Річниця першої російської окупації Криму: уроки і паралелі

Річниця першої російської окупації Криму: уроки і паралелі

Укрінформ
Головним наслідком першої анексії Росією Криму в 1783 році стало те, що з півострова було витіснене корінне населення

У день 235-ї річниці першої російської окупації Криму - 19 квітня - у київському "Кримському домі" до пізнього вечора дискутували про уроки історії і паралелі між першою російською окупацією Криму і нинішньою.

Головним наслідком першої анексії Криму Росією стало те, що з півострова було витіснено корінне населення і знищено кримськотатарську державу.

Про це, відкриваючи дискусії, сказав начальник відділу Українського інституту національної пам'яті Богдан Короленко.

"Головним підсумком анексії 1783 року було те, що з кінця ХVIII століття з Криму так чи інакше, завдяки кільком хвилям еміграції, локальним депортаціям було витіснене місцеве корінне населення", - сказав Короленко.

Богдан Короленко
Богдан Короленко

Крім того, наголосив він, було розколоте і згодом повністю знищене Кримське ханство.

"Ще один урок - розколото єдність Кримського ханства на момент анексії. Спочатку Росія переманила на свою сторону ногаїв... Це відбулося як завдяки підкупам і щедрим подарункам, так і з примусу, в результаті чого ханство залишилося знекровленим", - зазначив Короленко.

Він розповів, що з 1774 року, коли між Росією і Туреччиною був укладений Кючук-Кайнарджійський мирний договір, Кримське ханство було відірване від Османської імперії і начебто стало незалежною державою, однак "ця незалежність була інспірована Росією для того, щоб у майбутньому їй було легше приєднати ханство до Росії".

За словами історика, Російська імперія планувала знищити не тільки ханство, але й Османську імперію з метою реалізації так званого "грецького проекту".

"Усе це співвідноситься з сьогоднішніми мілітаристськими планами та ідеологією Російської Федерації. Сьогодні вона розглядає Крим як морський плацдарм для вирішення своїх геополітичних і зовнішньополітичних питань", - вважає Короленко.

Проводячи паралелі з нинішньою окупацією, історик також підкреслив, що метою дій Росії і тоді, і зараз було витіснення кримських татар із Криму і знищення державності цього народу - в 1783 році, а в 2014 році - знищення Автономної Республіки Крим у складі України.

І тоді, і зараз, підкреслив історик, Росія вважала, що вона, нібито, має "історичне право на споконвічно російський Крим - цей пропагандистський міф і тоді, і зараз був створений для того, щоб виправдати свої права на Крим. При цьому ні тоді, ні зараз інтереси, розвиток і права місцевого населення владу Росії не цікавили".

На думку історика, кандидата політичних наук Гульнари Бекірової, 235-я річниця першої анексії Криму - одна з найбільш масштабних і ключових дат в історії кримськотатарського народу.

"За масштабом і наслідками, я прирівнюю цю дату до депортації 1944 року. 235 років тому відбулася грандіозна трагедія, значення якої ми змогли оцінити лише через багато років. Якби не було 1783 року, не було б декількох хвиль міграційного потоку з Криму, не було б 1944 року, не було б масштабної трагедії 17 квітня 1938 року, коли в один день був розстріляний цвіт кримськотатарської інтелігенції", - розповіла Бекірова.

За її словами, архіви свідчать, що з приходом Росії почалися численні скарги щодо земельних питань.

Гульнара Бекирова
Гульнара Бекірова

"Політика обезземелення, видавлювання кримських татар, які покидали батьківщину не тому, що шукали інших країн, а просто втікали з Криму від відчаю, приниження, що і стало передумовою того, що корінний народ Криму перетворився в меншість. І вже в 19-му столітті почалася так звана поліетнізація Криму і втрата його етнічного елемента. Коли кажуть, що кримські татари в Криму - меншість, то мало хто замислюється, завдяки чому це сталося", - зазначила Бекірова.

Як вважає історик, якби не перша російська анексія Криму, сьогодні на півострові проживало би 2-3 мільйони корінних жителів і питання їхньої державності не стояло б на порядку денному в Україні.

Ректор Таврійського національного університету імені Вернадського Володимир Казарін також розповів про схожість методів, які застосовувала Росія в 1783 році і сьогодні в Криму.

