Президент привітав українців з нагоди дня народження Грушевського
Про це Порошенко написав на своїй сторінці у Facebook.
"Сьогодні 150 років від дня народження Михайла Грушевського - видатного історика, громадського та державного діяча. Пам'ятаймо та шануймо спадщину великого українця", - зазначив Глава держави.
З окремим привітанням Президент звернувся до Українського товариства Холмщини, про це повідомляє прес-служба Президента.
"Сьогодні світ відзначає 150-ту річницю з дня народження Великого українця, символа української нації у XX столітті - Михайла Грушевського - вченого світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю та фундаментальністю. Дозвольте мені щиро подякувати вам за самовіддану і подвижницьку працю, спрямовану на зміцнення міжнародного авторитету України, за небайдужість до української історії і культури, збереження власної ідентичності та національних традицій", - відзначив Петро Порошенко.
Президент підкреслив, що Михайло Грушевський - це епоха українського національно-державного відродження. Він був одним із перших українських науковців, який не лише дослідив історію нашої країни від найдавніших часів, але й довів право України на державність.
Порошенко високо оцінив внесок Українського товариства Холмщини у збереження історичної пам'яті українців на теренах Польщі і побажав йому багато нових амбітних проектів, натхнення та успіхів у подальшій роботі.
"Нехай у ваших планах і надалі буде багато амбітних проектів, які презентуватимуть розмаїття української культури, сприятимуть духовному збагаченню та збереженню історичної пам'яті українців на теренах Польщі. Хочу побажати усім представникам української громади Польщі творчої енергії, натхнення та успіхів у подальшій роботі", - наголосив Президент.
Михайло Грушевський (1866-1934) - український історик, організатор науки, політичний і державний діяч, автор понад 2 тис. наукових праць, зокрема й фундаментальної "Історії України-Руси". Зробив значний внесок у розбудову української державності та в історичну науку. Він був однією з центральних постатей політичного життя України початку ХХ століття; одним із тих, хто стояв біля витоків та очолив нову незалежну Українську Народну Республіку.
Видатний українець народився у м. Холмі (нині Хелм, Польща). Після закінчення історико-філологічного факультету Київського університету розпочав наукову діяльність. Отримавши 1894 року ступінь магістра, очолив кафедру історії Східної Європи Львівського університету, якою керував до 1914 року. На Галичині розпочалася й політична діяльність Михайла Грушевського, де він був одним із засновників Національно-демократичної партії. Як загальновизнаний лідер українства 1908 року очолив Товариство українських поступовців, що об’єднувало тоді більшість українських партій та національно-громадських організацій.
Був заарештований, перебував на засланні у Сибіру. Був звільнений після подій Лютневої революції у Петрограді 1917 року. У 1917-1918 роках очолював Центральну Раду УНР. Після ліквідації УНР і встановлення Гетьманату перебував у підпіллі.
З приходом більшовиків мусив виїхати за кордон. Мешкав у Празі, Женеві, Відні. Де б не був – всюди займався українськими справами. У Відні заснував Український соціологічний інститут – першу наукову установу в еміграції. Але на чужині було надзвичайно важко, тому на початку 1924 року Грушевський разом з родиною повернувся до Києва.
Після приїзду Грушевський одразу ж взявся до справ: відновив діяльність історичної секції колишнього Українського наукового товариства, очолив Археографічну комісію, досліджував історію української літератури. У 1929 році його обрали дійсним членом АН СРСР, утім, над головою вченого вже згущалися хмари. У березні 1931 року його відкрито звинуватили в українському буржуазному націоналізмі й керівництві підпільною антирадянською організацією.
Вченого вислали до Москви. Помер він несподівано на 68-му році життя під час лікування у Кисловодську. Зовсім скоро його ім’я на десятиліття було викреслено з вітчизняної науки та історії, а чимала спадщина, як наукова, так і літературна – була заборонена. Справу на Михайла Грушевського чекісти закрили лише через чотири роки після смерті вченого.
