Чи можливий фільм про Стуса без сцени з Медведчуком?
Українська кіноспільнота днями оприлюднила факт зникнення з остаточного варіанту сценарію художньої історичної драми "Стус" (яка має вийти в 2019 році за підтримки Державного агентства України з питань кіно), всіх згадок про його адвоката Віктора Медведчука, а також ключової сцени - показового суду над великим українським поетом.
У повідомленнях ЗМІ йдеться, що автори фільму дали кілька пояснень таємничому зникненню з кіножиттєпису видатного українця кульмінаційного моменту його справжнього життя. Одне з них - їх попросив про це син Стуса Дмитро. Друге – було перевищено таймінг фільму, і зайве довелося “обрізати”. У ЗМІ фігурує і більш жорстка версія: мовляв, митцям подзвонили із м`якими погрозами з офісу самого Медведчука. Втім продюсер фільму Артем Денисов її спростував.
Що, насправді, могло стати причиною такої, майже містифікації, і як ставитися до подібного замовчування історичних фактів? Про це ми запитали у людей, що формують культурне осердя країни.
НЕ МОЖНА ПІДІГРУВАТИ ПУТІНСЬКОМУ КУМУ
Тарас Томенко, режисер:
-Оскільки цей фільм проходив конкурсний відбір, то насамперед треба зробити звірку сценарію, пітчингова комісія має перевірити, чи була сцена суду у затвердженому варіанті сценарію.
Фільм знято за державні кошти (Сума державної фінансової підтримки становить 19 млн 264,5 тис. грн., а загальна вартість виробництва фільму складе 38 млн 529 тис. грн. - ред.), і якщо факт видалення сцени підтвердиться, то вважаю, що потрібно змінювати продакшн і режисера. Їх, звичайно, також обов'язково треба вислухати, і, якщо справді на них чинився тиск, а я чув, що був тиск з боку адвокатів Медведчука, - то треба доводити це і відкривати кримінальне провадження. В жодному разі не можна підігрувати путінському куму. Якщо ж, фактів тиску не було, тоді - це неприпустима слабодухість і потрібно у таких малодухих “митців” забирати фільм, допрацьовувати і показувати історичну правду. Люди хочуть знати, як було насправді. Так неприпустимо робити - особливо відносно постаті Стуса - взяти і прибрати з фільму ключовий етап у його долі.
Цей фільм міг би стати останнім гвіздком у труну Медведчука, вироком за все те, що він заподіяв, натомість, у нас досі граються з його дружиною, танцюють з нею...
БОЇТЕСЬ? НЕ ЗНІМАЙТЕ!!!
Ірма Вітовська, актриса:
-Сцена суду важлива, як відображення судової системи і прав людини в тоталітарному суспільстві. І Стус не один, хто потрапив в ці жорна в 80-і (що досі шокує багатьох ностальгуючих за пізнім СРСР). Але Василь Стус з його безкомпромісністю та трагічністю абсурдного звинувачення, мабуть, найяскравіша постать, і коли великий геній незахищений від самодурства та тиранії...
Зараз не можна йти на компроміс, боятись та замовчувати правду. Ні перед пам'яттю Стуса і минулих жертв терору, ні перед сьогоднішніми жертвами, що платить Україна, ні перед майбутніми. Кіно - це постріл у майбутнє... Перед ним не варто боятись! І перед Сенцовим, що повторює коло... і перед іншими в'язнями. Перед Правдою і Вищим Судом!!! Боїтесь? Не знімайте!!! Інакше - просто кон'юнктурщина.
Я НЕ ЗНАЮ, ЯКИМИ СЛОВАМИ ЇХ УМОВИЛИ
Геннадій Попенко, актор:
-Я пробувався на головну роль у цьому фільмі, тому читав весь сценарій і знаю, що сцена з Медведчуком там була. Зраз мені стало відомо, що сцену суду прибрали. Я не знаю, що саме спонукало продюсерів фільму так вчинити, і якими саме словами їх умовили, але є люди, що піддаються впливу. Хоча, можливо, з їхнього боку це був єдиний варіант, як зберегти важливий продукт, хоча б в такому “обрізаному вигляді”.
Взагалі ж, те що знімаються такі фільми, дуже круто.
Звичайно, що заява продюсерів про невідповідність таймінгу і хронометражу виглядає досить дивно, але ж, розумієте, ми спираємося на гнучкий момент - творче бачення, яке може передбачати певне зміщення акцентів.
ВІДВЕРТО ПЛЮЮТЬ В ДУШУ ВСІМ…
Марійка Бурмака, співачка:
-Як назвати відчуття, коли ти не маєш відношення до чогось, а тобі за це дуже і дуже соромно? От краще не чіпайте. Це настільки болюча і тригерна тема, що забравши з цього фільму сцену суду, автори і всі причетні просто відкрито і відверто плюють в душу всім, для кого боротьба за Україну має значення.
Ви плюєте в душу мені вісімнадцятирічній! Мені було 18, коли я написала і записала пісню на його слова “Верни до мене, пам'яте моя”.
МЕРТВИЧУК МЕРТВИМ ВАНТАЖЕМ ПОЄДНАНИЙ ІЗ СТУСОМ
Ярослав Підгора-Гвяздовський, кінокритик:
-Коли ситуація з фільмом виходить за межі кіно - це вже не кіно. Тобто мова або про поганий фільм, про який немає що говорити, окрім політики, або це заангажоване кіно. Третій варіант - це кіно про політику.
Так вийшло, що проект "Птах душі" відразу був політичний, бо, на жаль, не можливо зараз говорити про Василя Стуса і не згадати ту систему, яка його знищила - біль поета не від'єднати від нього самого, і від його поезії.
На жаль, мертвичук мертвим вантажем поєднаний зі Стусом, як Іуда з Ісусом. І щоб зараз не робили творці фільму, не зважаючи на свою причетність чи непричетність до витягу сцен з мертвичуком з фільму, - "Птах душі" почав існувати в просторі за межами кіно. Для фільму це може обернутися діаметрально протилежними наслідками, але в будь-якому випадку - разюче: увага суспільства або дасть поштовх до популяризації фільму, або знищить його разом із творцями.
БЕРЕШСЯ ЗА ІСТОРИЧНИЙ ФІЛЬМ - СЛІДУЙ ІСТОРИЧНІЙ ПРАВДІ
Андрій Кокотюха, письменник:
Якщо берешся за історичний фільм - слідуй історичній правді. Якщо не можеш - не берися. Важливо інше, на що ніхто не звертає увагу. Втрачені сцени ніби обіцяють дозняти. Та чи вплине це позитивно на прокат та бокс-офіс? Закликали бойкотувати фільм "без Медведчука" - але ситуація з кінопрокатом в Україні така, що будь-який український фільм вважається бойкотованим через недоступність до широкого кола глядачів.
Любов Базів. Київ
