Двадцять чотири в одному
Не уявляю, що і кого можна тепер зіграти краще за особу, яка суміщає аж 24 особистості?!! Хіба що людину «п'ятдесят в одній», але тут я проти, тому що вважаю такого героя вже непідйомним для людської й акторської психіки.
Якщо МакЕвой вже давно мій улюбленець, то до Ш’ямалана в мене ставлення досі було зваженішим. Зокрема, до «Спліта» був відмінний серіал «Сосни» в дусі «Твін Пікса», де я (йдеться про «Сосни») сподіваюся на третій сезон, не гірший від перших двох, непогані «Володар стихій» і «Після нашої ери». Але водночас був жахливий «Таємничий ліс», від якого - жодного позитиву. Проте після «Спліта» Ш’ямалан - теж мій улюбленець до кінця життя. Причому не за те, що він в цій картині зробив, а за те, що не зробив. Як режисер і сценарист, він зняв практично всі рамки й обмежувачі з талановитого шотландця, відчувши: якщо дати йому тут максимальну свободу, МакЕвой зіграє щось неймовірне!
І Джеймс зіграв - на межі всього можливого! Із першого своєї появи в кадрі він тасує два з половиною десятки своїх «я» як колоду карт і яку не витягне - козирна. І так для самого фіналу. Всі сцени з його участю, а їх у фільмі відсотків 90, перетворюються на низку шедеврів, які можна без купюр заносити до підручників з акторської майстерності.
Адже швидку зміну настроїв навіть однієї людини в одному епізоді передати не так просто, а МакЕвой майже в усіх сценах змінює не по кілька емоцій в одній особистості, а по кілька особистостей!! А у тих особистостей, у свою чергу, встигає змінитися не одне переживання. Незбагненна, невловима гра людського розуму, людської психіки! МакЕвой не сфальшував жодної секунди у кадрі, жодним виразом обличчя, жодним словом, рухом, поглядом, емоцією, жодною особистістю нарешті! Зрозуміло, всі ці особистості вмістити в двогодинний фільм було нереально - для того, щоб навіть показати їх просто кожну окремо, не кажучи вже про найскладніші взаємини між ними, можна знімати серіал не на один сезон (до речі, непогана ідея!). Але ті, яких Джеймс зіграти встиг, дуже переконливі: від беззахисного хлопчика до хитромудрого лиходія! На кого не вкажи - Баррі, Воррел, Джейн, Кевін, Денніс - кожна із цих особистостей вийшла в актора цілісною, багатоплановою, суперечливою, зрозуміти, докопатися до потаємних куточків душі якої - завдання, думає, надскладне і для самого Баррі.
Дуже вдалим сюжетним ходом стало спілкування інших персонажів із героєм МакЕвоя з різних позицій. Одна річ, коли така людина - для тебе лише предмет наукового спостереження, як для доктора Карен Флетчер, хоча й тут дуель характерів, інтелектів йде за жорсткими правилами, і навіть такий досвідчений професіонал, як Карен, неодноразово відчує сильний дискомфорт, неспокій, а моментами і розач, намагаючись розставити по місцях особистості Баррі. І зовсім інша, коли в руках цієї людини, яка сама не знає, чого очікувати від себе наступної миті, - твоє життя, як у Кейсі, Клер та Марсії. Тут напруга збільшується в рази, кожне хибне слово і рух можуть стати фатальними, вгадування йде практично на рівні інстинкту та якихось власних мимовільних відчуттів, з якими можна і не влучити. За цим всім неможливо ні байдуже спостерігати, ані відірватися.
Всі чотири актриси - Бетті Баклі, Аня Тейлор-Джой, Гейлі Лу Річардсон і Джессіка Сула - відмінно грають свої ролі. Запам'ятатися у фільмі з таким солістом, котрий практично не відпускає від себе уваги глядача – вельми промовистий показник.
Після перегляду не відпускає думка про те, що більшого виклику для актора, ніж зіграти в кіно або на сцені таку «багатогранну» особистість на кшталт Баррі просто не існує. МакЕвой із цим викликом впорався блискуче, і тепер я чекаю відповіді від іншого мого улюбленця - Леонардо ДіКапріо: проект із Лео про Біллі Міллігана, з яким у героя МакЕвоя у «Спліті» прослідковуються певні, хоча й умовні паралелі, вже оголошено. Знаючи, як викладається Лео на знімальному майданчику, можна не сумніватися, що його 24 особистості будуть теж щонайменше неповторними. Хто буде в підсумку крутішим, Джеймс або Лео, наразі судити не беруся, хоча знайомий із творчістю кожного і вподобав обох.
А ще я вимагаю для МакЕвоя номінацію на «Оскар» просто зараз! За таке не просто повинні - зобов'язані давати статуетку. А якщо, дай Боже, цьогоріч хтось зіграє що-небудь не гірше, пропоную як виняток вручити два «Оскара» в головній чоловічій категорії. Такі ролі та їх надталановите виконання просто не може залишитися без визнання на найвищому кінорівні!
Михайло Коронкевич
реклама