З конкурсом на посаду директора Лаврського заповідника - ганьба ганьбезна
Забудовники, їхній бізнес, легальний-нелегальний, ніколи не були в центрі моєї уваги і "тематично" не захоплювали мене. Можливо, тому що народилася не у Києві, це у потомственних киян загострено. Крім того, мені подобаються і Оболонські Липки, і Старонаводницька, і бізнес-центри - воно сучасно виглядає.
Хоча я за Генплан та порядок, звісно. Коли Черновецький роздавав землі, я тужила за рекреаційними зонами, а не за іншими майданчиками для висоток чи непрзорим їхнім виділенням. І готова буду вийти з плакатом лише в одному випдаку - коли вони захочуть будувати поряд із Софією. (Бо будь-які інші фонди можна відновити, Софію - ні. Це архітектурне свідоцтво про народження Руси-України і... колискова нашої Церкви. Софійський Сбор нікому не віддам))).
Ця довга преамбула про те, що хаотична забудова та супутня їй корупція - це погано, але відверті війни із забудовниками - не мої.
Навіть коли йдеться, про будівництво біля Лаври. Бо "буферна" зона - поняття розмите. АЛЕ...Те, що виробляють із конкурсом на посаду директора Лаврського заповідника - ганьба ганьбезна.
Мені розповідають, що для його зриву заступник міністра культури на букву М. разом із забудовником тисне на членів комісії, щоб вони не прийшли на засідання по конкурсу. Це така демократія у нас? Думаю, що пану Євгену Ніщуку варто подумати, ким він залишиться в історії - "голосом майдану" чи міністерським фуксом забудовників?
Лана Самохвалова
реклама