Нищук передав Слов'янському музею відреставрований скіфський меч

Нищук передав Слов'янському музею відреставрований скіфський меч

Фото
562
Ukrinform
Міністр культури України Євген Нищук передав Слов'янському краєзнавчому музею унікальний артефакт - відреставрований скіфський меч 5 ст. до н.е.

Про це повідомляє прес-служба міністерства.

"Меч, за визначенням фахівців, датується 5 ст. до н.е. і походить саме з цього благословенного Донбаського краю та символічно відкриває історію захисту цих земель славними воїнами ще 2,5 тисячі років тому", - сказав Нищук.

Як зазначається, в церемонії, що відбулася в Центральній бібліотеці міста, взяли участь представники Національної гвардії України - активні учасники військових дій з визволення українських земель від російських агресорів. Міністр культури представив бійців, які брали участь у захисті села Широкине від російських терористичних формувань протягом березня-липня 2015 року - сержанта Юрія Перекрестова, молодшого сержанта Олександра Сокуренка та солдата Ігоря Шевченка.

Міністр також висловив сподівання, що цей артефакт стане одним із центральних експонатів Слов'янського краєзнавчого музею.

Директор Слов'янського краєзнавчого музею Людмила Зандер подякувала Національному науково-дослідному реставраційному центру України за високопрофесійну роботу, а також за увагу, яку приділяло Міністерство культури, щоб повернути до життя цей унікальний артефакт.

Зазначається, що скіфський меч потрапив до фондів Слов'янського краєзнавчого музею після старту проекту "Музей відкрито на ремонт”, який реалізовувався для музейних закладів у містах Слов'янську та Лисичанську. У січні 2017 року місцевий житель подарував його музею до відкриття виставки. У квітні минулого року директор музею з дозволу Слов'янського міськвідділу культури звернулася до ННДРЦУ з проханням про реставрацію пам'ятки. Вчені-реставратори побачили фактично меч-руїну, що складався з клинка, руків'я та перехрестя. Поверхня металу була вкрита значними корозійними нашаруваннями та залишками ґрунту, що спотворювали форму предмета. Металеве ядро збереглося, проте ступінь мінералізації становила близько 1/3 загальної маси. Мали місце значні втрати основи країв і кінцівки клинка.

Читайте також: Житомирський музей влаштує «космічний» тиждень

У реставраційному центрі було проведено дослідження меча, розроблено програму та визначено методи його реставрації. В Інституті електрозварювання ім. Євгена Патона НАН України провели рентгенографічне дослідження знахідки, що допомогло класифікувати артефакт, побачити конструкцію меча тощо. Виконавець консерваційно-реставраційних заходів - завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів з металу, художник-реставратор Віктор Голуб - здійснював розчистку механічним способом, без застосування хімічних препаратів, що могло б зашкодити артефакту. Більшість консерваційно-реставраційних заходів, зважаючи на незадовільний стан знахідки та активну стадію руйнування, довелося виконувати під мікроскопом.

Фото: Міністерство культури України

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>