Кіноквітень: Особливості національних маргиналій

Кіноквітень: Особливості національних маргиналій

2334
Ukrinform
Глядач побуває у світі одеських підворіть, пристрастей придорожнього мотелю та кримінального пекла

Квітневий репертуар прикрашений настільки значними картинами, що наступний місяць можна назвати найбільш вдалим для українського прокату 2018-го - великою мірою через те, що представлені драми і трагікомедії про мешканців соціального дна і людей, які страждають емоційною інвалідністю, вважаються деякими прокатниками та іншими магнатами і генералами від культури непідходящими для української аудиторії.

Відрадно, що окрім видатних стрічок іноземного виробництва на екрани виходить і один з найбільш примітних вітчизняних фільмів останнього часу.

З 5 квітня

Марія Магдалина / Mary Magdalene

Австралійський режисер Гарт Дейвіс, чий дебютний «Лев» - пронизлива драма зі щасливим кінцем про індійського хлопчика, який загубився, був тепло сприйнятий публікою і удостоївся шести номінацій на «Оскар», у другому своєму фільмі розповідає чергову версію історії героїні Нового Завіту, чия популярність поєднується з малою кількістю присвячених їй у Святому Письмі відомостей.

Вчені мужі дві тисячі років ламають чорнильні списи, ототожнюючи ученицю Христа, яка першою зустріла воскреслого Спасителя, з грішницею, яка розкаялася або оголошуючи подібні висновки безпідставними. Хай там що, образ Марії Магдалини, чия самовідданість була відзначена настільки очевидним чином, сприймається як передвістка тих докорінних змін, яких зазнало становище жінки під впливом християнського вчення. Про сюжет стрічки Гарта Дейвіса, яка виходить у дні Великодніх свят, зараз важко сказати що-небудь певне, проте творці стрічки, як годиться, обіцяють розповісти про головну героїню оповідання невідомі і при цьому цілком достовірні подробиці.

Роль Марії Магдалини виконала Руні Мара, яка вже співпрацювала з Гартом у роботі над «Левом», Ісуса Христа втілив Гоакін Фенікс.

Жага смерті / Death Wish

Добре знайомий вітчизняним шанувальникам горрора Елай Рот, режисер «Лихоманки» і дилогії «Хостел», поставив драматичний кримінальний трилер, ремейк дуже популярної однойменної стрічки Майкла Віннера, знятої у 1974-му році за романом Брайна Гарфілда (нашому читачеві він також відомий в російському перекладі). Центральний персонаж цих творів - законослухняний і добропорядний громадянин, люблячий чоловік і батько, чий земний рай знищує вторгнення виплодків кримінального пекла. Коли поліція проявляє неспроможність у затриманні злочинців, жертвами яких стали його дружина і донька, герой бере в руки зброю, сповнюючись твердої рішучості самостійно покарати винних - не тільки тих, від чиїх дій постраждали його близькі, але й всіх злочинців, до яких зуміє дістатися.

За словами самого Рота, він прагнув створити не стільки гостросюжетний бойовик, скільки сімейну драму, поставивши перед своїми глядачами питання про те, на що вони здатні піти, перед якою межею вони вирішать зупинитися, якщо мова зайде про захист рідних.

Оригінальний фільм вважається візитною карткою Чарльза Бронсона, у новій картині головну роль виконав Брюс Вілліс.

З 12 квітня

Нелюбов

Картина Андрія Звягінцева, яка завоювала визнання по обидва боки Атлантики (серед її численних регалій - Приз журі Каннського кінофестивалю і номінації на «Оскар» і «Золотий глобус» у категорії «Найкращий неангломовний фільм»), зуміла подолати законодавчу блокаду, яка загороджувала вітчизняні кіноекрани від творів російської кінематографії. Очевидно, одним з головних аргументів на користь демонстрації «Нелюбові» стала та художня сила і переконливість, з якою в цій на перший погляд камерній сімейній драмі зображуються вади сучасного російського суспільства з його фарисейським, інквізиторським утвердженням традиційних цінностей, які витісняються з особистого життя у сферу суспільного престижу, з його блаженною і тупою апатією, сном розуму і почуттів, які породжують телевізійні мрії.

І все ж непривабливе відображення соціальних і політичних прикмет виступають лише декораціями універсальної драми сімейних взаємин, в чиєму зображенні автори картини виділяють егоцентризм, ту граничну зацикленість на власному комфорті і байдужість до чужих переживань, до яких схильні деякі з нас незалежно від соціального статусу та історичної епохи.

З 19 квітня

П'ята терапія

Після «Цикути» Олександра Шапіро 2003-го року, забороненої до показу доброчесним Мінкультом, фільм Аліси Павловської став найбільш відвертим і виразним дослідженням світу українських підворіть, наркопритонів і тюремних камер. Картина оповідає про одеського поета Стаса Домбровського, який, не вдаючись до екскурсійних талантів Вергілія, спускається в пекло наркоманії та криміналу. Діагноз гепатиту і ВІЛ, поставлений герою тюремним лікарем, здається лише зайвим підтвердженням, що він більше не здатен вибратися з кіл міського пекла. Однак саме цей медичний смертний вирок дозволяє Домбровському не тільки переосмислити свій спосіб життя, але і змінити його.

