Техаська вольниця

Техаська вольниця

Блоги
1187
Ukrinform
Дуже радію, що не помилився у своїх очікуваннях! Ще трейлер налаштовував на те, що мене, ймовірно, чекає одна з найсильніших драм року. 

Девід Маккензі відразу потрапив в мої улюблені режисери, дарма що ця картина стала знайомством з ним як постановником.  Не обіцяю, що тепер швиденько перегляну всі його півтора десятки фільмів, але кільком увагу постараюся приділити обов'язково.

Головною запорукою успіху «За будь-яку ціну» стали навіть не актори, хоча всі і передусім четвірка основних зіграли феноменально, а дуже автентично показаний у фільмі Техас з його абсолютно неповторною і самобутньою атмосферою. Я там ніколи не був і сильно сумніваюся, що коли-небудь побуваю, але Маккензі своїм фільмом дав доторкнутися до цієї в своєму роді унікальною землі, якою повіяло з екрану з неймовірною силою. І так, що я особисто я повірив: Техас саме такий. Невеликі містечка в степу - скромні, запилюжені, бляклі, але такі, що притягають до себе як магнітом цією  непоказною, але щирою у своїй простоті чарівністю.

До пари цьому краю і тутешнє населення. У фільмі чимало вдалих коротких замальовок на тему місцевого побуту і звичаїв. Режисер не виводить їх на перший план, але вони служать дуже хорошим антуражем для подій, що відбуваються. Багато з них надовго запам'яталися мені і після перегляду, раз-по-раз спливаючи в пам'яті, але найяскравішим назву, мабуть, епізод в одній з кафешек, куди навідалися зголоднілі рейнджери. Господиня, бармен і офіціант в одній особі починає спілкування з клієнтами з абсолютно несподіваного заяви, потім це все розвивається в незабутній діалог, а завершується на приголомшливій гумористичній ноті. Це дійсно треба бачити і чути!

Взагалі, переглянувши «За будь-яку ціну», я став краще розуміти, наскільки своєрідне життя в цьому штаті. Безліч народностей і культур, в тому числі корінна індіанська, змішалися тут хитромудрим чином, формуючи ні на що не схожий світогляд. Ще більш вражаючим виглядає, як спокійно співіснують тут суто техаська загострена волелюбність (дивна навіть для Америки, що живе ідеалами свободи) і такий самий загострений стійкий консерватизм у переконаннях який, втім, не залишає відрази, а скидається швидше на милу і тільки зрідка ледь дратуючу впертість. На цьому тлі вже не сильно дивуєшся тому, що Техас живе ідеями самостійності вже не одну сотню років і ці настрої ще й досі тут. Адже це і справді держава в державі, історія цієї землі сягає корінням куди глибше за решту Америки, якій ще й 350-ти немає. Ця земля таїть стільки таємниць і містики, а в тутешніх степах і пустелях настільки відчувається присутність потойбічного, що мимоволі дивуєшся, чому Стівен Кінг не вибрав собі Техас за постійне місце дії в своїх творах. Крім того, поглянеш на місцевих жителів, їхню поведінку, звички і виникає відчуття, що колиска культури Дикого Заходу перебувала саме в Техасі, що саме тут народжувалися ковбойські легенди, перекази, кодекси честі, оформлявся сам типаж, характер вправного і влучного стрільця в сідлі. Нічого не буду тут стверджувати напевно, оскільки, чесно сказати, не дуже в курсі, просто говорю про свої відчуття.

Схоже, Девід Маккензі і сценарист Тейлор Шерідан детально аналізували особливий статус місця дії і грамотно побудували сюжет, де Техас майже відкрито протиставляє себе решті Америки. Це позначається вже на самому початку фільму, коли ми бачимо написаний на стіні будинку протестне гасло. Брати Говарди стають жертвами банківської системи та її драконівських законів. Вихід із ситуації вони шукають ковбойсько-техаськими методами і вступають в конфлікт вже із системою правовою. Звичайно, законність і моральна сторона вчинків Таннера і Тобі викликає питання, але при цьому якщо не відкрита підтримка, то співчуття їм з боку місцевих цілком очевидні, підтвердженням чому в картині служать ряд красномовних у цьому плані сцен. Втім, Маккензі в своїй картині не судить і не виносить вироків нікому, залишаючи глядачеві змогу поміркувати про те, на чиєму боці більше правди, а сам просто вміло розповідає драматичну і глибоко людяну історію. Доказом тому є і відкритий фінал, який залишає простір для безлічі версій щодо подальшого розвитку подій.

У картині, як я вже сказав, виконує соло чотири основні персонажі, розбитих на два відмінних акторських дуети.

Бен Фостер надзвичайно переконливий у ролі Таннера Говарда. Актор блискуче показав, що за всією зовнішньою грубуватістю, бравадою і необхідністю бути сильним, не маючи права на слабкість, таїться глибоко нещасна людина, що зазнала несправедливості, в тому числі, і з боку дуже близьких людей, що, за великим рахунком, скалічило йому життя. Але повністю людяність у ньому не вдалося вбити жодним ударам долі. Це дуже добре видно практично в будь-якій його розмові з братом, а одна з цих розмов у кафе бере за душу мертвою хваткою і не відпускає дуже довго.

Брата не менше талановито грає Кріс Пейн. У брутальному Тобі Говарді не відразу і впізнаєш хвацького капітана «Ентерпрайза» з оновленого «Стартрека». Однак Кірк, за всіх його чеснот, - образ все ж лакований. Тобі  порівняно з ним простіший, але водночас куди глибший, складніший і навіть щиріший. Дуже хороша робота Кріса, варта найвищих оцінок.

Ну а Джефф Бріджес вже точно знайшов свою нішу, свій типаж, свій персонаж. Навчений життєвим досвідом і озброєний іронією рейнджер (шериф, поліцейський начальник, військовий чин, митець, політик, патріарх мафіозного клану та інші) - для Джеффа саме те. Він із легкістю може зіграти ще зо два десятка подібних персонажів і не набридне глядачеві, оскільки із властивим йому талантом щоразу робить свого героя не схожим на всіх попередніх. Маркус Гемілтон в «За будь-яку ціну» - яскраве тому підтвердження. Почуття гумору - невід'ємна риса більшості персонажів зіграних Бріджесом, але у Маккензі він відірвався на повну, перевершивши самого себе. Звичайно, тут зіграв свою роль і вдалий підбір його екранного напарника в блискучому виконанні Джила Бірмінгема, який склав Джеффу хороший дует.

Буде несправедливо не згадати і відмінну музику Ніка Кейва й Воррена Елліса, яка багато в чому створила і  підкреслила й атмосферу фільму загалом, і драматичність історії в окремих моментах.

Глибокий, душевний і людяний фільм, який подарував масу сильних емоцій і не розчарував ні в чому.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-