Руйнування кремлівських міфів, або Чому Крим не

Руйнування кремлівських міфів, або Чому Крим не "исконно русская" земля

Укрінформ
Першим серед низки аргументів, якими Росія виправдовує захоплення Криму, є нібито належність півострова до «русских» етнічних земель

Відповідно до «канонічної» версії цього міфу, Крим нібито справіку населяли слов’яни, і лише із приходом кочовиків: печенігів, половців та монголів, – вони були звідти витіснені. Поверховий погляд на сучасну етнографічну мапу півострова, 60% населення якого складають росіяни, начебто додає ваги цьому твердженню.

«Щоб зрозуміти, чому був зроблений саме такий вибір, досить знати історію Криму, знати, що означала й означає Росія для Криму та Крим для Росії. У Криму буквально все пронизане нашою спільною історією й гордістю... Усі ці роки і громадяни, і багато громадських діячів неодноразово порушували цю тему, казали, що Крим – це споконвічно російська земля, а Севастополь – російське місто». (Путін В. «Кримська промова», 18 березня 2014 р.)

Насправді жодних археологічних доказів наявності постійного слов’янського населення на півострові до ХІ – ХІІІ ст. немає, та й пізніше у деяких містах існували лише окремі квартали для руських (не обов’язково саме російських) купців. Також немає свідчень про стале російське населення за доби Кримського ханату. Захоплених у полон невільників або продавали до Туреччини, або за 6-7 років відпускали на свободу, після чого вони переважно навертались на іслам та вливались у місцеве суспільство. Під час «виведення» (де-факто депортації) з півострова у 1778 році християнського населення за наказом Катерини ІІ, серед вигнанців росіяни (та українці) зафіксовані не були. На момент першої анексії Криму Російською імперією 1783 року там знаходилися заледве 2 тисячі вихідців з Росії, а понад 95% населення складали кримські татари.

А ось перетворення росіян із меншості на рівні статистичної похибки на абсолютну більшість жителів Криму стало наслідком цілеспрямованої політики Росії – як імперської, так і радянської. З одного боку центр створював несприятливі умови для кримськотатарського населення, головним чином через махінації із землею, змушуючи кримських татар масово виїжджати до Османської імперії (уже в середині ХІХ ст. кількість емігрантів перевищила кількість «залишенців»). З іншого – імперія всіляко стимулювала переселення до Криму росіян з центральних регіонів країни.

Та навіть за цих умов кількість росіян перевищила кількість кримських татар лише на початку ХХ ст. (не раніше 1901 року), а на абсолютну більшість населення півострова росіяни перетворилися тільки після депортації кримців 1944 року За доби незалежної України чисельність росіян невпинно зменшувалася, а її різке зростання після анексії 2014 року пояснюється тими ж причинами: витісненням українців та кримських татар, залученням російських переселенців і спотворенням статистики (записом змішаних родин як російських під тиском пропаганди або залякування).

Таким чином, «исконно русской» землею Крим став лише у ХХ ст., і лише через злочинну політику імперської та радянської Росії.

Сергій Громенко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-