистанційного навчання є складність, а то й неможливість для учнів зрозуміти навчальний матеріал. Таку думку висловили 48% батьків і 46% учнів.

У порівнянні з результатами 1-го етапу дослідження, кількість таких респондентів зросла майже на 20%. Ситуація ускладнюється ще й тим, що учні не з усіх предметів можуть вчасно отримати пояснення від вчителів щодо питань, які в них виникли. Це притому, що з деяких предметів учителі стали задавати більше домашніх завдань. На цьому наголосили 48% учнів. Насамперед це стосується математики, української та іноземної мов.

Чи вплинув карантин на успішність і навчальну мотивацію учнів?

Як виявилося, збільшення часу на виконання домашніх завдань жодним чином не вплинуло на успішність і навчальну мотивацію учнів. А тому чверть опитаних батьків не задоволені тим, як їхні діти ставляться до навчання в умовах карантину. Натомість 36% батьків (цей показник залишився сталим протягом місяця) вважають, що в дітей взагалі значно знизився інтерес до навчання.

До речі, учні, оцінюючи власне ставлення до навчання, практично повністю згодні з батьками. Мало того, половина учнів зізнаються, що можуть дозволити собі іноді не виконувати домашні завдання. Це аж ніяк не додає успішності в навчанні.

За результатами дослідження, у 20% учнів знизився рівень навчальних досягнень.

24% батьків причиною зниження успішності назвали відсутність у дітей відповідального ставлення до навчання.

57% батьків додали, що їхні діти під час карантину стали більш неорганізованими, їм важче зосередитися на вивченні теми, ніж це було до карантину. 

Чи задоволені батьки ставленням їхніх дітей до виконання домашніх завдань?

Незадоволені ‒ 25%, важко відповісти ‒ 31,5%, задоволені ‒ 43,5%. Примітно, що третина батьків не змогла дати відповідь: можливо, вони елементарно не обізнані з тим, що задають їм учителі, чи не контролюють виконання домашніх завдань. 

Чи є труднощі в учнів з виконанням домашніх завдань під час дистанційного навчання?

Лише 7,6% опитаних учнів не бачать ніяких труднощів, 35,8% вважають, що труднощі зросли, 56,6% ‒ що вони є, але не зросли.

Процент учнів, які стикаються з труднощами у виконанні домашніх завдань, як бачимо, досить високий. І це пов'язано саме з особливостями дистанційного навчання.

Але важко доводиться не лише учням. Більш як половина батьків (54,4%) зазначили, що дистанційне навчання ускладнило їхнє життя. 28,6% вважають, що не ускладнило, 17,0% не зуміли відповісти. 

Які проблеми виникають у вчителів?

Головна – вчителі не можуть ефективно контролювати рівень засвоєння навчального матеріалу учнями. Так вважають 55% опитаних.

А 18% учителів поскаржилися, що не можуть точно визначити рівень навчальних досягнень учнів.

Не менш важливим викликом для вчителів виявилися проблеми технічного характеру (38%) ‒ наприклад: зв’язку з учнями (41%), браку досвіду дистанційного навчання (37%). Усе це змушує значну більшість учителів витрачати більше часу на підготовку до уроків та проведення дистанційних занять, порівняно з роботою в аудиторії. 

Які проблеми виникають у батьків?

Для більшості батьків дистанційне навчання також стало неабияким випробуванням. 55% батьків зазначили, що дистанційне навчання ускладнило їхнє життя.

По-перше, 25% родин, де більше однієї дитини, стикнулися з браком технічних засобів зв’язку. У 12% учнів взагалі відсутній доступ до Інтернету. 13% мають Інтернет поганої якості.

По-друге, тільки 40% працюючих батьків мають можливість проконтролювати, чим займається дитина за їхньої відсутності. 30% батькам доводиться частіше долучатися до виконання дитиною уроків, ніж це було до карантину.

