Протягом листопада в усьому світі проходить “чоловіча” акція Movember – Вусопад. Серед просунутої частини “сильної” статі, яка опікується своїм здоров’ям, вже більше 10 років існує традиція не голити вуса протягом листопада – і цим привертати увагу до питання здоров’я чоловіків. Протягом цього місяця по всьому світу проводяться акції інформування з приводу чоловічого здоров’я та збираються пожертви для організацій, які вивчають рак передміхурової залози.
Саме ця хвороба, за твердженням лікарів, є однією з найпоширеніших проблем зі здоров’ям, які чатують на чоловіків. Це онкологічне захворювання підступне тим, що може досить довго не проявляти себе. А враховуючи те, що в Україні тренд турботи про своє здоров’я тільки набирає обертів, то і виявляють рак простати у нас здебільшого на останніх стадіях, коли лікування потребує багато часу і коштів.
Про те, чому чоловікам важливо уважніше ставитися до свого здоров’я, хто знаходиться в групі ризику захворіти на рак передміхурової залози, як запобігти захворюванню та якісно і ефективно його лікувати – Укрінформу розповів провідний європейський фахівець з променевого лікування раку простати, радіотерапевт Центру стереотаксичної радіохіругії Сигулда/SRC Sigulda доктор Маріс Межецкіс з Латвії.
- Листопад, за негласною традицією, – місяць інформування чоловіків про таку проблему, як рак передміхурової залози. Чому зараз актуальна саме ця тема? Через зростання випадків захворювання на рак простати?
- Взагалі, листопад є місяцем інформування чоловіків щодо можливих проблем в їхньому здоров’ї, і зокрема – щодо раку передміхурової залози. Вперше ця ініціатива була проведена в 2003 році в Австралії під англійською назвою Мовембер або Вусопад (mo – австралійський сленґ «вуса» та november — листопад). Головним гаслом Mobember є «Змінимо обличчя чоловічого здоров’я», тому щороку, в листопаді чоловіки відрощують вуса, привертаючи увагу до обізнаності, ранньої діагностики та лікування цього захворювання; медичних, соціальних, культурних аспектів раку простати, а також проблем статевого життя й старіння у чоловіків.
Актуальність цієї проблеми зумовлена загальною тенденцією до зростання частоти випадків цього захворювання в усьому світі. Так, кожну 41 секунду в світі діагностується новий випадок раку простати, в 2018 році рак передміхурової залози діагностували у понад 1,3 млн пацієнтів, щороку від раку простати помирає близько 350 тис. чоловіків в усьому світі.
І хоча достовірні причини росту онкологічних захворювань досі не відомі, одним із основних факторів росту захворюваності на рак передміхурової залози є збільшення кількості чоловіків похилого віку в усьому світі, адже значна більшість випадків раку простати діагностується у хворих, що старші за 65 років.
Вдосконалення методів діагностики також сприяє ранній діагностиці й виявленню більшої кількості хворих на рак передміхурової залози.
- За даними українського канцереєстра, в нашій країні в 2017 році на рак простати захворіло 7495 чоловіків, а померло 3295 осіб, що складає показники захворюваності на рівні 44,8 і смертності 19,7 випадків на 100 тис. чоловіків. Це великі цифри? Вони вище чи на рівні світових показників?
- В Європейському Союзі рак передміхурової залози займає перше місце серед найчастіше діагностованих онкологічних захворювань у чоловіків. Але в різних країнах у межах Європейського Союзу – різні показники захворюваності. Наприклад, у Північній Європі (Швеція, Норвегія, Фінляндія) захворюваність на рак простати – одна з найбільших у світі й складає 85,7 випадка на 100 тис. чоловіків, проте рівень смертності – нижчий, аніж в Україні й складає 13,5 випадка на 100 тис. чоловіків. Схожа ситуація – й у Південній Європі (Італія, Греція, Іспанія) – високий рівень виявлення раку простати: захворюваність складає 60,7 випадка захворювання на 100 тисяч чоловіків, проте смертність від раку передміхурової залози – одна з найнижчих у світі й складає лише 7,9 чол. на 100 тис. чоловіків. Це результат раннього виявлення захворювання та його ефективного лікування на І-ІІ стадії раку. На жаль, в Україні та в інших країнах пострадянського простору діагноз раку простати майже у чверті пацієнтів встановлюється на IV стадії захворювання, коли наявні віддалені метастази та ймовірність радикального лікування значно менша.
