Щоб Москві було легше обзивати Київську Русь – «Древнерусским государством»…

Щоб Москві було легше обзивати Київську Русь – «Древнерусским государством»…

Аналітика
3903
Ukrinform
Цей печальний висновок випливає з того, що у столиці збираються залити бетоном розкоп древньої вулиці 

Нещодавно завершився збір підписів – понад 13 тисяч -  під петицією до київської влади «Просимо врятувати безцінні історичні артефакти та археологічні розкопки на Поштовій площі!» Активісти звернулися до мера Києва з проханням надати можливість археологам і далі вивчати культурні шари, які сягають X-XI століття, а також втілити плани по створенню музею, в якому знахідки залишаться в аутентичному вигляді - на своєму місці. Натомість забудовник має намір якнайшвидше покласти на місці розкопок бетонну плиту, що нібито обумовлено небезпекою для Поштової площі. Археологи б’ють на сполох, оскільки це означає:  розкопкам – фініш, при тому що саме подільські прибережні ґрунти – це безліч таємниць і важливих відкриттів, до яких таки хочеться докопатися. То невже немає іншої альтернативи, окрім термінового бетонування? І хіба зведення чергового ТРЦ, яких в Києві безліч, важливіше за нашу історію? Адже  «базарів» з бутіками у столиці уже, мабуть, сотні, а така пам’ятка – одна не лише на весь Київ, а й на всю Україну. Так які ж взагалі можуть тут бути дискусії (класти бетонні плиту чи не класти?) за такої статистики?!

Наразі археологи розкопали міський квартал 11-12 століття (частину вулиці 12 століття, два провулки, садиби 11-12, дренажні споруди та старе гирло річки), і кажуть, що найцікавіше якраз те, що під нею – артефакти 10 і 11 століття. Але інвестор припинив фінансування розкопок ще з грудня минулого року, і наразі роботи на ділянці призупинені, а тепер ще й опинилися під фатальною загрозою.

«Інвестору не вигідно фінансувати роботи археологів, які все глибше шукають і  все більше знаходять - і зрештою не збираються це все зібрати і піти, а хочуть ще й створити там музей», - говорить голова ГО «Громадський рух Почайна» Аннабелла Моріна.

Міська влада хоч і підтримує ідею створення музею і обіцяє вплинути на інвестора будівництва, але водночас не робить кроків серйозніших. Причина: допоки археологи не нададуть конкретну концепцію музею з точними параметрами і межами. Ще наприкінці квітня про це говорила заступник голови КМДА Ганна Старостенко: «Ми зобов'язуємо інвестора сплатити борг перед археологами, не затягувати з фінансуванням своїх зобов'язань. Але тут м'яч на стороні археологів, які мають нам надати концепцію музею, яка на сьогодні, на жаль, ще не представлена».

Археологи тільки розводять руками, адже вони – дослідники, а не музейники і не архітектори, хоча і мають загальне бачення майбутнього музею (зберегти всі знахідки у автентичному вигляді на тому ж місці). Хіба не очевидно міській владі, що це зона її безумовної відповідальності:  оголосити конкурс, щоб за настільки важливий об’єкт взялися архітектори? Відсутність такої ініціативи дорівнює нерозумінню значення історії.  А ще - це неправильна розстановка пріоритетів з боку Хрещатика, 36.

Що ж ми ризикуємо втратити у випадку, коли все, як завжди, закінчиться на користь інвестора, а не на користь історії? Укрінформ поцікавився цим безпосередньо на місці розкопок у самих археологів, які працюють на Поштовій площі.  

Доторкнутися до 12 століття – у прямому сенсі!

Одразу за церквою Різдва Хрестового – зелений паркан, за яким і починається зона розкопок. Тут же готується місце для нового ТРЦ - на рівні із землею вже поклали одну бетонну плиту, яка з-під низу укріплена височенними бетонними колонами. Загальна площа змонтованого  на цей момент – 5 тисяч квадратних метрів. Це лише один підземний поверх майбутнього ТРЦ, а у планах має бути іще один. Перше, що впадає в очі при вході, – залишки будівельного сміття, обрізки труб, шматки поліетилену, лінолеуму. Ну зовсім не схоже на музей... Але далі, всередині, стає дедалі цікавіше. 

