У Софії Київській вперше показали понад 100 копій шедеврів петриківки

У Софії Київській вперше показали понад 100 копій шедеврів петриківки

Фото
738
Ukrinform
Вперше в Національному заповіднику "Софія Київська" презентували для публіки акварельні ескізи з власних фондів. Це понад 100 шедеврів петриківки, які відображають унікальне оздоблення будинків у селах Катеринославщини початку ХХ століття.

Про це розповіла генеральний директор заповідника Неля Куковальська.  

"Знахідка - це три книги обліку з фондів Софії Київської під назвою "Настінні розписи Дніпропетровської області 1911-1935 років" - довгий час лежала у нас в фондах. Ці замальовки, їх більше сотні, нам дісталися в спадщину від Академії архітектури України, яка розташовувалась у Софії Київській, у митрополичому будинку. Академія архітектури займалася багатьма пошуками, дослідженнями, в тому числі і петриківського розпису. І спадок, який дістався нам, зокрема присвячений і петриківському розпису. Ми довгий час вивчали архітектурні креслення і неодноразово їх виставляли. А те, що ми сьогодні вам відкрили наші фонди, - це вперше", - підкреслила Куковальська.   

Як зазначила науковий співробітник відділу декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАНУ Юлія Смолій, у цих трьох теках з фонду Софії Київської - підготовчі матеріали для серії альбомів, яка була задумана співробітниками Академії архітектури УРСР, які потім були використані в кількох виданнях. Основне видання - "Українське народне мистецтво: Живопис", упорядники Бутник-Сіверський, Нагай і Самойлович, видавництво "Мистецтво", 1967 рік. 

"Художником, який робив ці замальовки по Катеринославщині, був Георгій Вербицький. Він робив копії з копій, бо наприкінці 1950-их - початку 1960-их не було якісної плівки, і художні видання виходили зазвичай чорно-білими або якщо кольоровими, то в дуже поганій якості. А народне мистецтво засноване на яскравих кольорах, і неможливо давати його в чорно-білому варіанті. Тому було задумано, що художник їде в музеї, копіює всі матеріали, які є, а потім його копії з відповідними написами видаються в альбомі", - сказала Смолій. 

Вона уточнила, що великі колекції петриківки є у Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Дмитра Яворницького, Російському етнографічному музеї в Санкт-Петербурзі та Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, що в Києво-Печерській лаврі. Саме там Вербицький робив копії з копій, зокрема й видатної художниці Євгенії Евенбах, яка на початку ХХ ст. здійснила кілька експедицій на Катеринославщину і завдяки якій світ дізнався про це унікальне мистецтво

"Дуже важко було зафіксувати стінописи. Існували 2 варіанти - або замальовки, які давали масштаб і колір, але не давали уявлення про розміри, і так звані кальки, - коли на прозорий папір переноситься малюнок, а потім розфарбовується відповідно до оригіналу. Це робила Євгенія Костянтинівна Евенбах в Петриківці і в 1913 році на Лівобережній Катеринославщині. Всі роботи з фонду, де написано, що це роботи Евенбах, - це теж копії з тих копій, які робила Євгенія Костянтинівна", - розповіла Смолій. 

Читайте також: Вишивку "білим по білому" включили до переліку культурної спадщини

Як зазначила арт-куратор, віце-президент "Асоціації майстрів народного мистецтва" Ніна Бурневич, презентовані сьогодні архівні матеріали - унікальні, і вже є ідеї поєднати їх з творами сучасних петриківських художників у великому, цікавому проекті, що відбудеться в Софії Київській наступного року.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-