Оплески не стихали, або Як українська танцюристка балету підкорила журі

26 березня зі сцени Національної опери України оголосили імена найобдарованіших юних танцюристів, які взяли участь у третьому міжнародному конкурс-фестивалі класичного танцю «Гран-Прі Київ-2017». Мета фестивалю – привернути увагу до хореографічної освіти в Україні, підтримати талановитих дітей з українських балетних шкіл, налагодити комунікацію між хореографічними школами різних країн світу та віднайти справжні таланти. За звання найкращих у фіналі боролися 57 учасників, які приїхали з Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Японії, Норвегії, Молдови та звісно України.

Гості конкурс-фестивалю, зокрема і Укрінформ, мали змогу насолодитися виступами його конкурсантів на заключному гала-концерті, в якому взяли участь танцівники віком від 15 до 18 років. Їхні номери обрало міжнародне журі, серед яких – прима Угорського державного оперного театру Алія Таникпаєва та художній керівник балетної школи Норвегії Сірі Аарсет Йохансен. На конкурсі, що проходив з 24 по 26 березня, оцінювали класичний номер та варіацію на основі сучасної або народно-сценічної хореографії. Глядачам також пощастило вперше побачити фрагмент світової прем’єри – балету «La Peri» знаменитого балетмейстера Володимира Малахова, який був головою журі.

За кілька хвилин до початку гала-концерту Укрінформ побував за лаштунками: юні танцюристи виглядають неймовірно – яскраві, красиві, натхненні; хтось поправляє зачіску, хтось повторює танцювальні па, а хтось тривожно поглядає в сторону зали… Саме останні хвилини перед виходом на сцену для танцюристів найбільш хвилюючі, і, можливо, найбільш приємні. Адже от-от - і підніметься завіса, щоб під святковим світлом прожекторів вони поринули у те, що люблять найбільше, повністю віддавшись танцю.

Урочисто схвильованим виглядає і організатор конкурсу - народний артист України Нобухіро Терада, художній керівник Київського державного хореографічного училища та віце-президент Благодійного фонду «Об’єднання світових культур». Привітно усміхаючись, він залюбки погоджується дати коментар:

- Доброго дня! Розкажіть, будь ласка, чим унікальний цей конкурс і що для себе зможуть почерпнути учасники?

- Наш конкурс проходить втретє, і він унікальний тим, що оргкомітет повністю оплачує витрати учасників: транспортні витрати, готель, добові. Такого конкурсу немає ніде. І для мене дуже важливо проводити міжнародний конкурс саме в Києві, аби зібрати кращих студентів зі всього світу раз на рік саме тут. Хочеться, щоб українські талановиті діти не виїжджали по науку, і навпаки – з Європи приїжджали у Київ і вчилися саме тут.  Це моя мета.

- А чи стає зараз класичний танець популярнішим в Україні?

- Звичайно! І я хочу, щоб всі про це знали і пишалися. Українські артисти підкорюють увесь світ – і Париж, і Лондон, і Нью-Йорк.

- На конкурс приїхало чимало учасників з-за кордону. Наскільки нашим дітям складно з ними конкурувати?

- Українська балетна школа на висоті і вважається однією з найкращих у світі. Тому навпаки, учасники, що приїжджають з Європи, Америки, більше хвилюються щодо того, як змагатися з українськими дітьми.

Олеся Тарасенко, виконавчий директор Благодійного фонду «Об’єднання світових культур» (UWCF), також очікує, що в найближчі роки Київ стане вагомим центром конкурсного життя світового балету:

- Ні для кого не секрет, що танець - це універсальна мова міжнародного спілкування, яка зрозуміла всім і кожному. І сьогодні ми з задоволенням можемо констатувати, що український балет відомий у світі, а наші артисти займають призові місця на найпрестижніших балетних конкурсах. Мені здається, що настав час спрямувати наші зусилля на те, щоб Київ знайшов своє вагоме місце на конкурсній балетній карті світу.

…Нас попереджують, що дійство от-от почнеться, і ми поспішаємо зайняти свої місця у залі. Зі сцени лунають слова подяки організаторам і побажання учасникам конкурсу, і дуже швидко настає довгоочікувана урочиста мить – оголошення переможців. Отже, третє місце посіли троє танцюристів: двоє з Німеччини та один з України; другу сходинкою розділили танцюристи з Японії та України, а на першій одразу троє – один з Німеччини та двоє з України. Але найвищою нагородою є гран-прі. Його отримала киянка Олександра Панченко. Конкурсантка з України отримує гран-прі та приз від маестро Володимира Малахова «Порцелянові туфельки». Інші учасники і переможці отримали безліч призів, серед яких і навчання в Канаді, і літні курси в Норвегії, і поїздка на концерт до Японії. А ще - ювелірні прикраси від Французького бренду ювелірних прикрас ручної роботи «Ле Нереід» та інші іменні призи від суддів та меценатів конкурсу – Тошіхіко Такахаші, Володимира Малахова, Мічіко Терада, Сірі Аарсет Йохансон, Ігоря Мамонова, Сергія Бондура, of Alberta ballet, торгового дому «Grand Prix», компанії Коранша, Берлінської балетної академії.

Після завершення урочистої частини - найцікавіше – виступи учасників. Ще зовсім юні танцюристи просто таки злітають над сценою, виконуючи різноманітні баллони – тобто, під час стрибка, артист ніби зависає в повітрі, фіксуючи різноманітні пози. Видовище захоплююче! Танець може показати все - мрію, радість, журбу, натхнення… Щоразу зал вибухає оплесками, викриками «браво!» з різних кінців зали. Загалом, - це треба бачити, чути, відчувати…

Наприкінці на гостей чекав сюрприз від Володимира Малахова – фрагмент балету «La Peri» у виконанні студентів Київського хореографічного училища. Глядачі як зачаровані спостерігали за дійством, сюжет якого – вічний - історія кохання принца Ахмета і чарівної діви світла.

- Це унікальний конкурс. Його історія розпочалася два роки тому, і я сподіваюся, що з кожним роком він розвиватиметься. Конкурс – дуже важливий крок для студентів школи балету, після нього, після закінчення балетної школи студенти будуть танцювати по всьому світу, досягати висот.

- Вітаємо з перемогою! Розкажи про свої враження – наскільки було складно і як сильно відчувалася конкуренція?

- Учасники були надзвичайно сильні, тому дійсно було складно і при тому дуже цікаво. Я дуже хвилювалася перед виступом, мене навіть трішки трясло, - зізнається Саша.

- А як йшла підготовка до конкурсу?

- Я займалася щодня півтора місяці, по 5-6 годин на день.

- І це без вихідних?

- Тільки в неділю іноді дозволяла собі перепочити.

- А який у тебе взагалі танцювальний досвід?

- З 10 років я вступила до хореографічного училища, де вчуся уже  7 років, а до того я займалася українськими народними танцями десь із шести років.

- А про що тепер мрієш після цієї перемоги?

- Хочеться, щоб далі все з балетом склалося якнайкраще, я дуже багато зусиль до цього докладаю і це для мене найулюбленіша справа, якою я захоплена з дитинства.  

Конкурс класичного танцю «Гран-Прі Київ-2017» завершився перемогою українки, що ще раз засвідчило – ми маємо чим пишатися, наша молодь – найталановитіша, і вже готова підкорювати світ. Але так і хочеться згадати побажання Набухіро Теради - важливо, щоб початок, перші кроки у мистецтві молодь робила на вітчизняних сценах.

Юлія Горбань. Київ.