Крим. Люди зі стрижнем
Візитна картка Криму - це не тільки природні та архітектурні пам'ятки півострова. Це, насамперед, люди "зі стрижнем", особистості, які здатні побачити проблеми суспільства, знайти їхнє вирішення і допомогти тим, хто потребує підтримки.
Про те, що окупація Криму принесла багато проблем кримському співтовариству і змусила людей залишити півострів, вони знають не з чуток, тому що самі опинилися серед тих, кому довелося жертвувати своєю любов'ю до батьківщини.
Наша сьогоднішня розповідь про Крим через ознайомлення з існуючими в Україні громадськими організаціями "КримЅОЅ", "Кримська діаспора" і "Кримськотатарський ресурсний центр", які вирішують проблеми внутрішньо переміщених осіб з Криму і Донбасу і різними шляхами йдуть до спільної мети - деокупації Криму.
"КРИМ SOS"
Громадська організація «КримЅОЅ» запрацювала в Україні задовго до того, як з півострова почали виїжджати проукраїнськи налаштовані кримчани. Хроніка анексії Криму, яку кримські активісти вели з 26 лютого 2014 року, дня масового мітингу-протесту проти приходу в Крим Росії, стала платформою майбутньої організації.
Керівник «КримЅОЅ» Таміла Ташева каже, що на основі тих хронік можна написати книгу про те, як відбувалася анексія Криму. Першого переселенця активісти, ще не створивши організацію, зустріли у лютому 2014 року. Тоді не було ні офісу, ні правил, ні законів. Були лише розгубленість і страх. У цих умовах «КримЅОЅ» допомагав тим, кому потрібно було виїхати з Криму на материкову Україну або, навпаки, з Києва потрапити в окупований Крим.
Пізніше, почавши працювати з міжнародними організаціями, «КримЅОЅ» організував соціальну, юридичну, освітню та психологічну допомогу переселенцям.
Другим пріоритетом цієї громадської організації є стратегічна робота з повернення Криму.
«КримЅОЅ» тримає постійний зв'язок з правозахисниками і адвокатами, які беруть участь у процесах за звинуваченням українських і кримськотатарських активістів, жертв релігійного переслідування. Вони організували збір листів і звернень на підтримку політв'язнів і членів їхніх сімей для того, щоб люди не опинилися в ізоляції.
З липня 2016 року вони щомісяця проводять біля стін Посольства РФ у Києві акцію «Де Ервін?», в рамках якої розповідають про зниклих в Криму людях. Незважаючи на те, що вікна посольства і ворота до будівлі завжди щільно закриті, активісти «КримЅОЅ» наполегливо намагаються достукатися до Росії і вже не раз дали знати, що не відступлять, поки не отримають відповідь – де їх 16 безвісти зниклих товаришів. Загалом в окупованому Криму було зафіксовано 43 факти насильницького викрадення людей, до яких причетна "влада". Хтось із зниклих був знайдений мертвим, хтось знайшовся живим, але доля 16-ти людей невідома. З цього приводу організація направляла заяви в посольство, малювала біля його стін символічну яму, в якій зникли політично активні українці. Останнього разу активісти поставили свої запитання співробітникам російського посольства мовою глухонімих. Відповіді на жодну з проведених акцій так і не було, але це не означає, що "КримЅОЅ" не буде шукати нові способи достукатися до представників країни-окупанта. Організація бере участь у міжнародних форумах і вважає, що на деокупацію Криму повинна вплинути сукупність причин, головна з яких – міжнародний тиск на Росію і санкції проти неї.
З тією ж метою інформування міжнародного співтовариства у 2015 році силами «КримЅОЅ» була створена інтерактивна карта порушень прав людини в окупованому Криму. На ній зафіксовано понад 400 порушень прав і свобод в Криму - зникнень людей, незаконних арештів, судів, фактів насильства та інших переслідувань.
Сама Таміла Ташева вважає, що головна мета її організації – звільнення Криму від російської окупації шляхом завоювання умів кримчан і повернути території.
"Однозначно, нам потрібно відстоювати людей, боротися за їхні уми, але це не означає, що ми не повинні повертати територію. Одне іншого не виключає", - поділилася вона.
Тому "КримЅОЅ" має два фокуси роботи: перший - правозахисний і законодавчий, другий - соціальний, де разом з гуманітарною та юридичною допомогою діє багато культурних проектів.
Керівник організації стала продюсером документального фільму «Мустафа» про життя і боротьбу лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва. У листопаді на міжнародному фестивалі в Киргизії цей фільм (режисер Ахмед Сарихаліл) отримав нагороду, як кращий фільм, що розповідає про права і свободи людини.