Переконливості цьому радикальному дослідженню міських кримінальних закутків і безодней людської душі надає справжня фактура неблагополучних районів Одеси і особливо харизматичне виконання головної ролі самим Стасом Домбровським, за автобіографічним оповіданням якого поставлена картина.

«П'ята терапія», чия українська прем'єра відбулася в рамках торішнього Одеського кінофестивалю, була представлена поза конкурсом на таких авторитетних оглядах, як МКФ у Коттбусі і МКФ у Мар-дель-Платі, отримавши високу оцінку критиків. На останньому фестивалі, найбільшому в Латинській Америці, фільм був удостоєний диплома Південноамериканської асоціації католиків.

З 26 квітня

Проект «Флорида» / The Florida Project

Вихід у прокат картини Шона Бейкера є рідкісною для вітчизняних синефілів можливістю познайомитися зі справжньою перлиною американського незалежного кіно на великому екрані (можна згадати, що його попередня робота «Мандарин», яка отримала нагороди на престижних МКФ у Палм-Спрінгс, Карлових Варах та Довіллі, так і не вийшла в український прокат, незважаючи на фурор, викликаний її показом у рамках київського кінофестивалю «Молодість»). Слід зазначити, що про достоїнства цієї стрічки дозволяє скласти уявлення не єдина номінація на «Оскар» (отримана Вільямом Дефо у категорії «Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану»), а одностайне визнання американських кінокритиків, чиї регіональні асоціації усипали «Проект «Флорида»» призами за найкращий фільм і найкращу режисуру.

Стрічка присвячена мешканцям придорожнього мотелю, офіціантам і прибиральникам, жебракам і дрібним шахраям, чия професійна діяльність пов'язана з Діснейлендом, який розкинувся неподалік. Будні цього закладу, який став для одних перевалочним пунктом, для інших - останнім притулком, автори описують з граничною достовірністю, при цьому особливої чарівності оповіді надає інтонація, в якій ліризм невіддільний від іронії.

Фестивалі місяця

Фестиваль «Британський театр кіно» у кінотеатрі «Київ» продовжиться 3-го квітня повторним показом постановки, яка користується особливою популярністю - «Гамлетом» за участю Бенедикта Камбербетча.

10-го квітня відбудеться прем'єра «Кішка на розжареному даху» в постановці театру The Young Vic. Героїв п'єси Тенессі Вільямса, одного з ключових творів XX століття про кризу патріархальних устоїв і драму сімейних взаємин, виконали Сієна Міллер, Джек о'Коннел і Колм Міні.

17-го квітня буде представлена «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра, найбільш прославлена у світовому мистецтві комедія про двійників, в інтерпретації Королівської Шекспірівської компанії.

З 4-го по 11-е квітня у столичному кінотеатрі «Київ» в рамках «Французької весни» стартує фестиваль «Роман з кіно: екранізації французьких бестселерів», організований компанією «Артхаус Трафік». Серед екранних версій літературних творів найрізноманітнішого характеру, від романів живих класиків до коміксів, можна виділити актуальну для нашої сучасності драму про післявоєнну адаптацію «До побачення там, нагорі» Альбера Дюпонтеля і «Обмін принцесами» Марка Дюгена, екскурс в історію придворних інтриг 18-го століття, який засвідчує, що принесення юних представниць королівських родин в жертву придворних інтриг часом призводило до найнепередбачуваніших наслідків.

Крім Києва, покази фестивалю пройдуть в Одесі, Львові, Рівному, Дніпрі та Запоріжжі. Детальний опис картин розміщено на сайті «Артхаус Трафіка».

12-го квітня в кінотеатрі «Київ» розпочнеться «Тиждень австрійського кіно». Програма заходу на даний момент невідома, список картин незабаром з'явиться на сайті організатора огляду, компанії «Артхаус трафік».

Покази фестивалю відбудуться також в Одесі та Харкові.

Ще один захід «Французької весни», традиційна серія «Допрем'єрних показів» картин, що готуються до виходу у вітчизняний прокат, розпочнеться з 19-го квітня також у кінотеатрі «Київ».

У рамках фестивалю буде представлено п'ять фільмів, серед яких варто, насамперед, відмітити «Хранительниц» Ксав'є Бовуа, що показують події Першої світової з точки зору жінок, які намагаються підтримувати господарство за відсутності чоловіків і синів, в умовах економічної розрухи, і удостоєну «Золотої камери» за кращий дебют на Каннському МКФ трагікомедію «Молода жінка» Леонор Серай, героїня якої разом зі своєю кішкою починає у Парижі нове життя.

Детальний опис картин розміщено на сайті компанії «Артхаус трафік», яка виступила організатором фестивалю спільно з Французьким інститутом.

Одна з найголовніших подій українського кінороку, Сьомий Київський міжнародний кінофестиваль короткометражних фільмів, відбудеться з 25-го по 29-е квітня.

Крім основних програм КМФКФ, міжнародного та національного конкурсів, будуть представлені близько тридцяти різних збірок, включаючи тематичні збірки комедій, жахів та еротики, ретроспективи Джонатана Вінеля і Каролін Погі, а також першу в Україні програму китайських короткометражок.

Фестивальним центром, як і торік, стане кінотеатр «Україна». Більш детальна інформація міститься на ФБ-сторінці фестивалю.

Олександр Гусєв. Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>