Чи буде в Україні промоція книгочитання європейською?

Про культуру читання варто говорити так само, як і про підвищення кваліфікації, похід у спортзал чи режим правильного харчування в сучасному світі!

Справді, новітні технології мотивують завжди розвиватися та рухатися вперед і постійно шукати нові шляхи представлення культурного простору України на міжнародній арені.

Однією із ключових моделей презентації української культури, як всередині країни так і за кордоном – є розвиток культури читання.

Мова йде про популяризацію читання, як напрямок державної політики в гуманітарній сфері, який результативно працює в інших країнах світу.

Наприклад, у Польщі щороку відбувається акція Національного читання, що була започаткована в 2012 році президентом Броніславом Комаровським. Її мета – популяризувати надбання польської літератури, зміцнювати почуття самоідентифікації, а також сприяти культурі живого слова в його найкращих формах. Широкою та довгостроковою програмою популяризації читання в Польщі й польської літератури за межами країни відзначається Інститут книги, створений в 2004 році. Одним із найважливіших проектів якого була підтримка перекладів польської літератури.

Звісно, процеси модернізації, що відбуваються в культурі європейських країн, залишають свій вплив і на ставленні до книгочитання й доволі часто вимагають ретельного вивчення нових концепцій, що з’являються в книжковій індустрії.

ГО «Культура України» вивчає питання досвіду промоції книгочитання на державному рівні в різних країнах світу. Своїми спостереженнями про книгу в житті європейця поділилися культурні оглядачі Польщі, Франції та Німеччини.

- Як і в усьому світі, в Польщі поширене явище «культури образів». Люди все більше зосереджують свою увагу на швидких сюжетах, котрі штампує час! Модерний кадр сьогодні в тренді, – розповідає польсько-український політолог, TV-проюдсер Марек Сьєрант. – Все це відображається і на культурі читання кожної країни. За даними опитування Національної бібліотеки Польщі «Biblioteka narodowa» з кожним роком рівень культури читання в Польщі помітно знижується. Більш того, зменшується кількість продажу книг. Я знаю, що за останні три роки в Польщі закрилися три великі книжкові мережі – а це, насамперед, ті місця, куди ходять найбільш освічені люди, які цікавляться культурою. Наприклад, ЕМПІК – це та мережа, яка на заробітках книг виходить в «плюс» і йде в обхід кав’ярням, розважальним закладам чи косметичним магазинам.

За словами Марека Сьєранта, в Польщі дуже популярними є аудіокниги! «Це найкращий варіант для правильного використання часу, коли ти, наприклад, знаходишся за кермом та стоїш у заторах мегаполісу!

Водночас, якщо ви зайдете в Польщі в метро, то побачите багато людей, котрі читають книги, газети чи журнали!

Мені дуже сподобалася соціальна реклама, спрямована на популяризацію читання в Польщі: «Якщо ти не читаєш – не ляжу з тобою в ліжко!» Кампанія була заснована в 2011 році з ініціативи групи друзів, що просто люблять читати. В результаті, до них долучилися відомі й популярні діячі культури, літератури й освіти з усього світу! Ця соціальна реклама була проілюстрована фотографіями знаменитостей, які лежали в ліжку, читаючи книгу!

В такій жартівливій формі, в обхід будь-яким психологічним комплексам, ця реклама викликала неабияке захоплення й дала новий поштовх в промоції читання».

Заохочувати до читання варто ще з дитинства, адже так виховується класичний читач. Саме таку практику застосовують у Франції. Як розповіла Директор Української школи в Парижі Олена Місталь, у французьких школах діє освітня програма спрямована на перенаправлення дітей від Інтернет-впливу!

- Французька мова є досить складною для вивчення, тому під час навчання дітям постійно проводять цікаві зустрічі та ігрові уроки з відомими письменниками.

За словами Олени Місталь, у французів уже привита культура читання – щоранку в кав’ярнях можна зустріти людей, котрі поруч із чашкою кави та круасаном гортають свіжу пресу! Газети та журнали можна взяти безкоштовно на спеціально відведеній полиці, символічно залишивши якусь плату!

«Також у Франції регулярно відбуваються книжкові фестивалі – внутрішні та міжнародні, де заохочують до читання французькою мовою. У кожній мерії Франції в День Французької мови проходять спеціальні диктанти із врученням дипломів. На радіо та телебаченні транслюють професійні щотижневі програми з новинками літератури, куди запрошують відомих авторів».

Є країни де книжкові ярмарки стали візитівкою держави, а також оптимальним місцем для різного роду досліджень книжкового ринку, зокрема й для проведення опитування щодо популяризації читання книг.

Як розповіла нам журналістка з Кельну Аніта Грабська (Вінкельмаєр), у Німеччині книжковий ринок дуже розвинений.

 - Щороку проводять один з найпопулярніших книжкових ярмарок світу – Франкфуртський, куди приїздять десятки тисяч людей. Там укладають домовленості та демонструють тренди. Ще один важливий майданчик для промоції читання – Лейпцизький. Якщо Франкфурт – велика подія для бізнесу, то Лейпциг дехто називає ярмарком передусім для читачів, тому що там організовують багато подій для аудиторії.

За словами Аніти Грабської, у Німеччині мешкають близько 80 мільйонів людей (майже удвічі більше, ніж в Україні). «Книжковий ринок дигіталізується, тобто багато людей віддають перевагу електронним та аудіокнигам. Паперові книги в Німеччині доволі дорогі. В середнього 20 євро за новинку у твердій обкладинці. Електронні дещо дешевші. Тому зручний спосіб заощадити гроші – записатися до бібліотеки, які є дуже сучасними та зручними для користування. Там можна не лише обрати книжки, а й DVD-диски, а також попити кави і щось з’їсти. Відчувається, що бібліотеки – частина зручного спільного простору для людей, де можна проводити дозвілля».

Яку ситуацію маємо з промоцією читання книг в Україні?

Останнім часом в нашій державі не проводяться системні національні соціологічні дослідження, пов'язані із проблемою читання, купівельною спроможністю, мотивацією та читацькими уподобаннями. Постає питання які дані застосовувати на практиці, як враховати всі побажання респондентів та тренди розвитку книжкового ринку в Україні і чому досі не було проведено масштабної соціальної рекламної кампанії щодо промоції читання серед українців?

Відповіді, напевно, слід очікувати від профільних книжкових інституцій України, а саме Українського Інституту книги з Міністерством культури, Комітету ВРУ з питань культури та духовності.

Цього місяця книжковий світ України очікує дві великі події – це призначення директором Українського інституту книги Олександри Коваль та участь України на Франкфуртському книжковому ярмарку.

Серед важливих завдань - зробити так, щоб українську книгу любили і щоб вона успішно продавалася як вдома, в Україні, так і в усьому світі! Адже в основі успішної та сильної країни завжди є культурна та освічена нація.

Оксана Гайдук, керівник ГО "Культура України"

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства