Натяки «Золотого глобуса», або «Оскар» за обрієм

Натяки «Золотого глобуса», або «Оскар» за обрієм

Укрінформ
Список номінантів на 75-й «Золотий глобус» подарував низку цікавих інтриг

Список номінантів чергового, 75-го «Золотого глобуса», як завжди, подарував багато емоцій. Ця цілком самодостатня кінопремія, яка однією з перших починає підбивати підсумки року, що минає, водночас мало не від самого початку стала таким собі молодшим братом «Оскара», окреслюючи коло основних претендентів на статуетки Американської кіноакадемії, тож цікава вона, передусім, якраз у даному розрізі.

На щастя, це лише «натяк», і вердикт Голлівудської асоціації іноземної преси не завжди обов’язковий до виконання американськими кіноакадеміками. Тим більше, своє слово ще мають сказати BAFTA, низка Асоціацій (режисерів, продюсерів, акторів тощо), інші кінознавці. Проте поглянути й хоча б приблизно оцінити шанси претендентів як, власне, на «Золотий глобус», так і на майбутній «Оскар», змога таки є, а відтак – до справи.

«Форма води»
«Форма води»

Найбільшу кількість номінацій (таку ж, як і торік «Ла-Ла Ленд») – сім очікувано зібрала драма з елементами фентезі «Форма води». Стрічка вже заявила про себе на вельми авторитетних кінофорумах, зокрема у Венеції й Торонто, тому тут жодних несподіванок немає. Але повторити стовідсотковий успіх картини Дем’єна Шазелла, яка перемогла в усіх семи категоріях, їй навряд чи вдасться. За всієї поваги до яскравого й енергійного мюзикла, останній – значно легший для розуміння масовим глядачем, порівняно з фільмом Гільєрмо дель Торо, де багато тонких і прихованих меседжів, акцентів, цікавих режисерських думок, не всі з яких подужаєш й осягнеш із першої спроби. Принаймні, мені це не вдалося. Відповідно, й персонажі у «Формі води» – значно складніші за героїв Раяна Гослінга та Емми Стоун у «Ла-Ла Ленді» (знову ж таки, віддаю належне обом за роботу в цьому фільмі). Отже, тріумф чи невдача стрічки дель Торо на «Золотому глобусі» залежать від того, чи зможуть і захочуть кінокритики з Голлівудської Асоціації іноземної преси заглибитися в неї та розібрати на атоми – а в іншому разі її просто не зрозумієш, навіть у загальних рисах. На мою ж думку, «Форма води» має значно вищі шанси передусім в акторських номінаціях, не втрачені вони й у номінації режисерській. Має їх й Александр Деспла у номінації «Найкраща музика до фільму», попри просто надзвичайну конкуренцію, але про це трохи згодом. А ось у головній – «Найкращий фільм (драма)» – шанси дещо сумнівні.   

Фаворитів же в цій категорії, на мій погляд, два: «Таємне досьє» та «Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі». Давненько вже не бачив, щоб дві стрічки мали настільки рівні шанси на перемогу, причому стрічки – настільки різні. Мартін МакДона у «Трьох білбордах...» чудово перемішав трагедію, фарс, гостру сатиру і комедію, приправлену відмінно настояним подекуди чорним і жорстким, а подекуди – просто гірким гумором. А Стівен Спілберг у «Таємному досьє» вирішив ще раз відпрацювати тему резонансних журналістських розслідувань, котра після тріумфу торік на «Оскарі» – «У центрі уваги» – почувається на кіноринку ще досить впевнено. Зовсім трохи поступається їм за шансами здобути перемогу чудовий, тонкий, добрий і емоційний фільм «Клич мене своїм ім’ям» Луки Гуаданьїно, однак гідну конкуренцію складе їм майже напевно.

Дюнкерк
«Дюнкерк»

Що ж до «Дюнкерка» Крістофера Нолана, то він мені нагадав ситуацію з останньою частиною кінотрилогії «Володар перснів» – «Повернення короля», яка зібрала купу технічних номінацій плюс музика, сценарій, режисура і найкращий фільм та виграла геть усі, не маючи, проте, жодної акторської номінації. Акторів у фільмі Джексона кіноакадеміки обійшли увагою зовсім не заслужено, але я зараз про інше. Нині з «Дюнкерком» ми маємо дещо схожу ситуацію: він претендує на нагороди за найкращий фільм, режисуру та музику, але жодного актора з нього не висунуто на «Золотий глобус». І тим, хто дивився цей фільм, гадаю, зрозуміло – чому. Нолан чудово відтворив драматизм ситуації, блискуче передав атмосферу та настрій, але яскравих індивідуальностей там, по суті, нема: режисер зробив ставку на колективізм, єдиний організм, який відчуває, переживає, страждає, перероджується як єдине ціле. Той же герой Тома Гарді, наприклад, – теж лише частинка «матриці». Під відповідний настрій голлівудських журналістів картина може перемогти в усіх трьох номінаціях, але мені здається, що «Глобус» за найкращий фільм все ж таки здатні вибороти стрічки МакДони, Спілберга чи Гуаданьїно.

Стосовно оскарівських перспектив цієї п’ятірки, то цілком певний, що «Три білборди...» та «Клич мене своїм ім’ям» будуть і в оскарівській дев’ятці. Принаймні, вболіватиму саме за ці стрічки. Щодо решти такої певності у мене нема.

«Найбільший шоумен»
«Найбільший шоумен»

Тепер про комедії/мюзикли. Ризикну спрогнозувати, що любов іноземних медійників до мюзиклів – не скороминуща, а тому найвірогіднішим кандидатом на перемогу тут є «Найбільший шоумен» Майкла Грейсі. Втім, перевагу можуть віддати і «Горе-творцю» Джеймса Франко про епатажного режисера культової «Кімнати» Томмі Вайсо. Як не як – кіно про кіно, а таке в Голлівуді теж завжди любили, як і мюзикли. Решта три стрічки взагалі потрапили до цієї номінації невідомо з якого дива. Найперше це стосується загалом непоганого, але все ж таки стовідсоткового трилера «Пастка» Джордана Піла. Яку там комедію чи то мюзикл побачило журі «Золотого глобуса», – для мене велика таємниця. Не надто багато комедії, як на мене, також у «Леді Берд». Та й узагалі фільм Грети Гервіг раз у раз чимось нагадував позаторішній «Бруклін», і річ тут зовсім не в тому, що у тій стрічці теж грала Сірша Ронан. Історії ці начебто різні, але певні паралелі в них таки можна помітити. І як у «Брукліна» практично не було шансів здобути «Оскар», так і «Леді Берд», вважаю, має небагато шансів  узяти «Глобус». На відміну від стрічки «Я, Тоня» Крейга Гіллеспі, хоча й в історії талановитої та скандальної американської фігуристки Тоні Гардінг я бачу значно більше драми, навіть трагедії, хоча й відвертий стьоб укупі з відмінним чорним гумором та жорсткими жартами там теж присутні. Проте набагато більше вразила «винахідливість» російських локалізаторів. Я вже повірив, що оригінальній назві цієї картини дадуть спокій і не чіпатимуть. Українські локалізатори, здається, так і зроблять, а от російські не втрималися від спокуси зажити сумнівної слави та перейменували «Я, Тоня» на... «Крижану стерву». В усякому разі, таку назву фільмові подає російська «Википедия». Вирішили, мабуть, що подібна гучна назва приверне до фільму більшу увагу. Сподіваюся, вони все ж таки схаменуться і не виставлятимуть себе на посміховисько, бо це нісенітниця якась. Що ж до «Оскара», то прогнозую потрапляння до головної номінації або «Найбільшого шоумена», або «Горе-творця» – удвох вони навряд чи там будуть. «Пастці» та «Леді Берд» сподіватися на це, гадаю, не варто, а «Я, Тоня», як, до речі, і «Таємне досьє» має вищі шанси в акторських категоріях, аніж у головній та режисерській.

Всі гроші світу
«Всі гроші світу»

Стосовно режисерської номінації на цьогорічному «Золотому глобусі», то, на моє переконання, вона сильніша за минулорічну. «Слабкою ланкою» торік, як на мене, став Баррі Дженкінс зі своїм «Місячним сяйвом», та й Мел Гібсон своєю картиною «З міркувань сумління» справив не таке сильне враження, як я очікував. Цьогоріч комусь із п’яти постановників складно віддати перевагу. Єдине, наразі достеменно не відомо, що в результаті вийшло з перезнятої та перемонтованої стрічки «Всі гроші світу», звідки повирізали всі сцени з Кевіном Спейсі, та як це врешті-решт позначиться на шансах режисера фільму Рідлі Скотта. А загалом, не здивуюся, якщо більшість, або й усі п’ятеро опиняться й у режисерському квінтеті Американської кіноакадемії.

Номінанти на найкращу чоловічу роль у драмі за потужністю не поступаються режисерам. Особисто я вболіватиму за Тома Генкса («Таємне досьє») та Гарі Олдмена, який виглядає неперевершеним у ролі Черчилля в драмі «Темні часи». Проте, цілком зрозумію тих, хто триматиме кулаки за Тімоті Чаламета («Клич мене своїм ім’ям») чи Дензела Вашингтона («Роман Ізраел»). На жаль, останні двоє можуть опинитися поза оскарівською номінацією. А ось й Олдмен, і Генкс, навпаки, мабуть, – туди потраплять.

Дензел Вашингтон
Дензел Вашингтон

Жіноча роль у драмі продовжує  традицію двох попередніх категорій, проте тут мої симпатії однозначно на боці Френсіс Макдорманд через її відмінну роботу в «Трьох білбордах...»! Певна річ, дивно це говорити, коли поруч Меріл Стріп у «Таємному досьє», проте нічого не поробиш: Макдорманд у ролі ображеної на життя та людей (і маючи на це підстави) Мілдред Гейз... ні, її треба просто бачити! А ще ж є Сара Гокінс, яка неабияк вражає своєю майстерністю у «Формі води». Та й Мішель Вільямс дуже непогана в «Усіх грошах світу», проте поки, знову ж таки, не відомо – чи не постраждала лінія її героїні від ножиць монтажера, що пройшлися по персонажу Спейсі. Ну, а в контексті «Оскара», думаю, місце у п’ятірці гарантовано Стріп та майже гарантовано Макдорманд і Гокінс. Вільямс – під питанням, як і Джессіка Честейн із «Грою Моллі».

Френсіс Макдорманд
Френсіс Макдорманд

У номінації «Найкращий актор у комедії або мюзиклі» актори Г’ю Джекман і Джеймс Франко, як і стрічки, де вони зіграли («Найбільший шоумен» та «Горе-творець» відповідно), ймовірно, претендуватимуть на нагороду у відповідній категорії. Гідним конкурентом їм може стати Енсель Ельгорт, який мені дуже сподобався в «На драйві», але шансів у нього поруч із Г’ю та Джеймсом мало. А відтак, швидше за все, Джекмана чи Франко ми побачимо і серед претендентів на «Оскар». Повз таких персонажів кіноакадеміки навряд чи пройдуть.       

За найкращу жіночу роль у комедії або мюзиклі на нас чекає ще одна битва гігантів в особі Джуді Денч («Вікторія й Абдул») Гелен Міррен («У пошуках свята») та Марго Роббі («Я, Тоня»), й остання так само впевнено претендує на «Глобус», як і дві досвідченіші за неї конкурентки – настільки вдався Марго образ Тоні Гардінг. Ставки на Емму Стоун («Битва статей»), на мою думку, цьогоріч набагато нижчі, а на Сіршу Ронан у «Леді Берд», закладатися, на жаль, взагалі мало сенсу. Думаю, згодом Денч та Роббі будуть висунуті й на «Оскар», а от щодо Міррен – не певен.

Марго Роббі
Марго Роббі

За приз найкращому акторові другого плану теж змагатимуться гідні кандидати. Віллем Дефо (Проект «Флорида»), здається, переживає свою другу молодість, даруючи глядачам і переконливі ролі одну за одною, тож не побачити його щонайменше серед номінантів на «Золотий глобус» – було б дивно. Проте й конкуренти в нього серйозні, тож боротьба точитиметься запекла. Це стосується й Армі Гаммера («Клич мене своїм ім’ям»), й Річарда Дженкінса («Форма води»), й неперевершеного Сема Роквелла у «Трьох білбордах на кордоні Еббінга, Міссурі». Що ж до Крістофера Пламмера, то схоже, талант і досвід допомогли йому вдало зіграти в «Усіх грошах світу» замість Кевіна Спейсі за всім відомих обставин. Усю цю п’ятірку, я б, нікого не чіпаючи, номінував би й на «Оскар», але то, певно, буде аж надто просто.

Віллем Дефо
Віллем Дефо

У категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» найімовірнішими претендентками на перемогу, є, як мені здається, Еллісон Дженні («Я, Тоня») й Октавія Спенсер («Форма води»), яка, схоже, не має наміру здавати позиції після оскарівської номінації за роль у «Прихованих фігурах». Майже на рівних із ними – Мері Джейн Блайдж («Ферма «Мадбаунд»), а ось Хонг Чау («Коротше») та Лорі Меткалф «Леді Берд» – навряд чи зможуть із ними серйозно позмагатися. Проте, коли йдеться про відповідну номінацію на «Оскар», то тут, на мою думку, можна наразі напевно говорити лише про Спенсер, щодо решти – питання відкрите.

Позицію лідера у боротьбі за перемогу в номінації «Найкращий сценарій» впевнено закріпив за собою Мартін МакДона («Три білборди...»). Не марнував часу й дует сценаристів в особі Гільєрмо дель Торо та Ванесси Тейлор («Форма води») Непогано, нарешті, попрацював і дует Ліз Ханни і Джоша Сінгера («Таємне досьє»). Гадаю, що переможця визначатимуть між собою саме ці трійко претендентів.

Справжнім полем битви обіцяє стати категорія «Найкраща музика до фільму». Для самих лише Ганса Ціммера («Дюнкерк») і Джона Вільямса («Таємне досьє»), а ще ж є й Александр Деспла («Форма води»). До того ж, саундтрек Картера Беруелла («Три білборди...») теж справив приємне враження, отже прогнозувати тут переможця – марна річ. Дуже сподіваюся побачити це тріо й серед номінантів на «Оскар»: вони заслужили на це.

Ганс Ціммер
Ганс Ціммер

Щодо пісні, то на сьогодні послухати довелося не всі з них, а з тих, що послухав, сподобалися «Mighty River»  із «Ферми «Мадбаунд» та «Remember Me» з «Коко».

З-поміж номінантів на найкращий фільм іноземною мовою на сьогодні переглянув лише російську «Нелюбов» Андрія Звягінцева та шведський «Квадрат» Рубена Естлунда, тож тут поки вибудовувати прогнози важко. Але хай там як, і російська, і шведська картини – у списку цілком заслужено і стануть гідними конкурентами для решти.

Прикро вразила цьогоріч слабенька п’ятірка номінантів на кращий мультфільм. Присутність занадто дитячого, навіть як для дитячого мультфільму, «Бебі-боса» тут говорить сама за себе. Більш-менш непоганою я назвав би хіба що «Коко». Після минулорічного потужного квінтету («Зоотрополіс», «Співай!», «Кубо: Легенда про самурая»,  витонченого й емоційного «Життя кабачка» – дещо слабшою була тільки «Ваяна») враження – просто гнітюче. Сподіваюся, для участі в майбутньому «Оскарі» в цій категорії збереться цікавіша компанія, хоча зараз і не пригадаю цьогорічної анімаційної стрічки, яка могла б бодай наблизитися до п’ятірки вищеперелічених минулорічних претендентів. Хоча я, звісно, міг якусь із них і пропустити.