Ми обізнані щодо ситуації у вашій країні, тому що пацієнти з України з первинним, рецидивуючим або олігометастатичним раком простати досить часто обстежуються та проходять лікування у нас, в Латвії, в Центрі стереотаксичної радіохірургії Сигулда, на найсучаснішому радіохірургічному апараті КіберНіж М6 (CyberKnife M6). Також у нашій команді працює український експерт з радіохірургії доктор Владислав Бурик.
- Якими можуть бути перші ознаки захворювання, які можна виявити на цьому етапі?
- На ранніх стадіях рак простати часто протікає без будь-яких скарг. Часто перші ознаки можуть виникати внаслідок поширення злоякісної пухлини. Проте у більшості випадків скарги пов’язані із супутніми доброякісними захворюваннями простати (гіперплазія, аденома простати). Це можуть бути симптоми подразнення – часті позиви до сечовипускання, відчуття неповного випорожнення сечового міхура, спастичні або больові відчуття в промежині; симптоми затримки – утруднення сечовипускання, переривчастий чи тонкий струмінь сечі, затримка сечі.
Жоден із вказаних вище симптомів не є специфічним для раку простати, проте консультація уролога й додаткове обстеження, особливо для чоловіків, старших 55 років та у випадках зі спадковою схильністю, дозволяє виявити онкологічне захворювання – навіть на початковому етапі його розвитку. Лише близько половини пацієнтів на момент встановлення діагнозу мають І-ІІ стадію раку. Більшість пацієнтів з уперше встановленим раком простати в Україні були з ІІІ-IV стадією і мали локальні або віддалені метастази в лімфатичні вузли, в легені, печінку, а також у кісткову тканину.
У таких випадках захворювання вперше може проявитись болями в ділянці тазу, хребта, ребрах, кістках, наявністю крові у сечі та сім’яній рідині (гематурія, гемоспермія), болючою еякуляцією, втратою апетиту, ваги і потребуватиме тривалого паліативного або симптоматичного лікування, яке, на жаль, не завжди закінчується успішно.
- Хто перебуває в групі ризику? Чоловіки якого віку найбільш ризикують захворіти на рак простати?
- Американська Урологічна асоціація рекомендує всім чоловікам віком від 55 до 69 років обговорити зі своїм лікарем необхідність дослідження на рак передміхурової залози. Адже вік пацієнтів – один із основних факторів ризику і по мірі збільшення тривалості життя у чоловіків ймовірність появи раку простати зростає: більше 75% випадків раку простати діагностується у чоловіків, старших за 65 років, що зумовлено пов’язаними з віком змінами гормонального фону й більшою ймовірністю онкологічного переродження клітин простати.
Вірогідність захворіти на рак простати майже в 10 разів вища у чоловіків, у яких троє родичів хворіють на це захворювання. Також відіграють роль особливості харчування. Наприклад, у чоловіків, які вживають переважно жирну їжу, ймовірність раку простати – у 2 рази вище, аніж в осіб зі звичкою до збалансованої дієти.
Мають значення і фактори зовнішнього середовища та шкідливі умови праці, наприклад, робота з кадмієм, у гумовій промисловості.
- Чи є випадки захворювання молодих чоловіків? Якщо у чоловіка є підозри або побоювання, з чого йому почати обстеження?
- Рак передміхурової залози – це хвороба чоловіків переважно похилого віку. Лише 7% хворих молодші за 60 років, проте випадки злоякісних пухлин простати зустрічаються й у віці 40-45 років, особливо при наявності цього захворювання у найближчих родичів – батька, братів.
При підозрі на рак простати перш за все потрібно звернутися до уролога. Він проводить огляд пацієнта, уточнює скарги та симптоми, які притаманні для захворювань передміхурової залози.
Також необхідно провести аналіз крові на простат-специфічний антиген (ПСА). Це білок, який виробляють клітини простати, і який є пухлинним маркером. Якщо показник ПСА – більше 4 нг/мл, то можна говорити про ймовірність раку простати.
