Треш і краса українського Хелловіна

Першу згадку про маскарадні костюми на Хелловін зареєстровано в 1895 році в Шотландії – діти в масках жартома лякали сусідів і отримували за це солодощі та гроші. Сьогодні кельтська традиція полюбилася у всьому світі, хоча аудиторія костюмованих вечірок дещо подорослішала. Ми дізнавалися – як цей день відзначають у сучасному Києві.

Грандіозне святкування – не дуже рідного для України, але супер-популярного серед українців Дня усіх святих або ж Хелловіну, – вже кілька років поспіль відбувається в столичному ресторані “Сейф”.

Команда медійного «ревізора» Миколи Тищенка інтригує, вражає і, навіть, шокує, обираючи щороку несподівану тематику гуляння та ґрунтовно готуючись до нього.

Ну, скажіть, які у вас виникають асоціації при згадці про Хелловін? Так, чорні й помаранчеві кольори, гарбузи-підсвічники і костюми-«страшилки».

Але, витримуючи дизайн у незмінних кольорах свята: чорному – що символізує смерть і темінь ночі, та помаранчевому – який означає осінній збір урожаю, з легкої руки київських любителів полоскотати нерви, Хелловін набував кінематографічного присмаку і святкувався то під знаком Апокаліпсису, то за мотивами гоголівського “Вія”.

Цього разу для костюмованої вечірки організатори обрали приголомшливу концепцію фантастичного бойовика «Планета мавп».

Заходячи до арки – як до порталу, ви потрапляли у фантастичній світ: мавпи всіх видів та розмірів, фантастичні тварі, живі й втілені в монументах, камуфльовані еквілібристи на військових вантажівках, а також звабливі відьми, жінки-кішки та довгоногі крутогруді русалки, – і все це щедро здобрено павутинням, штучною кров’ю та “уламками” тіл.

Перед входом на костюмовану вечірку персонал у протигазах та захисних костюмах роздавав у пробірках знезаражувальну вакцину. Не знаю, як їм це вдалося, але мене вмовили – і я сьорбнула солодкої й міцної, як виявилося, настоянки. На мавпу не перетворилася, то й добре, і пішла знайомитися з зірковими гостями.

Українському коміку, телеактору Юрію Ткачу вакцина допомогла не дуже – він таки почав перетворюватися на мавпочку і йому це, до речі, личило.

Стійкою до небезпечних перетворень, але вразливою до прекрасних, виявилася “танцююча” і струнка психолог Наталя Холоденко — вона була неймовірно сяючою та блискучою.

Український шоумен Вадим Мічковський, або в народі – Дядя Жора, підійшов до тематики свята недостатньо серйозно, тому – що саме мав зображати його грайливий капелюшок – залишилося до кінця не розкритим. У чому ніяк не можна звинуватити організатора урочистостей. Микола Тищенко епохально в’їхав на вечірку, впевнено стоячи обома нижніми кінцівками на капоті авто. Його костюм був одночасно страшний, красивий і переконливий – саме так має виглядати король мавп.

Взагалі, за костюми всім можна поставити найвищий бал: не знаю, що сказали б голлівудські критики, але мені сподобалося. Повний треш і неймовірна краса. Важко уявити, звичайно, в яку копієчку це їм “влетіло”, може, після святкувань буде статистика. Ось американці свою статистику вже порахували: кожен рік їхні прості громадяни витрачають на підготовку до свята понад 2,5 мільярда доларів, що виводить Хелловін на перші позиції найкомерційніших свят світу. Виготовлення атрибутики, костюмів, прикрас, листівок та іншої символіки поставлено на конвеєр. До того ж, кіноіндустрія й засоби масової інформації активно долучаються до висвітлення цієї теми.

Головне – не загратися, адже нещодавно свято було включене в список найрозповсюдженіших фобій серед дітей – батькам весело, а дітям – щось не дуже. Хоча, свято має дитячі корені:  вперше перевдягання у маскарадні костюми на Хелловін зареєстровано в 1895 році в Шотландії – тоді діти в масках ходили по хатах й отримували за це солодощі та гроші.

Хелловін виник понад 2000 років тому серед древніх кельтів на сучасній території Великої Британії. Календар цього народу ділив рік на дві частини – світлу (літо) і темну (зиму) – а їх зміна відзначалася гучними гуляннями, тож саме наприкінці жовтня кельти святкували Самайн – настання темної частини року.

За свою багаторічну історію цей день обріс безліччю легенд, традицій і навіть назвами: в деяких країнах його називають Днем реформації, Кельтським Новим роком або Днем мертвих.

Любов Базів. Київ

Фото: Овсяннікова Юлія