Перша монографія, присвячена соціології музею, вийшла в Україні
На цьому наголосив під час презентації завідувач відділу аспірантури та докторантури Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Віктор Карпов.
"Це новизна в нашому музейному житті. Це перша систематизована праця в Україні по соціології музею, синтез академічної науки і музейної науки і практики. Не було в науковому, теоретичному плані досліджене це питання. Сьогодні ми говоримо про перший здвиг у цій проблематиці, яка надзвичайно важлива, оскільки без соціології музею ми не можемо говорити про стратегічний розвиток музею", - сказав Карпов.
Він зазначив, що в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв склалася ціла наукова школа, присвячена соціології культури, науковці склали структуру соціології культури і зробили наукове обгрунтування функціонування цього культурологічного процесу. Нині до цього доробку вони додають і такий сегмент цього загальнокультурного процесу, як соціологія музею.
Карпов підкреслив, що музеї перетворилися на заклади культури замкненого типу, активна позиція багатьох музейників і науковців - що музеї не повинні бути такими.
"І в цій монографії є багато прикладів, як відкрити двері музею, душу музею суспільству. Ми говоримо про те, що в умовах нашої загальнополітичної трансформації суспільства відбувається і трансформація розуміння статусу самого музею. Ми говоримо про те, що музеї - це соціальні інститути... Ми показуємо і проблеми - в одному з досліджень наводяться жахливі факти, коли в період 2010-13 років половина із 120 призначених директорів музеїв ні разу не були в музеї, не знають, що таке музеї", - зазначив Карпов.
Він додав, що дослідження в цій царині буде продовжено.
"Це інструмент, який може вивести музейну справу на рівень музейної індустрії. Не може бути вже музейної справи в нашому суспільстві, яке перетворилося в ринкове. Це має бути музейна індустрія", - наголосив Карпов.
А професор Київського національного університету ім.Т.Шевченка Наталія Цимбалюк зазначила, що в сучасному суспільстві повинна відбутися трансформація концепції музею і поглядів людини на музей.
"Недостатньо люди ходять в музей, тому що розглядають його з точки зору традиції, трафарету, стереотипу - що це збірка певних соціальних раритетів, як бабусина скриня, в яку досить один раз зазирнути. Тому мова йде про те, щоб змінити ставлення людей до музею, зробити його більш сучасним", - сказал вона, додавши, що сучасний музей варто розглядати як певний соціальний портал, переступивши через поріг якого відвідувач може попасти або в минуле, або в майбутнє.
Водночас заступник генерального директора з науково-освітньої роботи Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Ганна Рудик повідомила, що, за даними соціального дослідження Лондонської школи економіки, громадяни Британії вважають, що відвідання музеїв знижують депресію і тривожність і знижують ризик суїциду, особливо у чоловіків, підсилюють імунітет, відпірність тяжким хворобам, а відчуття од відвідування музею аналогічне відчуттю від новини про значне підвищення зарплатні.
