Юлія Красиленко, укладач словника кримськотатарських фітонімів
Назви рослин кримськотатарською - частина культурної спадщини Криму
17.05.2017 19:23 3327

Поки окремі політики і бізнесмени, розмірковуючи про долю Криму, розкидаються сумнівними заявами про необхідність здати в оренду свою територію ворогові, а деякі експерти з Криму, сварячись між собою, намагаються визначити – в якому статусі півострову варто повертатися в Україну, життя в особі пересічних українців демонструє нам чудові приклади творчого ставлення до крихкого кримського світу. Хочеться вірити, що за допомогою саме їхніх думок і справ клубок проблем, які виникли навколо Криму, буде розплутуватися.

Уособленням професійної та людської честі, дослідником, який не відмовився від своїх українських проектів у Криму, для мене стала молодий кандидат біологічних наук, науковий співробітник лабораторії клітинної біології та біотехнології Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України Юлія Красиленко. Під час Днів Криму в Укрінформі вона презентувала виставку арт-гербаріїв кримських рослин і розповіла, що готує до видання словник із їх найменуваннями кримськотатарською мовою. Представлена нею колекція дивним чином вписувалася в загальну кримську інсталяцію, в якій фотографії, народні костюми, ювелірні вироби, кераміка, доповнюючи одне одного, створювали відчуття прихованої від очей таємничої правди про реальний і живий півострів Крим.

У 2013 РОЦІ Я БУЛА НАЛАШТОВАНА ПЕРЕБРАТИСЯ У КРИМ

- Юліє, ви з великим натхненням розповідали про експонати виставки кримської флори під час Днів Криму в Укрінформі. Напевно, ви виросли серед цих трав і дерев?

- Ні, я виросла і живу в Києві, біолог, закінчила Києво-Могилянську академію. А флора Криму була і залишається моїм захопленням і об'єктом наукового дослідження. Я дуже хотіла жити в Криму, й у 2013 році була серйозно налаштована, щоб туди перебратися і працювати в Карадазькому природному заповіднику з метою дослідження флори Криму на більш глибокому рівні, але відомі події поламали мої плани.

- Чи давно ви працюєте з кримською флорою і скільки загалом найменувань кримських рослин вам вдалося зібрати?

- Фітоніми почали накопичуватися з 2012 року і продовжують до сьогодні. А до досліджень рослинного світу Криму я причетна з 2002 року – першої поїздки на студентську екологічну практику на Карадаг.

- У чому особливість кримської флори?

Загалом у Криму 117 видів і підвидів вузьких ендеміків. Більшість із них занесені до Червоної книги України.

- Кримський півострів вважають географічним фокусом Причорномор'я. На відносно невеликій площі в 27 тисяч квадратних кілометрів розмістилися дуже різнорідні ландшафти – гірські лучні степи (яйли), галофітні спільноти, ксерофітна степова рослинність. Зустрічаються пояси ялівців і дубів: пухнастого, скельного та черешчатого, шиблякові зарості. У рівнинному Криму збереглися унікальні, такі, що не мають аналогів у Європі, цілинні ковилові степи, а також незвичайна рослинність навколо грязьових вулканів на Керченському півострові. Тут більше 2500 видів вищих (судинних) рослин. Загалом у Криму 117 видів і підвидів вузьких ендеміків. Більшість із них занесені до Червоної книги України.

ПРО НАЙБІЛЬШ КРИМСЬКУ РОСЛИНУ

- На ваш погляд, які найбільш кримські рослини?

- Звичайно ж, ялівці, полин, суничне дерево. Флора Криму дуже незвичайна і цікава тим, що в її складі є передньоазіатський, балканський, середземноморський компоненти. Останній, зокрема, представлений рослинами, які можна зустріти на Південному березі Криму. Також на півострові можна знайти елементи флори, схожі з рослинністю Кавказу, Балкан, південних степів України. «Видами-визитівками» Криму, є, зокрема, легко пізнавані ялівці, особливо ялівець дельтовидний і високий. Це формотворчі елементи флори Південного берега Криму. І, звичайно ж, відомий у Криму чобан чай (пастуший чай – з кримськотатарської) або татар-чай, загойник, (рід Sideritis). Це і каперці трав'янисті, які, до речі, були представлені у нашій виставковій колекції не гербарієм, а прекрасною аквареллю наукового ботанічного ілюстратора Ольги Моргун. Це споконвічні кримські рослини, і каперці кримськотатарською мовою - «ер кулагъы», дослівно «вухо землі».

- Мені відомо, що ви зібрали величезний матеріал для створення словника рослин Криму кримськотатарською мовою? Чия це ініціатива?

