Номінанти на 89-й Оскар: «за» і «проти»
Американська кіноакадемія напередодні оголосила номінантів на 89-й «Оскар», тож предметна розмова про шанси на заповітні статуетки саме на часі. І хоча прогнози - річ невдячна, а стосовно американських кіноакадеміків - і поготів, таки спробуємо хоча б приблизно окреслити можливі «за» і «проти».
Отже, передусім дев'ятка претендентів у головній категорії «Кращий фільм». Найперше впадає в око одноосібний лідер за кількістю номінацій «Ла-Ла Ленд» (14), що обійшов найближчих конкурентів «Прибуття» та «Місячне світло», в яких номінацій лише по 8, ледь не вдвічі. У 2016 таких лідерів було двоє: «Легенда Г'ю Гласса» мала 12 номінацій, а «Шалений Макс: Дорога гніву» - 10. Найближчі конкуренти «В центрі уваги» та «Шпигунський міст» тоді теж відстали від них практично вдвічі, записавши до свого активу по 6 номінацій.
Отже, цьогорічний переможець відомий вже заздалегідь? Формально нібито й так, але я не поспішав би. По-перше, за змістовною глибиною, драматичністю, емоціями й акторською грою картина Дем'єна Шазелла, на мій погляд, ненабагато випереджає своїх конкурентів, ті ж самі «Прибуття» та «За будь-яку ціну», наприклад. По-друге, слід пам'ятати і про вже згадану непередбачуваність Кіноакадемії. Зокрема, минулоріч далеко не всі передрікали перемогу фільму «В центрі уваги», віддаючи перевагу тій же «Легенді Г'ю Гласса» або «Грі на пониження».
В 2017 серед найсильніших суперників «Ла-Ла Ленду» я бачу насамперед «Манчестер біля моря» Кеннета Лонергана та «Місячне світло» Баррі Дженкінса - дуже сильні драми, кожна зі своїми потужними акцентами. Особисто я дуже вподобав ще й стрічку Девіда Маккензі «За будь-яку ціну», але її шанси видаються мені значно нижчими: фільми на кшталт цього на «Оскарі» зазвичай відзначають не часто. Та й самого Маккензі не включили до числа претендентів на кращого режисера, а це вже ознака того, що успіх, принаймні у головній номінації, на його фільм навряд чи чекає.
Якщо знову вдатися до порівнянь з «Оскаром» минулорічним, то можна помітити і ще пару цікавих паралелей. Зокрема, присутність і там, і там фільмів на космічну, інопланетну тематику («Марсіянин» і «Прибуття»), нехай вони і різнонаправлені за сюжетом та своїми меседжами.
Окрім того, в цій категорії, як у 2016, так й у 2017, присутні картини, які я назвав би «вузькопрофесійними». На 88-у «Оскарі» це була «Гра на пониження», яка заглиблювалася у фінансово-брокерську кухню і по вінця була перевантажена фінансовою лексикою та важким для сприйняття сленгом фінансистів, хоча й позиціонувалася передусім як драма про переддень кризи 2008 року. На нинішньому 89-у «Оскарі» щось подібне ми можемо мати зі стрічкою «Приховані фігури», яка розповідає про команду афроамериканок, що допомагають NASA у математичних розрахунках космічних польотів. Цей фільм теж позиціонується як драма, проте в ній також могли передати куті меду з професіональною лексикою. Щоправда зауважу, що в даному випадку це лише моє припущення, оскільки певні подробиці про «Приховані фігури» мені наразі відомі лише зі ЗМІ, сам фільм поки що переглянути не довелося.
Завершуючи із головною категорією, відзначу загалом досить рівний склад стрічок-номінантів у 2017 році. Він без «слабких ланок», тоді як минулоріч ця «ланка» мала місце: з-поміж восьми там дуже очевидно, як на мене, випадав «Бруклін», який мало чим захопив і вразив.
Кращий режисер. У п'ятірці постановників теж гідна конкуренція, зараз перевагу комусь віддати дуже складно. Особисто я вболіватиму за Мела Гібсона («З міркувань сумління»), але поставлю все ж на перемогу Кеннета Лонергана («Манчестер біля моря»), позиції якого я вважаю дещо міцнішими порівняно з рештою суперників.
Кращий актор. Найбільша інтрига на «Оскарі»-2016 була саме в цій категорії. Думаю, не варто нагадувати, про що я. Цьогоріч подібного «питання питань» немає, але це аж ніяк не означає, що тут уже все вирішено, конкуренція очікується не менш запеклою, ніж у попередніх двох номінаціях. Мої симпатії цілком на боці Кейсі Аффлека («Манчестер біля моря»), але не буде палких заперечень і в разі тріумфу когось іншого, адже всі п'ятеро зіграли цікаві ролі і зіграли на «відмінно». Один Вігго Мортенсен у «Капітані Фантастику» вартий найвищих відзнак!
Краща актриса. А ось у цій номінації долю статуетки, гадаю, вже вирішено - її хоч зараз віддавай Наталі Портман за роль дружини/удови президента Кеннеді у фільмі «Джекі». Щось схоже мало місце позаторік, коли заздалегідь читалася перемога Джуліанни Мур за роботу в картині «Все ще Еліс». Я ж уболіватиму за Ізабель Юппер, яка була неперевершеною в абсолютно непересічному трилері «Вона» Пола Верховена, котрий поставив догори дригом всі закони жанру. Попри це, шанси в Ізабель, на жаль, видаються не те що мізерними, а взагалі нульовими. Несподіванки, звісно, можливі, але, мабуть, не в цьому разі.