Ще один не менш важливий аспект, який стосується родин, де батьки працюють не вдома. Як припустили 25% із них, діти краще б навчалися, якби батьки були поруч. Часто діти просто неготові до дистанційного навчання через вікові особливості, що викликає психічне й фізичне перевантаження. Разом з тим, на думку батьків, організатори дистанційного навчання залишають цю проблему поза своєю увагою. На що вказали 8% респондентів. 

Чи подобається учням і учителям дистанційне навчання?

Думки з цього приводу майже одностайні. 70% учнів і 90% учителів більше подобається очна форма навчання. А 80% батьків категорично проти дистанційного навчання.

Понад 60% респондентів вважають, що ефективність дистанційного навчання проти очної форми є нижчою.

60% учнів хочуть, щоб швидше розпочалося навчання в школі. Тільки 22% школярів знаходять позитив у перебуванні на карантині. 

Чи є позитивні моменти у дистанційному навчанні?

Попри те, що дистанційне навчання породжує багато складних питань, багато хто знайшов у ньому й свої переваги.

Так, 36% учнів стали більше читати, майже чверть продовжують брати участь в онлайн-заняттях у різних гуртках, школах тощо. 15% дітей більше часу віддають самоосвіті. А найголовніше, як зазначили майже 70% батьків і учнів, ‒ вони стали більше спілкуватися між собою. 72% школярів раді, що на карантині поруч із ними перебувають й їхні батьки.

Як працюватимуть дошкільні заклади в умовах карантину?

Тут пропонуються різні моделі змішаного навчання.

Перша модель – поділ дітей у дошкільних закладах на підгрупи.

Друга – перебування дітей у групах повного дня.

Третя модель – робота садків у дві зміни: виділяється група, куди батьки приводять дітей в першу половину дня, а в інші групи ‒ в другу половину дня.

Четверта модель – навчання у різні дні тижня.

Наразі, підсумовує Олена Фіданян, є пропозиції, які можна відпрацювати, врахувавши індивідуальні особливості кожного закладу за бажанням батьків.

Загалом, сказала вона, участь батьків, учнів і вчителів у соціологічному опитуванні, дала нам краще розуміння ситуації. І якщо в квітні 90% вчителів казали, що їм більше подобається очна форма навчання, 80% батьків були категорично проти дистанційного навчання, а 60% учнів дуже хотіли швидше повернутися до школи, то сьогодні повернутися до закладу освіти хочуть усі - й педагоги, й учні, й вихователі, й студенти, і майстри, і маленькі діти!

Як забезпечити карантинні вимоги?

На думку директорки столичного департаменту, важливо розуміти: епідеміологічний колір у кожному навчальному закладі залежатиме від згуртованості й відповідальності батьків і вчителів.

Сьогодні учительська також стає місцем певної небезпеки, ‒ сказала вона. Протягом дня туди сходяться вчителі й важливо, щоб вони дотримувалися дистанції, як цього вимагають правила безпеки, а краще – спілкувалися дистанційно.

Вкрай важливим залишається користування журналами на паперових носіях, тож ми запропонували, щоб це відбувалося лише з використанням рукавичок.

А початкову школу переводимо на «Електронний журнал» ‒ місто створило для цього всі умови, закупивши обладнання та підключивши до Інтернету.

Фото: kiev.klichko.org
Фото: kiev.klichko.org

За літо департамент забезпечив кожен заклад освіти дезінфікуючими, мийними та засобами особистої гігієни, інвентарем для прибирання й антисептиками, розповіла очільниця Департаменту. Однак застерігає й батьків: щоранку перед виходом дитини до садка, школи або позашкільного навчального закладу треба вимірювати їй температуру. Якщо ви бачите підвищення – залиште дитину вдома, й у разі підозрілих симптомів, обов’язково попередьте вихователя або вчителя.

Інформуйте про групові спалахи хвороби у вашій родині. Не соромтеся цього. Чим більше ми будемо довіряти одне одному, тим довше проживемо у «зеленій» епідемічній зоні, швидше подолаємо небезпечний вірус і повернемося до звичної форми навчання.

Любов Базів. Київ

Фото Геннадія Мінченка та з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-