По центру між колонами простягається невеличка доріжка (ліворуч на фото), так звана міська магістраль. По правий бік від неї – залишки паркану з тісно посаджених дерев’яних паль, що датується 12 століттям. Паркан визначав межі садиби, на території якої могли стояти декілька будівель, – житлова, реміснича,  господарча тощо.

«Ми знайшли міський квартал із кількома дворами. За парканом двору одразу йде вулиця, за нею – берегова лінія, тобто це прибережний міський квартал, який ми досліджуємо поетапно в усіх хронологічних зрізах. 

Зараз ми знаходимося на глибині 5-ти метрів від поверхні землі, а у планах – спуститися ще на 4 метри вниз. Саме там і розраховуємо знайти артефакти 10-11 століття. Рівень 5-ти метрів, на якому ми зараз стоїмо, – це 12 століття, майже посередині між поверхнею землі і нинішнім рівнем - 16-17 століття. А 19 століття знаходиться приблизно за метр від поверхні землі», - розповідає директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак.

«Обережно, не наступайте на дошку, це теж артефакт, причому 12 століття!» - застерігають мене археологи, коли опиняюсь зовсім поруч зі звичайним на перший погляд уламком колоди, завдовжки з метр.

«Бачите цей насип? У його верхніх прошарках закладене 14 і 13 століття. У нас взагалі 14-те століття дуже мало досліджене, це якийсь пустий період, від якого залишилося мало матеріальних решток» - продовжує Михайло Сагайдак.

Увагу привертають дві сірі дерев’яні балки з загостреними краями, які лежать на підвищенні із землі та вертикальні палі з такого ж дерева. Михайло Андрійович пояснює, що це з’їзд, який вів з пагорбів вниз до Дніпра. Його вік ще буде визначатися, але орієнтовно датується 14-16 століттям.

Археологи уже відкопали тут чимало цікавого – давні печатки, кераміку, прикраси, ґудзики від мундирів 17-18 століття, пляшки… Були знайдені і дитячі поховання, і рештки тварин. Хоча дослідники наголошують, що найцікавішим є саме контекст знахідки, тобто де саме знайдено артефакти і за яких умов. Унікальність саме цього розкопу полягає в розширенні меж тогочасного Києва. Довгий час вважалося, що межа середньовічного Подолу проходила там, де нині починається вулиця Сагайдачного, а сучасна Поштова площа – то вже було поза межами Києва.

«Знайдені садиби можна порівняти з сучасними  міськими кварталами, тобто це вже елементи планувальної структури, які на периферії міста бути не можуть. Це говорить про те, що це частина міського простору, і до того ж, це не садиби якихось ремісників, а якийсь центр адміністративної влади. А знайдені пломби, з десяток печаток, які з одного боку мали зображення святого, з іншого – якісь символи на зразок гербових знаків ще раз це підтверджують. Тим паче, що це припортова зона – місце вивантаження товарів, прийому послів, купців тощо», - пояснив Максим Вакулюк, співробітник центру археології Києва, керівник розкопок на Поштовій площі.

Коли історичне середовище перетворюється тільки в комерційне

Про те, що ми можемо втратити з наукової точки зору, якщо раптом бетонну плиту все ж таки покладуть на місце розкопок, в коментарі Укрінформу розповів директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак.

«Коли європейські міста мають такий культурний шар, неважливо, який за площею, між розкопками і збереженням знайденого завжди існує баланс. Із 10-ти досліджених об’єктів мінімум 2-3 музеєфікуються і залишаються у своєму автентичному вигляді. У Києві такий баланс жахливий. Жодного - 0 зі 150 розкопів музеєфіковано за останні 20 років на Подолі! Будь-яке історичне середовище перетворюється тільки в комерційне, іншої тенденції ми не бачимо.

Перед нами місто, яке по якості і значенню для світової культури нічим не гірше, ніж засипані попелом Помпеї. Наші цінності задаються нашим цивілізаційним вибором: чи ми дивитимемося на ці знахідки як на порох, чи як на сліди нашого цивілізаційного руху. Ми повинні переосмислити історію Київської Русі, тому що вона заідеологізована. (На неї, на нашу історію, нині, згадайте зазіхає російський агресор. До слова, Київську Русь у Москві тепер називають не інакше, як «Древнерусское государство» з усіма ланцюжками, які з цього витікають. Зокрема і щодо національної приналежності королеви Франції Анни Київської.- Ред.)  І це ми можемо зробити на підставі таких розкопок та нової періодизації. Нинішня періодизація історії Київської Русі – політичний інструмент, який сформувався ще в часи Російської імперії. Тоді найкращих науковців вивозили в Росію, де вони складали ідеологему – як же так сталося, що Росія опинилася на вершині цього великого процесу. Це все потрібно переглядати, а археологія для того і потрібна».

