Не буди куняючих пенсіонерів

Не буди куняючих пенсіонерів

Блоги
1205
Ukrinform
Це може мати непередбачувані наслідки,  передусім для тих, хто розбудив, та ще так грубо, як це зробили із дідусями у фільмі Зака Браффа «Красиво піти».

Прокидалися вони хто швидко, а хто не дуже, але варто їм було розібратися що до чого, що зазіхнули фактично на найсвятіше - пенсійні виплати, зароблені чесною багаторічною працею (тут без жодної іронії), то банк, який зважився на такий фокус, вже мав замислитися про додаткову сигналізацію. 

Почало готуватися одне з найкумедніших, найзворушливіших і навіть найсентиментальніших пограбувань в історії кіно.

Сценарій Тед Мелфі та Едварда Кеннона не буяє якимись принципово новими ідеями в жанрі кримінально-пенсіонерської комедії зі вкрапленнями мелодрами, але дещо авторам скрипту вдався цікаво обіграти. Зокрема, в картині добре показано, якими насправді простими можуть бути методи конспірації та створення алібі, що до того видавалися неабияк складними. Старий як світ прийом у детективному кіно, але у Браффа це зроблено з відмінним гумором, що знімає напругу і надає ситуаціям комічного забарвлення. Незвично, певна річ, для шанувальників класичних кінодетективів, але у комедії, якою за статусом є «Піти красиво», - доречно.

Також у двері не те що стукає, а ломиться зовсім інша розв’язка, проте сценаристи змогли здивувати і тут, щоправда перед цим подражнивши глядача витонченими натяками на геть інший фінал.

Але у першу та головну чергу фільм зробив не сценарій, а неповторне тріо в особі Моргана Фрімана, Майкла Кейна й Алана Аркіна. Вже тільки побачивши їх разом у кадрі, вже отримуєш потужний позитивний заряд і налаштовуєшся на щось неймовірне, а коли вони ще починають говорити і діяти, ти відразу розумієш, що не всі «Оскарів» роздають просто так - статуетки мають всі троє, а Кейн аж дві.

Актори майстерно грають у картині як низку відмінно поставлених комедійних ситуації, так і сентиментальні лінії, які простенько, але ретельно прописали і Моргану, і Майклу, й Алану. Дуже великою перевагою стало і те, що вся трійця блискуче володіє іронією і вміло скеровує її як одне на одного та оточуючих, так і на самих себе. Кейн і Фріман побудували на цьому не одного незабутнього персонажа, а ось іронію в Аркіна побачив вперше. «Красиво піти» став четвертим фільмом за участю Алана, який я переглянув: в «Операції «Арго» і «Гранд реванші» його герої мали дещо інші завдання, а у слабенькому, на мій погляд, «Хочу як ти» його персонаж, чесно сказати, майже не запам'ятався.

До того ж Кейн і Фріман встигли обкатати взаємодію у двох «Ілюзіях обману», де  знімалися разом. Однак й Аркін анітрохи не випадає із загального ансамблю і виглядає дуже органічно. Талант, харизма і неймовірна чарівність цього тріо сягнули такого рівня, що здається, пропиши їм сценарій, за яким вони просто просидять години дві, просторікуючи у кріслах біля каміну, вони перетворять це на видовище, гідне «Оскара»! Причому з легкістю зіграють і комедію, і драму, і трагедію. У будь-якому разі побачити цих трьох разом ще в якомусь фільмі - тепер одне з моїх найбільших бажань.

Заради справедливості у стрічці, крім Кейна, Фрімана й Аркіна, є кілька інших акторських «бонусів», головним з яких слід назвати невелику, але яскраву роль Крістофера Ллойда, трилогія якого «Назад у майбутнє» - назавжди серед моїх улюблених. Цікавих персонажів заграли також у «Красиво піти» Енн-Маргрет, Метт Діллон і, звісно, юна і чарівна Джої Кінг.

Картина Зака Браффа стала черговим підтвердженням того, що навіть простий і начебто вже простий та знайомий кримінально-комедійний сюжет може влучити в «десятку», якщо додати у сценарій кілька цікавих думок, а у фільм - трьох оскарівських лауреатів.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-