- Це моя особиста ініціатива. Я прийшла до цього з великої любові до Криму, до його народу, до мелодики кримськотатарської мови, яку дуже хотілося б знати, бо мені здається, незнання мови – це те, що зараз мене розділяє з Кримом. А кримськотатарська фітоніміка малодоступна зараз і серед кримських татар. І я вирішила, що поки є у пам'яті старшого покоління киримли – тих, хто був депортований, але повернувся додому, така цінна інформація про фітоніміку Криму, є сенс її зібрати для всіх нас, як елемент унікальної культурної спадщини. Взагалі, ця ідея відтворити у словнику буквальні переклади кримських рослин прийшла до мене, як до «не носія мови», саме в Криму під час підйому на Ечки-Даг. У кінці квітня там строкато цвіли кримські півонії (Paeonia daurica Andrews). Коли я побачила їх великі махрові квітки зі скупченими пелюстками, то зрозуміла значення їх кримськотатарської назви «патлакъ чанакъ» – тріснута, або розбита чашка, що впала додолу з незначної висоти, коли її черепки лежать, не розлітаючись далеко один від одного – точнісінько, як пелюстки трійчастої півонії.

500 НАЗВ КРИМСЬКИХ РОСЛИН П'ЯТЬМА МОВАМИ

Поки ще є старожили в Криму, яким за 90 років, ми повинні зробити все, щоб ці знання не зникли

- Хто вам допомагає в реалізації вашої ідеї видання словника?

- Насамперед, звичайно, самі носії лексики, що відображає назви рослин кримськотатарською мовою. Поки ще є старожили, які пам'ятають назви рослин і можуть з нами поділитися ними, ми повинні зробити все, щоб ці знання не зникли. Крім того, мій колега з Криму Гірей Баіров, чудовий етнограф і великий ентузіаст своєї справи, відвідує старожилів, яким за 90 років. Він розмовляє з ними, показує фотографії і розпитує, як що називається, і вони йому розповідають. Потім ми разом із ним слухаємо записи і визначаємо вид рослини, обробляємо інформацію і включаємо у словник.

Крім лінгвістичної достовірності для словника важлива наукова достовірність – чи той це вид, про який ми говоримо, чи ні. Професійні ботаніки, дослідники флори Криму, допомагають порівнювати знайдені назви рослин з конкретними родами чи видами. А лінгвісти роблять правки з точки зору мови. Наприклад, ми співпрацюємо з відомим автором і упорядником кримськотатарських словників Сейраном Усеіновим. Сейран-оджа був настільки добрий і уважний, що вичитав першу чернетку словника, в якому було близько 500 назв рослин.

Словник складається з використанням п'яти мов – кримськотатарської, української, російської, англійської та латини

- Так у вас уже зібраний і укомплектований словник?

- Він майже готовий. Плануються ілюстрації, ми хочемо, щоб рослини були легко впізнавані, для цього ми готуємо їх фотографії і акварельну вклейку, що супроводжуватимуться короткими ботанічними описами видів. Для цього потрібен час, тому ми очікуємо видання нашого словника наступного року.

- Можете розповісти детальніше про формат видання. Це буде все-таки альбом чи суто академічне видання?

- Словник складається з використанням п'яти мов – кримськотатарської, української, російської, англійської, а також латини, якою вказується назва рослин відповідно до Ліннеївської номенклатури. Основна частина словника – ботанічні описи – українською мовою. Видання матиме всі академічні ознаки, з посиланням на основоположні ботанічні публікації в зарубіжних і вітчизняних наукових виданнях, складене в алфавітному порядку із зазначенням наголосів курсивом. Рослини, занесені в Червону книгу України і Криму, будуть виділені червоним кружечком, а ендемічні види – помаранчевим. Ілюстрована частина словника, в тому числі фотографії, містить важливу інформацію про рослину, зокрема й у вигляді піктограм: опис, родову та видову приналежність, тривалість життя, ландшафти, на яких виростає рослина, властивості, використання та інші характеристики.

- Що дає виданню тлумачення рослин кримськотатарською мовою?

- Буквальні і дослівні переклади з кримськотатарської мови розкривають "сутність" рослини, її особливості та застосування. Дослідження Айдера Меметова і Наріє Сеідаметової дозволили виділити різні типи мотивації для найменування фітонімів у кримськотатарській мові: 1) за зовнішнім виглядом, наприклад, акъбардакъ – підсніжник (буквально "білий глечик") або къызылбаш - родовик лікарський (буквально «трава з червоною головою»), йылантиль – вужачка (буквально "зміїний язик "); 2) за способом зростання і фізіологічними проявами куньайлян – соняшник (буквально "той, що повертається за сонцем"); 3) за застосуванням у лікарських і побутових цілях, наприклад, пире оту – полин (буквально «трава від бліх та інших кусючих комах»), а також за іншими ознаками і властивостями.

