Черговий міф: Херсонес - це Севастополь?

Черговий міф: Херсонес - це Севастополь?

Укрінформ
Міф про абсолютну тотожність Херсонеса та Севастополя відіграє роль своєрідної перемички, що сполучає прадавні часи нібито «споконвічно російського» Криму з цілком реальними подіями Кримської війни

Без цього міфу «руйнується зв’язок часів», і від попередніх міфів про «первинну купіль» та «духовне джерело» немає жодної користі, навіть якби вони раптом виявилися правдивими.

«І Херсонес – це ж що? Це Севастополь. Ви уявляєте, який зв’язок між духовним джерелом і державною складовою, маючи на увазі боротьбу за це місце: і за Крим загалом, і за Севастополь, за Херсонес? По суті російський народ багато століть бореться за те, щоб твердою ногою стати біля своєї історичної духовної купелі».

Путін В. Зустріч з молодими вченими та викладачами історії [стенограма], 5 листопада 2014 р.

Насправді ж єдиним науковим критерієм спадкоємності міст вважається безперервність розвитку, яка визначається неперервністю заселення. У цьому розумінні нинішній Рим є тим самим містом, яке заснував Ромул, а Стамбул – грецьким Візантієм, прямим попередником Константинополя. А все тому, що, попри зміну державної чи навіть цивілізаційної належності, населення в них ніколи повністю не зникало.

Давньогрецький Херсонес був заснований у 529/528 році до н.е. (точніше, так рано виникла якірна стоянка, що згодом перетворилася на торгівельну факторію, на місці якої і постав пізніше поліс), і протягом античності та раннього середньовіччя він залишався єдиним містом у Криму, котре жодного разу не захоплювали вороги (за виключенням геть неоднозначного епізоду із князем  Володимиром у 989 р.). Але в останні роки XIV століття ординці завдали Херсонесу нищівного удару, від якого він уже не оговтався. Генуезці, потім турки, а на довершення і росіяни просто розібрали вцілілі міські будови.

Натомість Севастополь, згідно з наказом Катерини II від 21(10) лютого 1784 року слід було облаштувати там, «де нині Ахтіяр» (село Ак-Яр, Білий берег), а у «Манифесте о свободной торговле в городах Херсоне, Севастополе и Феодосии», виданому наступного дня, було написано: «Севастополь, відомий до цього під назвою Ахт-Яр».

Мандрівники першої половини XIX століття від’їжджали від Севастополя на 5 верст (понад 5 км), щоб подивитися на руїни, що залишилися від Херсонеса. До речі, Карантинна бухта, яка відокремлює руїни античного полісу від «імперського» Севастополя, теж свідчить про прірву між обома містами. Свою назву вона дістала від виконуваної функції – карантинної перевірки екіпажів іноземних кораблів на вірусні захворювання. Очевидно, що таке місце могло бути лише на околиці тодішнього Севастополя, а Херсонес розташовувався ще далі. На жодному плані з кінця XVIII до середини ХХ століття Херсонес не позначений у міській смузі Севастополя (включаючи німецьку схему 1942 р.)! Тільки у другій половині XX століття нове місто поглинуло рештки стародавнього.

Отже, між давнім Херсонесом і нинішнім Севастополем немає нічого спільного, крім географічної близькості міських центрів, тож виводити одне місто з іншого – антинауково. Це наче вишукувати спорідненість між Сімферополем і палеолітичною стоянкою у печері Чокурча, що знаходиться у теперішній межі міста.

Сергій Громенко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-