"У 2014 році Крим був просто залитий грошима. Я не погоджуся, що в Криму є російська більшість, я впевнений, що в референдумі взяло участь лише 40 відсотків кримчан. І саме тому в 2014 році Крим залили грошима, шаленими зарплатами, щоб якось утихомирити, заспокоїти людей цими методами. Тоді величезні гроші теж були вкинуті в Крим. Потьомкіним була здійснена тоді гігантська акція з підкупу релігійних діячів у мечетях, щоб вони розповідали про нову "білу царицю", - розповів Казарін.

 Владимир Казарин
Володимир Казарін

За його словами, ця політика мала певний успіх, і це співвідноситься з сучасними подіями в Криму". Крім "роботи" з релігійними діячами, Росія чинила тиск на лідерів народу.

"Сьогодні Криму у цьому сенсі пощастило - Мустафа Джемілєв не пішов на відомий всім здійснений у Москві хід... А тоді, на жаль, Гірея переконали, що треба підписувати і погоджуватися у відповідь на "збереження привілеїв". Йому (кримському хану Гірею - ред.) пообіцяли спочатку 3 тисячі людей у дворі, потім 2 тисячі, а потім і охорону скоротили. Згодом його поставили в таке становище, коли він був змушений просити дозволу виїхати в Оттоманську Порту, знаючи, чим усе може закінчитися", - розповів Казарін.

За його словами, "незважаючи на величезну часову відстань між двома окупаціями, і тоді, і зараз здійснювалися однакові політичні технології, і навіть у деталях все збігається", зокрема в питаннях "переписування історії".

"Після того, як Возгрін (російський історик - ред.) видав 4-томник історії кримських татар, при Могильові (глава Радміну Криму до його окупації - ред.) кілька робочих нарад проводиться, щоб "дати альтернативну історію Криму" і "погасити 4-томник Возгріна". Історія закінчилася нічим, але необхідність створення альтернативної історії кримських татар залишилася", - вважає ректор ТНУ.

На його думку, історичні уроки і сьогодні в Україні важко піддаються засвоєнню.

"Я боюся, що ми і сьогодні не до кінця ці історичні уроки засвоюємо. Одна з величезних проблем, яка стоїть перед нами, - що ми будемо робити, коли деокупация Криму, на яку ми сподіваємося, на яку ми розраховуємо і на яку ми працюємо, відбудеться. Я думаю, що на цю тему ми теж повинні говорити, бо ми не можемо туди прийти непідготованими. У нас повинна бути дорожня карта, адже у ключових питаннях сьогодні великий розбрат, і цю тенденцію треба долати. Тому що ця розмова про події досить віддалені - це розмова про нас сьогоднішніх і занепокоєння про те, як це теперішнє обернеться завтрашнім днем", - сказав Казарін.

1
Ільмі Умеров

За словами заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, одна з паралелей першої російської окупації Криму з нинішньою - наявність військового вторгнення.

Цьому передувало підписання Україною угоди про перебування Чорноморського флоту Росії в Криму з порушенням власної Конституції, а також знищення української армії, солдати якої не вміли стріляти і не брали участі в навчаннях. На цьому тлі і на тлі зради людей відбулося вторгнення Росії в Крим", - розповів Умеров.

За його словами, сьогодні грошовий потік у Крим зупинився, там немає інвестицій, немає колишніх зарплат, і півострів перетворився в "глухий регіон Росії", у зв'язку з чим там є багато незадоволених.

"Але невдоволення ще не означає опір або прозріння людей. Більше того, розлючені люди скаржаться на місцеву владу, а то й на Україну, яка не дає їм води, електрики... Але Путін при цьому все одно хороший", що традиційно для Росії, де "винні бояри, а цар правий", - каже Умеров.

Заступник голови Меджлісу вважає, що в України є шанси повернути Крим і захистити права кримських татар.

"Найголовніше - кримські татари дійсно можуть зникнути, як народ, як етнічна одиниця, а щоб цього не сталося, Україні, незважаючи на те, що Крим окупований і де-факто там влада іншої держави, потрібно приймати рішення - зміни до Конституції і кілька законів, що супроводжували б ці зміни... Якщо цього не буде зроблено, шансів зберегти кримськотатарський народ дуже мало", - резюмував Умеров.

Довідково. 19 квітня 1783 року, 235 тому, російська імператриця Катерина ІІ підписала маніфест про так зване приєднання до Російської імперії Кримського ханства, до складу якого входили Кримський півострів, Тамань і землі Кубані.

Зера Аширова, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-