Людмила Улицька, російська письменниця
Влада Росії робить все можливе, щоб майбутнє країни було жахливим
12.09.2016 12:14 1799

– Ну, це ціла філософія! Це лише Горький вважав, що людина «народжена для щастя, як птах для польоту»! У кожної людини, котра скільки-небудь осмислено проживає своє життя, присутнє це внутрішнє відчуття заданості або, скажімо, призначення. І навіть найбільш погана влада, яка може людину знищити, принизити, навіть вбити, все одно не владна над духом людини, над її особистістю. А влада у Росії якось традиційно дуже погана. Але це не завадило тому, що саме за цієї гидкої влади (і царської теж, не лише радянської та пострадянської) розцвіла і відбулася велика культура. Дід був людиною культури, на жаль, він не реалізувався настільки повно, як міг би реалізуватися у більш гідних умовах. Це, власне, і є головна драма Росії. Все гарне, що в країні відбувається, відбувається всупереч, а не завдяки. На днях я була на Бутівському полігоні, де 1937 року було розстріляно біля 26 тисяч осіб – спочатку священиків, а потім й інших ні в чому не винних громадян. І дід мій міг розділити їхню долю. А він вижив... Так що мова йде не про окрики та понуканння, які дісталися, швидше, на нашу долю, а про фізичне знищення. Так що замінимо слово «щастя» хоча б словом «реалізація», це буде ближчим до дійсності.

ДИСИДЕНТАМ 60-Х БУЛО ВАЖЧЕ

– Відповідаючи на запитання «як мислячій людині жити у сучасному суспільстві, що робити, щоб вижити й себе не втратити», Ви радите звернутися до толстовської теорії малих справ. Але як поєднати це з ризиком сповзання до щедринского ліберала, котрий діє «відповідно до підлості»?

– Переконана – немає жодного ризику сповзання до підлості в тому, що людина вичищає навколо себе простір, допомагає ближнім, витрачає свій час і гроші, добровільно виконуючи ті функції стосовно до громадян країни, від яких відмовилася держава.

– Влада дуже проникливо оцінює загальну ситуацію – читає книжки настільки незначна меншість, що простіше дати цій меншості читати, аніж вести кампанію проти Сорокіна чи Войновича. Радше це вияв повної неповаги до письменницької діяльності. Нас, письменників, просто в розрахунок не беруть. І можливо, це й правильно...

– За вашою оцінкою – у якому стані перебуває зараз російське суспільство?

– Депресія та апатія.

З РИГИ ШВИДКО ЗЛЕТІЛА «РАДЯНСЬКА ПЛІВКА»

– Повернімося до вашої лекції «Вільна людина...». У липні Ви читали її у «Зеленому театрі» Одеси. Як Вас приймали? Які враження від міста – раніше улюбленого росіянами, котрі тепер, завдяки ЗМІ, вважають, що воно захоплене фашистами і пригнічується ними?

– Була дуже рада можливості побувати в Одесі. Від людей – найприємніше враження! Від міста – гнітюче: воно у жахливому стані, обдерті фасади, розбитий асфальт. Прекрасне місто і такою ж мірою –  занехаяне. Втім, як і більшість пострадянських міст. Про «фашистів» навіть розмовляти не хочу, щоб не підтримувати цю концепцію.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-