Виставка Тетяни Чорновол: як прожити біль та знову почати жити
4 червня у київській арт-галереї "КалитаАртКлуб" відбулася виставка робіт народного депутата України Тетяни Чорновол, приурочена до її дня народження. Про гарне світле свято у невеликій мистецькій локації на Малопідвальній можна розповісти в кількох новелах.
Перша новела. Про дівчину-воїна, яка спочатку викривала корупцію, яка пішки обійшла селища з газовими свердловинами (шукаючи неномінального власника), яка об'їхала весь Крим, взнаючи, хто приватизував найкращі його шматки, яка першою потрапила в Межигір'я, а згодом пройшла революцію та війну. Яка стала легендою і поруч з якою була дуже непомітна і дуже міцна спина її чоловіка. Здається, що в її житті була єдина подія, яка зробила її слабшою та уразливішою – смерть Миколи Березового.
Я бачила картини, представлені на виставці, ще коли вони створювалися. Портрет Миколи... "Кохання – то дар, тепер я розумію, що й була обдарована", – я бачила її сльози і бачила, як простими та щирими мазками вона витісняла отой біль. А ще витісняла портретами дітей і сюжетами рідного села й України.
Кажуть, що жінки, народжені для війни, – не дуже для дому. То неправда. Бо для тих вітражів, для декору, для портретів рідних і друзів потрібен час і потрібна любов. У будинку Тані, де вона живе з батьками, у самому оформленні дуже багато її руки та пензлів.
Друга новела. Про жінку-політика. Вона завжди була щира навіть у своїх помилках. Вона не витримувала емоційної напруги на ефірах і деколи виходила з себе. Вона пристрасно захищала своїх, навіть коли ті свої катастрофічно втрачали рейтинг та популярність і їй краще було промовчати. "Таню, винайми піарника, це ж не журналістика, політика – друге життя, твої фрази розгрібають конкуренти, твої здобутки залишаються непоміченими", – кажу їй. "Байдуже. Політик без впливу на телебачення все одно програє, але сповідуючи державний інтерес ти все одно виграєш. Правильна державницька позиція – дуже довга гра", – відмахувалася вона.
На цю виставку привітати Тетяну прийшли найвідоміші люди держави. Хтось був удячний їй за відданість та підтримку, інші знали всі її слабкості, але цінували спільне пережите. Тендітна криця, яка і сьогодні вчиться на юриста, бігає кроси, до останнього підтримуватиме націонал-демократичний політикум.
Третя новела. Про батьків дівчини-воїна. Коли ви запитаєте, як і де народжуються воїни, я скажу, що одного разу бачила таку родину. Там на Різдво тато приймає в будинку колядників та запалює ялинку. Там мати – у одній особі й програміст, і економіст, і філолог – бавить і виховує онуків. Там ніколи не звучать сварки, там беззаперечно сприймають усі вояжі улюбленої доньки. Там багато разів завмирали від страху за доньку, але там жодного разу її не стримували. Там панує любов та довіра, і це одне з найкращих джерел сил для жінки, яка обрала своїм шляхом боротьбу.
З Днем народження, Тетяно Чорновол!
Лана Самохвалова, Київ
Фото Данііл Шамкін
