Стенлі Джордан, американський джаз-ф'южн гітарист
Не знаю, чи зупиняє музика війни, однак вона відкриває людям очі
19.03.2016 10:00

- Я озирнувся. Я побачив і сфотографував дуже красиві місця. Все, що я бачив, просякнуте історією. Будівлі наповнені нею. Я вдивлявся в обличчя людей, які живуть у них. Я бачив в очах людей насичену культурою історію.

Там, де я живу, в Америці, ви знайдете багато нових, сучасних речей. Американські міста молоді. Але в Арізоні, де мій дім, історичні корені сягають глибше завдяки корінній американській культурі. У нас є, наприклад, стародавні печери, яким тисячі років. Така історія, яка просочила все, дуже цікавить мене. Одна з причин, через яку я пишу музику, полягає в тому, що я намагаюся з'єднатися з серцями людей.

Мені б дуже хотілося почути традиційну українську музику. Вона допоможе мені налаштуватися на лад людських сердець.

В Україні я бачу інтерес до джазу. А це для мене явна ознака того, що свобода тут для людей життєво важлива

- Чому ви вибрали Одесу, а не Київ?

- Мене запросили саме в Одесу. В Києві я б теж дуже хотів побувати і, якщо люди захочуть, виступити там.

- Джаз музика вільних людей. Україна - країна вільних людей?

- Про політику я знаю небагато, в деталі не заглиблювався. Але я знаю, що були тут з цим складнощі. Люди в Україні змушені зараз боротися за свою свободу. Ця боротьба відбувається у всьому світі.

Тут, в Україні, я бачу інтерес до джазу. А це для мене явна ознака того, що свобода тут для людей життєво важлива.

- Ви відомі не тільки своєю унікальною технікою гри, але і музичною терапією. Вона передбачає, що музика покращує стан людей і застосовується як ліки, наприклад, для дітей з особливостями розвитку. Ваша терапія дійсно працює?

- Музична терапія становить чималу частину мого життя. Я дуже радий, що вона викликає все більший інтерес у всьому світі. Році, здається, в 1999-му я відвідав міжнародну конференцію з музичної терапії. Там я і вирішив нею зайнятися. Саме тоді я побачив, як вона працює. Музика може бути використана як терапія для найрізноманітніших верств населення в різних ситуаціях.

- У минулому році ви виступали з концертом у Росії. Ви відчули різницю між тим, як вас приймали там, і приймають тут, в Україні?

- Я ходив по одеських вулицях і бачив людей, намагаючись зрозуміти, що вони відчувають. Мені здається, їх серця відкриті. І їм є діло до того, що відбувається в світі. Саме такі люди краще слухають мою музику.

Я вірю, що музика може підібрати до сердець людей ключі. Вірю в те, що немає нічого неможливого. У мене є друг, він з Бразилії. Він розповідав мені, що коли Бразилія була окупована військовим урядом, люди почали протестувати. З очевидних причин висловлювати свій протест було вкрай небезпечно. Незважаючи на це, люди влаштовували цілі протестні концерти. На одному з них грав мій друг. І ось одного разу він побачив, як хтось з солдат почав розгойдуватися в такт музиці! Саме в цей момент, дивлячись на, здавалося б, ворожого   солдата, але який пританцовував, мій друг зрозумів, що грядуть зміни.

Не знаю, чи можна говорити, що музика прямо зупиняє війни. Але вона точно відкриває людям очі на те, що в мирі вони будуть жити набагато щасливіше, ніж на війні.

Дмитро Флорін, Валентина Сямро, спеціально для Укрінформу
(Фото і відео Дмитра Флоріна)

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-