На фестивалі у Нідерландах показали три українські фільми
Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Гаазі.
Відкривав нідерландський фестиваль документальний фільм режисера Олександра Міхалковіча “Моя бабуся з Марса”, створений за підтримки Держкіно.
Це фільм спільного виробництва України, Білорусі та Естонії. Він розповідає про життя в окупованому Криму. Зокрема, бабуся Зіна жила в Україні, Росії та Білорусі, а після виходу на пенсію переїхала до Криму, в місто Євпаторія. Після анексії Крим фактично перетворився на Марс, дістатися якого її рідним, які живуть в різних країнах, дуже важко. Нелегко і самій жінці, адже вона має свою принципову позицію щодо Криму. І фактично “маленька людина” влаштувала власну боротьбу на своєму подвір’ї з сусідами.
У Нідерландах на щорічному фестивалі показали три українських фільми / Фото: Софія Шовікова
У фільмі також можна побачити, що таке режим та тиранія, яка існувала ще в радянські часи. Власне, у перших кадрах трейлеру показано архівну чорно-білу картинку Криму, а потім бабусю Зіну в Криму, яка знову переживає ті часи.
Фільм “Моя бабуся з Марса” заборонений до показу в Білорусі. Білоруський режисер фільму Міхалковіч вважає це цензурою. Однак, як написав режисер у Facebook: “Диво сталося!”, оскільки 5 листопада в кінотеатрі Білорусь в рамках 26-го Мінського міжнародного кінофестивалю “Лiстапад” був показаний фільм "Моя бабуся з Марса".
Ще одна стрічка, яку побачили глядачі в Гаазі, - фільм українського режисера Романа Бондарчука “Вулкан”.
Знімали фільм в місті Берислав Херсонської області. Головний герой стрічки – перекладач Лукас, який працює у київському офісі ОБСЄ. Він виїхав з моніторинговою групою на кордон із Кримом і загубився. Чоловік заводить знайомства з місцевими, дізнається, що таке дискотека в гуртожитку і кохання. Лукас потрапляє в геть інше життя, яке наче відірване від світу, і починає бачити сенс вже в геть інших речах. Фільм сповнений реальними історіями місцевих жителів, а його герої списані з реальних людей.
Прем’єрний показ стрічки відбувся на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах. Серед численних нагород фільму – Гранпрі фестивалю “Золотий абрикос” (Вірменія), Приз за найкращу режисуру (Казахстан), Приз журі глядачів “Дракон ховається” (Піньяо, КНР), Гранпрі фестивалю в Рабаті (Мароко), Приз журі конкурсу режисерських дебютів МКФ в Гоа (Індія).
Також у рамках кінофестивалю “Східні сусіди” показали документальний фільм українського режисера Семена Мозгового “Історія зимового саду”. За словами режисера, це історія про неготовність прийняти зміни, які відбуваються.
Мозговий зазначив, що на створення фільму його надихнуло саме місце та героїня. Події розвиваються у квітковому павільйоні ВДНГ. Це історія про жінку, яка усе своє життя опікувалася рослинами. Вона не може прийняти зміни, піти на пенсію і залишити справу, якій віддала 45 років.
Його фільм це не лише історія однієї людини, яка боїться змін, а й усієї країни, яка так само переживає зміни.
Документальний фільм знімали маленькою групою, яка складалася з чотирьох людей: оператор, звукорежисер, продюсер і Семен Мозговий. Зараз він працює над новим документальним фільмом про двох мотоциклістів, які поїхали в Америку ставити рекорд швидкості на радянських мотоциклах.
Як повідомлялося, кінофестиваль "Східні сусіди" проходить щороку. На ньому представляють найкращі фільми зі Східної та Південно-Східної Європи. Головна мета фестивалю - показати культуру східних сусідів ЄС. Українські фільми представляють на фестивалі вже кілька років поспіль.
Фото: Софія Шовікова
