"Книга на лаві підсудних": у Харкові показали виставку про вплив цензури

Фото
Укрінформ
Понад сто документальних свідоцтв впливу цензури зібрано на виставці "Книга на лаві підсудних", яка відкрилася у Харківському літературному музеї.

Прокоментувала цю подію кореспонденту Укрінформу старший науковий співробітник музею, кандидат філологічних наук Марина Куценко.

"Впродовж ХХ і на початку ХХІ століть різні спільноти забороняли книги з різних причин - від "надто майстерного зображення сексуальних сцен" до "неповаги до батьків". Радянський бібліоцид розпочався одразу після встановлення влади більшовиків, коли література була покликана формувати "нову радянську людину". Ті ж автори, які не "вписались" у партійну формулу, вже на початку 1930-х існують або у "внутрішній еміграції", або в підпіллі. Підважили "незламну" радянську систему реабілітаційні процеси кінця 1950-х, перевидання заборонених у 1930-ті книг, рух опору 1960-1980-х. Але в період застою знов закріплювалися критерії виховання "нових радянських людей", - зазначила Марина Куценко.

За її словами, в сучасній Україні не існує спеціального органу цензури: "Заборонити книгу можна тільки через суд, використовуючи українське законодавство.

"До речі, виставка має інтерактивний формат, і відвідувач може спробувати себе у ролі цензора, "підтримуючи" чи "забороняючи" діючі закони", - додала науковець.

Ось, наприклад, "Вікно свободи", де можна на свій розсуд за "схвалити" якийсь закон, тобто залишити на склі планку з його назвою, або прибрати. Примітно, що закон про відповідальність за жорстоке поводження з тваринами відвідувачі залишили "у силі", а планку с законом про посилення відповідальності за пияцтво за кермом прибрали...

Про приклади цензури в різних країнах наочно, з зображенням книг-табу, розповідає інсталяція. Ось таке: герої популярних й досі книжок відомого радянського письменника Корнія Чуковського - Крокодил, Муха-Цокотуха, Тарганисько (Тараканище) - у середині 20-х років були заборонені за буржуазність та міщанство, а в образі Тарганиська Надія Крупська побачила натяк на Йосипа Сталіна.

Читайте також: Україна візьме участь у книжковій виставці в Лейпцигу

Книжку Астрід Ліндгрен "Малюк та Карлсон", перше видання якої здійснено у 50-ті роки, в Росії пізніше назвали прикладом неповаги до батьків. А "Лоліту" Володимира Набокова, видану у Франції в 50-ті роки, кілька десятиріч не видавали в інших країнах, включно з СРСР, - за "сексуальність"...

Виставка "Книга на лаві підсудних" відкрита у рамках святкування 30-річчя зі створення Харківського літературного музею - єдиного такого на Сході України.

Фото: litme.com.ua

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-