- Аналіз досить серйозний...

- Я дуже вдячна фахівцеві з кримськотатарської мови і літератури, кандидатові філологічних наук Едібе Меджитовій. Вона є дослідником північного (степового) діалекту кримськотатарської мови і допомогла нам на ранніх етапах проекту з дослівним, буквальним перекладом фітонімів із кримськотатарської. Це дало можливість глибше вникнути в суть назви, зрозуміти, за яким принципом відбувається номінація. Завдяки їй і дослідженням Айдера Меметова і Наріє Сеідаметової, я зрозуміла, що в кримськотатарській ботанічній номенклатурі переважає мотиваційний тип номінації з прозорим і метафоричним змістом.

- Хто буде спонсорувати словник?

- Дуже хотілося б заручитися підтримкою Кримського дому в Києві. Також ми продовжуємо шукати гранти.

- А до Криму їздити вдається сьогодні?

- Так. Я дуже стараюся витримувати максимальний нейтралітет. Не можу без Криму, дуже прив'язана до його природи, до землі... Їжджу туди в експедиції зі збору гербаріїв, щоб не втрачати зв'язок, продовжувати дослідження.

- Який сьогодні стан охоронюваних червонокнижних рослин в Криму, як відобразиться згадування їх у вашому словнику?

- Кількість видів судинних рослин, що охороняються в Криму, не рахуючи мохоподібних, лишайників і водоростей, досягає 300 найменувань. Думаю, що їхнє згадування у словнику може послужити на користь збереження природи Криму. Наприклад, більшість орхідних (офрис бджолоносна, зозулинці, нонея, комперія Компера та інші), суничник дрібноплідний, чист кримський, хрінниця Турчанінова, ковила Браунера, накорінниця (дифеліпея) червона, вайда прибережна, волошка Сарандінакі, герань бульбова, астрагал понтійський і безліч інших. У зв'язку зі сформованою на півострові політичною ситуацією, правові та законодавчі норми України в галузі охорони рослин на даний момент не виконуються, проте такий важливий документ як Червона книга України все ж має силу. Також у 2015 році вийшла двотомна праця «Червона книга» так званої «Республіки Крим», яка теоретично посилює охорону кримських рослин, зазначених у Червоній книзі України. До того ж, у неї внесені нові види, проведена таксономічна ревізія згідно з новими науковими даними та флористичними знахідками. Заради об'єктивності варто зазначити, що видання зроблене якісно як щодо ботанічних описів і екологічних характеристик, так і ілюстративного матеріалу. Регіональний список рідкісних і вразливих видів рослин півострова існував давно, він ретельно створювався кримськими фахівцями і вимагав невідкладного видання, однак зараз залишається тільки здогадуватися, що заважало видати таку важливу книгу в Україні в першій декаді 2000-х... Крім усього іншого, багато кримських рослини внесено в списки Міжнародного союзу охорони природи (International Union for Conservation of Nature and Natural Resources).

- Бездоганне законодавство в Росії, зокрема і в області охорони природи, не завжди гарантує його виконання...

- Я б не говорила в цій ситуації про законодавство. Залишається сподіватися (на жаль, досить наївно!), що лісники й інші співробітники охоронюваних природних територій - заповідників, заказників, ландшафтних парків - які повинні накладати штрафи та санкції за адміністративні правопорушення і вилучати зірвані рослини, будуть це робити за будь-яких обставин. На даний момент питання про наявність правових норм у Криму відноситься, скоріше, до риторичних і стоїть в одному ряду з «Що робити?» і «Хто винен?». Стан кримських рослин, внесених до списку Міжнародного союзу охорони природи, – теж під питанням, оскільки доступ організації International Union for Conservation of Nature and Natural Resources на півострів проблематичний.

Сподіваємося, що наш словник сприятиме збереженню культурної спадщини кримських татар

- Юліє, розкажіть, хто буде читачем вашої книги, кому вона адресована?