Кращий актор другого плану. Тут не все так очевидно, як із кращою актрисою, але дуже ймовірний кандидат у переможці теж присутній - на ім'я Махершала Алі («Місячне світло»). Роль цей актор зіграв справді сильну, вдалим є і цей фільм загалом, проте я просто жадаю перемоги мого улюбленця Джеффа Бріджеса за чудову роботу в картині «За будь-яку ціну». На жаль, і тут шанси «мого» кандидата дуже низькі попри його статус ТОП-актора. Втрутитися у боротьбу, окрім Джеффа, зможе хіба що Майкл Шеннон («Під нічним покривом»). Роботи ж Дева Пателя («Лев») і Лукаса Геджеса («Манчестер біля моря») хоч і непогані, але навряд чи зможуть змагатися з Махершалою.
Краща актриса другого плану. Ось тут можна вигукнути: «Інтрига повернулася!», бо передбачити переможця знову вельми складно. Так, дуже хорошу роль зіграла Мішель Вільямс у «Манчестері біля моря», але й решта впоралися не гірше. Що ж, серед кращих із кращих ставлю на Віолу Девіс в «Огорожах», де вона дуже переконлива у дуеті з Дензелом Вашингтоном.
Кращий фільм іноземною мовою. Певну перевагу в цій категорії має, як мені здається, німецька стрічка «Тоні Ердманн» із цікаво прописаною історією та сильними акторськими роботами - маю на увазі передусім Сандру Хуппер і Пітера Симонішека. Щоправда, цікавий також й іранський «Комівояжер» - дуже непоганий трилер зі свіжими сюжетними ідеями, та й решта не пасуть задніх. Проте все ж таки поставлю на «Тоні Ердманна».
Кращий анімаційний повнометражний фільм. Тут мої симпатії розділилися рівно навпіл між «Кубо. Легендою про самурая» та «Зоотрополісом». Рівною мірою радітиму перемозі кожного з них. Щодо «Ваяни», то вона справила непогане враження, але щонайменше двом вищезгаданим мультфільмам поступається. А ще дуже цікаво коли-небудь дізнатися, якій саме стрічці віддали перевагу в цій п'ятірці перед «У пошуках Дорі». Це має бути справді непересічне видовище, яке змогло вистояти перед авторитетом блокбастера, що зібрав ну дуже непогану касу. Та й власне сюжет у цьому мультфільмі, вважаю, саме той, що мав би забезпечити «У пошуках Дорі» місце серед номінантів на «Оскар».
Кілька слів стосовно деяких інших номінацій. У номінації «Краща музика до фільму», найімовірніше, переможе Джастін Гурвіц із саундтреком до «Ла-Ла Ленду», це, в принципі майже аксіома. Дуже високі шанси і в обох пісень до цієї стрічки у відповідній категорії.
Непростий вибір чекає на кіноакадеміків у номінації «Краща операторська робота». На нагороду заслуговують і Бредфорд Янг, («Прибуття») і Лайнус Сандгрен, («Ла-Ла Ленд») а ще є просто вражаюча робота з камерою Родріго Прієто у «Мовчанні». На жаль, ця талановита картина Мартіна Скорсезе присутня лише в цій номінації, хоча, певен, могла розраховувати на більше, в тому числі і в номінаціях головних.
У категоріях «Краща робота художника» та «Кращий дизайн костюмів», на мою думку, слід, безумовно, віддати належне стрічці «Фантастичні звірі та де їх шукати». І ті, й інші фахівці попрацювали у цьому фільмі дуже сумлінно.
А у номінації «Кращий грим та зачіски», гадаю, заслуговує на відзнаку картина «Загін самогубців»: не в останню чергу завдяки зусиллям гримерів у фільмі Девіда Ейра створено справді неповторні й оригінальні образи. Аби переконатися в цьому досить згадати хоча б Гарлі Квін та Джокера.
А ось у номінації «Кращі візуальні ефекти» віддати комусь перевагу знову важко, на статуетку можуть розраховувати, в принципі, всі. Врешті-решт, я б, напевно, розділив нагороду між чотирма фільмами з п'яти, представленими тут, («Доктор Стрендж», «Кубо: Легенда про самурая», «Бунтар-один: Зоряні війни. Історія» та «Книга джунглів») виключивши «Глибоководний горизонт», де спецефекти непогані, але не справили на мене аж такого сильного враження, як у попередніх чотирьох.
Отже, таких-от номінантів ми маємо, і такі прогнози, я вважаю різною мірою, але більш-менш імовірними. Безперечно, в американських кіноакадеміків будуть свої причини, мотиви, аргументи, якими, кінець кінцем, будуть продиктовані їхні рішення. Не виключений вплив багатьох факторів, у тому числі позакінематографічних. Все це загалом внесе корективи у прогнози, яких упродовж місяця, що залишився до церемонії, вибудують силу-силенну. Хто мав рацію, і чиї гіпотези та розрахунки стосовно переможців справдилися, дізнаємося в ніч на 27 лютого.
Михайло Коронкевич, Київ