Цей аналіз рекомендується щорічно проводити всім чоловікам, старшим за 55 років, і тим, хто перебуває в групі ризику, навіть якщо немає ніяких скарг. Однак, якщо протягом кількох місяців показник ПСА зростає й стає вищим за 10 нг/мл, рекомендовано проведення біопсії передміхурової залози й уточнення діагнозу. В Латвії, в нашому Центрі стереотаксичної радіохірургії Сигулда доктор Кирил Іванов проводить найсучаснішу «фьюжин-біопсію», з використанням даних ультразвукового дослідження передміхурової залози і 3 Тесла магнітно-резонансної томографії (МРТ).
Якщо є підозра, що пухлина дала метастази, використовується комп’ютерна томографія й остеосцинтиграфія кісток скелету, а також найсучасніше радіоізотопне дослідження, яке проводиться в Латвії: позитронно-емісійна томографія (ПЕТ/ПСМА) зі спеціальним простат-специфічним мембранним антигеном (ПСМА) галієм або фтором, що дозволяє виявити найменші ознаки поширення захворювання й відрізнити локальний від метастатичного раку передміхурової залози.
- Якщо обстеження показали, що захворювання є, то які є варіанти лікування?
- Методи лікування обирає лікар вже після визначення стадії захворювання і ступеня його розповсюдження (локальний чи метастатичний рак).
Для локальних форм раку простати (І-ІІ стадія, без метастазів) існує кілька видів лікування, зокрема, хірургічне. В цьому випадку лікарі повністю видаляють передміхурову залозу з частиною оточуючих тканин. Важливо, щоб під час операції були збережені нерви, які контролюють ерекцію. Це може бути радикальна операція з видаленням сім'яних пухирців або малоінвазивна лапароскопічна, роботизована операція. В будь-якому випадку, пацієнт повинен кілька днів провести в лікарні під наглядом фахівців. Також треба враховувати, що при хірургічних втручаннях існує ризик таких ускладнень, як інфекція, кровотеча, тимчасові труднощі або ж порушення сечовипускання, а також порушення сексуальної функції. Але в цілому це ефективний спосіб – за дослідженнями, у 95-97% пацієнтів протягом 10 років після операції не визначається рецидивів раку.
Ще один метод лікування — гормональна терапія. Чоловічі гормони, або андрогени, як правило підтримують ріст клітин раку простати. Метою гормональної терапії є зменшення виділення цих специфічних гормонів – для того, щоб контролювати зростання ракових клітин простати. Гормональну терапію зазвичай призначають у комбінації з іншими методами лікування, в тому числі з променевою терапією, брахітерапією або перед операцією – для зменшення розмірів пухлини. Побічні ефекти, пов'язані з гормональною терапією, можуть включати в себе зниження лібідо, імпотенцію, припливи, остеопороз і хворобливі відчуття в грудях.
Також є кілька варіантів променевого лікування: дистанційна променева терапія, при якій за 35-45 сеансів проводиться традиційне опромінювання простати та лімфатичних вузлів області тазу; брахітерапія – локальна методика введення радіоактивних зернин у передміхурову залозу; стереотаксична радіотерапія, радіохірургія на системі КиберНіж (1-5 сеансів).
- Що таке радіохірургія КіберНіж, і яка його роль в лікуванні раку передміхурової залози?
- Зараз КіберНіж є одним із найсучасніших методів променевого лікування раку простати. В Латвії, в Центрі стереотаксичної радіохірургії Сигулда таке лікування проводиться за допомогою найсучаснішого апарата КіберНіж М6 (CyberKnife M6) виробництва американської фірми Accuray. Переваги цього методу – перш за все в тому, що незважаючи на термінологію, – радіохірургія та назву приладу – Кіберніж, лікування проводиться без операції, тобто без розрізів м'яких тканин, за короткий проміжок часу: від 1 до 5 сеансів. КіберНіж – це прилад, за допомогою якого з високою точністю до пухлини в передміхуровій залозі підводиться опромінення. При цьому оточуючі здорові тканини не зачіпаються, досягається хірургічна точність опромінення. Звідси – аналогія зі скальпелем, а різниця полягає в тому, що операція відбувається без кровотечі, безболісно, не потребує анестезії й перебування в лікарні.