- Ми сподіваємося, що наш словник сприятиме збереженню культурної спадщини кримських татар, і завдяки йому відновлені назви з часом стануть більш активно використовуватися. Можливо, з'являться ілюстровані дитячі книжки з кримськотатарськими фітонімами. Видання також може бути корисним тим, хто цікавиться природою та етнографією Криму. Ми рекомендуємо його викладачам навчальних закладів, студентам-біологам, які вивчають флору Кримського півострова, мандрівникам, фотографам, натуралістам, екскурсоводам. Мені буде приємно, якщо читачі завантажать собі в телефон або планшет електронну версію словника і візьмуть його з собою «в поля», щоб краще впізнавати та визначати рослини, як колись я носила в рюкзаку важкий визначник Рубцова і «Лоцію Криму» Андрія та Олександра Єн, щоб краще зрозуміти Крим, його неповторність та унікальність. Кримські фітоніми так само, як і споконвічні топоніми, дуже мелодійні та колоритні – дживан перчем, чобан чантасы, сютлеген, джезаир мелевшесы, делидже богъдай, гульгулю мамушака, шекер чюкюндиры, фесильген...

Сьогодні знищення кримськотатарської культурної спадщини відбувається з ювелірною точністю – цілеспрямованим спотворенням, перебріхуванням та замовчуванням спільної історії Російської імперії та Кримського ханства

ЩО МОЖЕ БУТИ КРАЩЕ, КОЛИ «СЛОВА ТА МУЗИКА – НАРОДНІ»

- Як ви ставитеся до відновлення історичної топоніміки Криму?

- Я безмежно захоплююсь особистістю кримського краєзнавця Ігоря Белянського, який присвятив життя збору кримських топонімів, і спілкуючись зі старожилами, багато ходив у віддалені села, щоб створити словник історичних найменувань півострова до депортації 1944 року. Мелодика кримських топонімів, оронімів, гідронімів і фітонімів заворожує... Джангуль, Сюйрень, Меганом, Каллістон, Лікон, Туар-Алан, Сурб-Хач, Татар-Хабурга, Дегірмен-кою, Маврон-Кастрон, Бурульча, Єльтіген, Гюллер. Саме вони, а не Табірні, Комунарські, Радянські Танкові і Тилові – справжні імена цих місць. Коли вимовляєш їх вголос, відбувається певне магічне дійство.

- Юліє, історія показує, що книги, які представляють культурну спадщину кримських татар, по-варварськи знищувались, а сліди їх культурної присутності на півострові стиралися. Що потрібно, щоб ваша книга і багато інших книг про Крим, які видаються сьогодні, не були знищені?

- Актуальність теми безумовна у світлі наближення дати депортації киримли 18 травня, бо мракобісся в наш час продовжується і набуває інших форм. Сьогодні знищення кримськотатарської культурної спадщини відбувається, на жаль, з ювелірною точністю – цілеспрямованим спотворенням, перебріхуванням і замовчуванням спільної історії Російської імперії та Кримського ханства. Завдання сучасних авторів видань, подібних до нашого словника, – максимальна об'єктивність і наукова чесність.

Неможливо не згадати в цьому контексті про долю українського ботаніка Олександра Янати. Ще перед першою світовою війною під час ботанічних експедицій він попутно збирав народні назви рослин на півдні України, записуючи їх зі слів селян довколишніх сіл біля Миколаєва, а потім ініціював роботу Українського наукового товариства зі створення професійної термінології. З часом було створено безцінне видання Словника ботанічної номенклатури, де кожному виду відповідають десятки народних назв-синонімів, які лежать в основі сучасної української ботанічної номенклатури. Але на початку 30-х років почалася сумнозвісна кампанія деукраїнізації всіх ланок науки, спрямована на знищення термінологічних здобутків Українського наукового товариства. У результаті, Інститут був безжально ліквідовано, а укладачів ботанічної номенклатури - Янату і його колегу Курила - репресували. Там, до речі, були роботи і про рослинність Південної України та Криму... Як би мені хотілося побачити ці рукописи!

- Що додає оптимізму вашій роботі?

- Сучасні технології дозволяють «увічнити» будь-яке друковане слово. І можливість перекладу на іноземні мови, що допоможе максимально поширювати інформацію. Крім друкованого видання книги з гарною поліграфією, подарункових та навчальних примірників, словник матиме безкоштовну електронну версію. Її можна буде завантажити на планшет, на мобільний телефон, що значно полегшить використання словника. Репости в соціальних мережах, рекомендації друзям - усе це допоможе зробити словник «народним».

- А слава творця такого трудомісткого витвору вас не хвилює?

- Що може бути краще, коли «слова та музика – народні». Знеособлення авторів означатиме, що їхні зусилля не марні, а відновлені нами назви таки «прижилися».

Кримськотатарсько-український міні-словничок фітонімів Укрінформу

Акбардак - підсніжник

Армут - груша

Істанбулсельві — кипарис

Ляле — тюльпан

Шербет оту — хміль

Юшан - полин

Гульнара Курталієва, Київ.

Фото: Володимир Тарасов, facebook.com/yuliya.krasylenko

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.

© 2015-2017 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-