Бебі-бос
«Бебі-бос»

Щодо телевізійних категорій «Золотого глобуса», то, як і минулоріч, доводиться піднімати руки вгору: переглядати все – банально бракує часу. Водночас стосовно того, що подивитися все ж таки встиг, скажу кілька слів.

У п’ятірці номінантів на найкращий драматичний телесеріал чотири проекти були представлені і минулоріч, а це свідчить про те, що відзначили їх тоді недарма. Більшою мірою це стосується «Корони», яку від початку розглядали як своєрідного наступника «Абатства Даунтон», і вона виправдала видані їй аванси. «Дуже дивні справи» здійснять  другу спробу вибороти «Глобус», який минулоріч забрав «Світ Дикого Заходу». Натомість «Гра престолів», таке відчуття, потрапляє в номінанти вже більше за інерцією: серіал вже «втомився», і від нього втомилися також. Втім, якщо творці й актори належно відпрацюють фінальний сезон, «Гра престолів» зможе гучно вистрілити наостанок. Щодо серіалу «Це ми» сказати нічого не можу: до нього в мене справа так і не дійшла - ні торік, ані цього року. Щодо єдиного нового серіалу з-поміж цих п’яти, то «Розповідь служниці» справила на мене дуже гарне враження: продуманий сценарій, гра акторів, декорації, костюми, атмосфера.

Лідерство за номінаціями «Великої маленької брехні» дехто міг розцінити як сенсацію, проте не той, хто його переглянув. Усі його номінації цілком заслужені: як головна – «Найкращий міні-серіал або телефільм», так й акторські (Ніколь Кідман, Різ Візерспун, Александр Скарсгард, Лора Дерн, Шейлін Вудл). Сподіваюся, другий сезон так само потішить – і цікавою історією, і відмінною грою акторів.

«Велика маленька брехня»
«Велика маленька брехня»

Дуже радий, що не скидає обертів «Фарго». Задавши з першого сезону собі високу планку, нижче він не опускається. 

Цікава конкуренція, схоже, матиме місце в категорії «Найкращий актор у міні-серіалі або телефільмі», адже в ній присутні, зокрема, Кайл МакЛаклен, який неймовірно відпрацював у третьому сезоні «Твін Пікса» подвійну роль агента Купера/Дагі Джонса. А в конкурентах у нього, на хвилиночку, Джуд Лоу, який так само блискуче відіграв у «Молодому Папі», а також Юен МакГрегор, який не менш блискуче від МакЛаклена зіграв подвійну роль братів-близнюків Емміта та Рея Стассі у третьому сезоні «Фарго».

Серед прикрих несподіванок: по-перше, чому проігнорували власне третій сезон «Твін Пікса», а лише номінували МакЛаклена? По-друге, чому не відзначили номінацією нікого з-поміж цих чудових дітей з «Дуже дивних справ»? Вони всі відіграли у другому сезоні не гірше, аніж у першому.

І нарешті, трохи особистого. В останні тижні я переглянув три сезони чудового серіалу «Готем» і був певен, що в нього купа «Золотих глобусів» і стільки ж номінацій. Але, як з’ясувалося, – жодної! Тож шукатиму пояснень, чим не догодив серіал шановному журі цієї престижної кінопремії. Сильний сюжет, відмінні акторські роботи, навіть другого і третього плану... Цьому має бути якесь причина, бо логікою і здоровим глуздом тут явно не керувалися. Але це так, невеликий ліричний відступ, до слова.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що список номінантів на 75-й «Золотий глобус» подарував низку цікавих інтриг, за кульмінацією й розв’язкою яких менше як за місяць буде ну дуже цікаво спостерігати. А водночас – і пересвідчитися, чи справдилися авторські прогнози. Тож чекаємо ночі з 7 на 8 січня, коли черговий «Золотий глобус» оголосить переможців. До зустрічі в Лос-Анджелесі!

Михайло Коронкевич, Київ.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-