Ця технологія широко використовується в світі, й за останніми дослідженнями, ефективність такого лікування – така ж, як і при хірургічному втручанні: у 97% пацієнтів, які лікували за допомогою КіберНожа локалізований рак простати, протягом п'яти років не було рецидивів раку, проте після проведення радіохірургії відсутні ускладнення, характерні для відкритої хірургічної операції.
- Які можливі реакції організму на радіохірургічне лікування, як радіохірургія впливає на статеве життя?
- Зазвичай реакція організму на лікування КіберНожем не значна, це досягається за рахунок точності опромінення та постійного контролю положення простати. На відміну від класичної променевої терапії, де ділянка тазу опромінюється 35-45 разів малою дозою, процедурі CyberKnife вистачає від 1 до 5 фракцій опромінення (один сеанс – 45-60 хвилин). Під час проведення радіохірургічної процедури на ракові клітини в простаті діє дуже потужний пучок іонізуючих променів. КіберНіж опромінює простату з 200-300 позицій, що знищує саму пухлину, а решта тканин зачіпаються мінімально. Як наслідок, деколи це може проявлятися помірним відчуттям дискомфорту при відправленні природніх потреб протягом кількох днів після лікування. Звичайно, в таких ситуаціях я призначаю медичні препарати для профілактики цих відчуттів.
Що стосується статевої функції, то, як відомо, якість статевого життя у чоловіків фізіологічно з роками знижується. Після радіохірургії якість статевого життя може знизитися на 10-15%, що в разі потреби можна успішно стимулювати медикаментами.
Але, якщо пацієнт розглядає можливість після терапії мати дітей, рекомендуємо зберігати статеві клітини недоторканими в так званому банку сперми, оскільки статеві клітини дуже чутливі до іонізуючого опромінення, і будь-яке опромінення тазової зони загрожує завдати незворотної шкоди генетичному матеріалу.
- Чи потрібно після процедури додатково приймати медикаменти, є якісь обмеження після лікування на КіберНожі? Як далі контролювати захворювання?
- Перед процедурою потрібно підготуватися й уникати вживання деяких продуктів (наприклад, тих, що сприяють утворенню газів: капуста, яблука, житній хліб). На короткий час після лікування можуть знадобитися деякі медикаменти.
Одразу після лікування необхідно уникати переохолодження й зайвого тепла (наприклад, сауни), потім пацієнти повертаються до свого звичного способу життя – і келих червоного вина точно не зашкодить.
У будь-якому випадку, який би метод лікування пацієнт не вибрав, після його проведення необхідно контролювати рівень ПСА, оскільки його підвищення може свідчити про можливий рецидив раку.
- Отже радіохірургія КіберНіж є самостійним методом лікування?
- Не завжди. Радіохірургічне лікування за допомогою КіберНожа, як єдиний метод лікування, частіше використовується для пацієнтів з раком простати на ранній стадії. У пацієнтів із рецидивом після хірургії чи променевого лікування, а також при метастазах – цю методику можна використовувати у поєднанні з іншими методами лікування.
- Тобто, радіохірургію КіберНіж можна використовувати і на пізніх стадіях захворювання?
- Так, але лише у деяких випадках рецидивів після хірургії чи променевого лікування або появи метастазів. В нашому Центрі таке рішення приймають тільки після додаткових обстежень і рішення консиліуму за участі онкоуролога, хіміотерапевта та променевого терапевта.
В таких випадках радіохірургія КіберНіж дозволяє ефективно контролювати поширення захворювання, а у частини пацієнтів з метастатичним раком простати і з резистентністю до гормональних антиандрогенних препаратів – відстрочити прийом хіміотерапії.
- І на завершення нашого інтерв'ю, що ви хотіли б побажати чоловікам у цей такий важливий для них місяць?
- У першу чергу, я хотів би побажати більшої уваги до власного здоров'я – і не тільки в листопаді, а й цілий рік. Для молодих людей це означає активний образ життя, збалансоване харчування, обмеження шкідливих звичок, що може запобігти виникненню більшості онкологічних захворювань. Це так само стосується і старших чоловіків та чоловіків із ризиком розвитку раку простати. А увага до власного стану, регулярне відвідання лікаря сприяє виявленню онкологічного захворювання на самій ранній стадії розвитку, що дає великі можливості його ефективного й швидкого лікування, незважаючи на грізний діагноз – рак.