Ольга Стельмашевська, Юрій Гулевич, експерти гастрольного бізнесу
Потрібно прямо заявити, що у нас війна
10.10.2016 16:40 1427

Гулевич: Виступ Корольової – це у будь-якому випадку суперечливе питання. Але окрім неї є ще і Валерій Меладзе. Як ми його розглядаємо – як українського артиста, котрий працює у Москві чи як російського артиста, котрий працює в Україні? Але до його концертів в Україні питань не виникає. А Корольова теж родом з України, киянка. Останні роки вона живе у Маямі. Тому тут я підтримую Романа Недзельського, котрий говорить, що палац «Україна» – це не Держприкордонслужба і не СБУ, щоб вирішувати, кому там співати, а кому – ні. Для цього є офіційні «чорні списки» Мінкульту.

До того ж питання перетину кордону знаходяться у компетенції СБУ. І у нас, виявляється, є ще й закриті списки Держприкордонслужби, доступ до яких не дозволений нікому. І вже чимало промоутерів на цьому погоріли. Поки людина не зробить спробу перетнути кордон, невідомо – впустять її до України чи ні. А що у цьому випадку робити організатору гастролей, котрий вклав сотні тисяч гривень на захід: гонорар, реклама, оренда залу, бронь у готелі, транспорт? Але за добу до концерту він дізнається про те, що артиста не пускають до країни, оскільки там є якісь таємні списки. Так було з концертом Сергія Пєнкіна минулого року, квитки на який дуже добре продавалися. Але Пєнкіну не дозволили в'їзд. Збитки організаторів обчислювалися дуже великими сумами. Те ж саме було з виступами цього року Єгора Кріда. Він дуже популярний серед молоді. На його концерт у «Стереоплазі» приїхали шанувальники з усієї України. Організатори нам розповідали, як 13–15 річні підлітки стояли під концертною залою до останнього, не здаючи квитки – вірили, що виступ відбудеться.

Стельмашевська: Тоді потрібно прямо сказати, що у нас війна з Росією, а не АТО. Це необхідно заявити офіційно. І держава повинна дати строгі та чіткі інструкції з цього приводу. При цьому формулювання «гібридна війна» – не індульгенція від відповідальності перед своєю совістю або перед своїм народом.

Всі ці протести, – просто цирк та політтехнології, за яким не видно головної проблеми. У нас досі влада не хоче розуміти, що культуру потрібно виховувати, плекати у своєму народі. Культурний рівень країни допоможе вирішити економічні проблеми. Не дарма ж Росія веде пропаганду через діячів культури та мистецтва. Вони вкладають мільярди у гуманітарну сферу: театри, балет, гастролі, оркестри, оперу, не кажучи вже про літературу. Останнім часом активно ось взялися за арт.

Щодо нас, то повинне вирости покоління, яке забуде імена Стаса Михайлова, Валерії, Кобзона, Кіркорова, миколи Баскова, Повалій і т. д. Глядачі самі перестануть слухати. 25 років нам не вдалося подолати комплекс вторинності по відношенню до своєї культури, а тепер за один день хочуть все змінити. Але заборонами це не зміниш: ми ж живемо у епоху глобального Інтернету. Отже, головний контроль зараз – це смак та рівень культури.

Ми зараз відкинуті на периферію. Але влада продовжує економити на культурній, гуманітарній сфері, не розуміючи, що це інвестиції у майбутнє, включаючи виховання почуття гордості за свою країну та відстоювання її честі та гідності.

Хоча мене радує, що навіть у такому несприятливому середовищі виросло покоління юних українців, котрі розмовляють виключно рідною мовою.

Зараз необхідно прийняти Закон про меценатство, про важливість якого для розвитку культури говорять вже 25 років. А не пускати/забороняти артистів в Україну – це найпростіше. Але це не вирішує проблему. Якщо ми хочемо стати не населенням, а нацією, то нація починається з розвитку власної культури і чітко сформульованої національної ідеї.

Держава має відносини з гастролерами чітко задекларувати, а не перекладати прийняття рішення на оброблені роками кінських доз шансону та російської попси мізки народу

– То ви проти всіх заборон на російські гастролі?

Стельмашевська: Ні, я розумію позицію тих людей, які виступають проти приїзду московських гостей. Адже вони тут заробляють гроші, платять у себе (у Росії. – Ред.) податки, по суті, оплачуючи ними війну з Україною. Але держава повинна ці відносини чітко задекларувати, а не перекладати прийняття рішення (купувати квиток на концерт або не купувати) на оброблені роками кінських доз шансону та російської попси мізки народу.

 А як ви ставитеся до українських артистів, котрі заробляють у Росії?

Кожен з виконавців має вирішувати, що для нього важливіше – репутація або гроші, совість або компроміс з нею

Стельмашевська: Складно. Але потрібно розуміти, що для кожного з них це бізнес. За будь-яким серйозним артистом стоїть команда людей, яким треба платити зарплату, зберегти колектив. І тут кожен з виконавців має вирішувати, що для нього важливіше – репутація або гроші, совість або компроміс з нею. Кремль або «польова» сцена у зоні АТО... У нас вже є приклад Анастасії Приходько та Ані Лорак. Кожна з них живе у силу своїх моральних цінностей.

 Чи можуть українські артисти сьогодні збирати зали, так як це робили раніше російські гастролери?

Українські артисти, які мріяти не могли про головні майданчики своєї країни, тепер збирають аншлаги

Стельмашевська: За останні два роки відбулися колосальні зміни. Артисти, які мріяти не могли про головні майданчики країни, тепер там збирають аншлаги. Джамала, Лобода, Полякова, Козловський, Огнєвич, Павло Табаков, Onuka нарешті отримали доступ до палацу «Україна» та інших престижних майданчиків. Ще рік тому Джамала збирала лише Жовтневий палац. А тепер це аншлагова співачка престижної сцени Палацу «Україна». Звичайно, тут зіграло роль «Євробачення».

Ще ми забуваємо про величезний бекграунд виконавців, який зосереджений у клубах і на регіональних концертних майданчиках. Там зараз формується нове обличчя вітчизняного шоу-бізнесу. І через кілька років це дасть потужний пласт новітньої поп-культури, якому не будуть страшні ніякі російські гастролери.

І ще один аспект – два роки тому наші артисти боялися ризикувати фінансово, влаштовуючи великі концерти, і тоді на звільнені від росіян майданчики кинулися, приміром, оркестри. Вони грали саунд-треки з фільмів, старі мелодії, щось придумували, творили. Так вони привчили публіку до симфонічних концертів, наприклад. Зараз на подібні виступи приходять вже натовпи глядачів.

-

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-