Юрій Кухарчук, cтарший науковий співробітник Інституту археології НАН України пояснює, що для роботи археологів така плита – фактично припинення розкопок. «Щоб розібратися і не наплутати, до якого культурного горизонту відносяться ті чи ті знахідки, як їх датувати – треба досліджувати за певною методикою, - говорить Юрій Васильович. - Якщо покладуть бетонну плиту, то під нею підкопом заборонено копати. Всі методичні засади розкопок, за якими потрібно досліджувати культурний шар поступово зверху донизу просто порушуються. Якщо до ділянки підійти збоку, то не буде зрозуміло, що являв собою знайдений об’єкт, ні його призначення. Зараз ми підійшли до найцікавішого матеріалу – Київської Русі 10-11 століття. Місце, яке ми досліджуємо, унікальне. Це був свого роду порт, куди візантійські купці приїжджали, відомий шлях із варяг у греки, яким княгиня Ольга їздила в Константинополь, і в той же час це місце падіння Почайни, де проходило хрещення киян. Це місце, яке може дати інформацію про витоки давньої історії Києва».

Доля історичних знахідок вирішиться за 10 днів

За останніми правками інвестора та замовника будівництва, в проекті нового торгового центру на музеєфікацію знахідок передбачено всього  100 кв. м із загальної площі. В Управлінні охорони культурної спадщини наголошують – такий проект до них поки що не надходив, і там його не розглядали. Водночас, як розповіла Укрінформу голова ГО «Громадський рух Почайна» Анабелла Моріна, Мінкульт та Інститут археології НААН нещодавно затвердили останні зміни до проекту будівництва ТРЦ, в яких  передбачається остаточна установка бетонної плити на культурний шар 12 століття. Хоча спочатку Інститут археології надавав інший висновок, за яким будь-які будівельні роботи на цьому місці мали повністю зупинитися через набуття офіційного статусу пам’ятки місцевого (?!) значення, яка має революційне значення для історії Києва. Питання - чи це правда така позиція Інституту археології, ми обіцяємо з’ясувати. - Ред.)

Оскільки інвестор не зацікавлений у фінансуванні розкопок та створенні музею, то науковці та активісти сподіваються, що місто повністю перебере на себе ці зобов’язання, а також і боргові зобов'язання, що дозволить відновити роботу археологів. Через 10 днів після завершення збору підписів для петиції має стати відомою реакція київської влади. Якщо в КМДА приймуть рішення на користь національної історії, то очікується, що буде підготовлено чіткий план дій для реалізації цієї петиції, а також буде закріплено відповідальну особу на рівні заступника мера, яка контролюватиме ситуацію.

Чим мотивують забудовник таку вже необхідність укладення бетонної плити на історичному місці? В.о. заступника начальника Департаменту культури Олександр Никоряк пояснив, що при подальших глибинних розкопках археологами є «загроза зсуву плити, на якій стоїть Поштова площа». Але навіть якщо це так (хоча експертизу, яка надала такі висновки, робив забудовник, а не місто), то можливо, все не так і страшно, враховуючи важливість цієї знахідки? Повертаючись до правильної розстановки пріоритетів, здається, що за реального бажання можна знайти реальні способи, як надати археологам можливість і далі працювати, аби зберегти це унікальне місце. Приміром, надати під будівництво нового ТРЦ взагалі іншу ділянку, а цю зберегти винятково для науки? Або ж знайти способи укріплення, які дозволять працювати дослідникам і врешті-решт пожертвувати нижнім поверхом ТРЦ для розміщення музею, а не відкупитися від нього скупими 100 квадратними метрами?

Насамкінець для моралі цієї ще не завершеної історії хочеться нагадати давню приказку: хто не цінує свого минулого, той не має майбутнього. На жаль, повторювати її останніми роками доводиться занадто часто.

Юлія Горбань, Київ

Фото: Олена Худякова, Укрінформ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-