«КРИМСЬКА ДІАСПОРА»
«Кримська діаспора» офіційно зареєстрована у Києві влітку 2014 року, але люди, які її створювали, почали виїжджати з Криму і об'єднуватися на материку України до і відразу після 16 березня - дня «референдуму про статус Криму».
Керівник організації – Анатолій Засоба - приїхав з родиною з Севастополя.
На питання, чому спільнота, яка вважає півострів українським, отримала назву «діаспора», Анатолій відповідає докладно – видно, що запитання це йому ставлять не вперше.
«По-перше, «Кримська діаспора» створювалася за принципом земляцтва, але, оскільки вже існуючі на той час у Києві земляцтва, створені олігархами і регіоналами, дискредитували себе і спотворили сенс цього слова, ми, щоб відрізнятися від них, назвалися «діаспорою». Це слово зрозуміле людям, які спершу опинилися в ізоляції і хотіли підтримати один одного. Воно як би загострює причину нашої проблеми – анексію півострова Росією. Крім того, статус АРК – республіки у складі України, дає нам право вважати, що це не рядовий регіон в країні», - розповів Засоба.
Сьогодні організація з двох тисяч у 2014 році збільшилася до 15 тисяч осіб, з них тисяча – це фінансово активні члени співтовариства, на внески яких, 600 грн на рік, існує «Кримська діаспора». Близько 80% членів організації – переселенці з Донбасу.
Так вийшло, за словами Засоби, що на 50 тисяч переселенців з Криму в Україні більше десяти громадських організацій, а на два мільйони переселенців з Донбасу – одиниці. На думку глави «Кримської діаспори», активісти з Луганська і Донецька комунікабельні і грамотні люди, прекрасно працюють в команді.
За його словами, спочатку метою організації було вирішення проблем людей, надання їм соціальної допомоги.
«Головне – це люди і боротьба за Крим – це боротьба не за територію, а за людей. І якщо Україна не виграє насамперед боротьбу за людей, вона програє боротьбу за Крим. Тому ми боремося за серця кримчан і чим можемо, підтримуємо земляків, відстоюючи їхні права і свободи», - повідомив Анатолій Засоба.
Він розповів, що у його спільноті є безліч щасливих історій успіху переселенців, до яких причетна "Кримська діаспора". А наймасштабніший проект - отримання землі (під Києвом вже отримано понад 60 га) і будівництво доступного житла не тільки для кримчан і донбасців, але й киян.
Анатолій не сперечається, що його організація має більше соціально-економічний аспект і керується не стратегічними, а тактичними цілями за принципом «тут і зараз».
«Тому що ми спільнота, а не експерти і дослідники. Наша головна проблема – зайнятість і житло для людей», - пояснив він, додавши: «час покаже, хто який внесок зробив у повернення Криму. Ми віримо в те, що робимо і в той шлях, яким йдемо», - вважає він.
Серед досягнень організації – конкретні кейси вирішених соціальних проблем, які активісти реалізують разом з місцевою владою та міжнародними організаціями.
У Києві, наприклад, де найбільше внутрішньо переміщених осіб, влада почала надавати преференції переселенцям при влаштуванні дітей у дитячі садки. І тепер, у разі проблем, батьки телефонують у «Кримську діаспору», а ті, у свою чергу, в місцеву адміністрацію.
«Така наша роль – все, з чим влада не справляється, робимо ми», - каже громадський діяч.
Його єдине побажання владі – повернутися обличчям до проблем переселенців, і тоді усі банківські, виборчі, земельні та інші проблеми будуть вирішені.
«Побажання влади – ставитися до нас не як до виборчої одиниці, а як до громадян України. Якщо така політична воля буде, все інше – технічні питання», - резюмував Анатолій Засоба.
"КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР"
Правозахисна експертна організація "Кримськотатарський ресурсний центр" була створена у 2015 році на базі "Комітету по захисту прав кримськотатарського народу", який почав працювати в окупованому Криму. У 2014 році в умовах розпочатого у Криму переслідування активістів ця організація почала вести моніторинг всіх випадків порушення прав людини.
Після репресій щодо самих правозахисників, деяким активістам довелося виїхати з Криму і налагодити свою роботу на материковій Україні, розповів керівник «Кримськотатарського ресурсного центру», член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
"Сьогодні у нашої організації три напрямки роботи: правозахисна, нормотворча і пов'язана зі сприянням деокупації Криму", - повідомив він.
Зі здобутків - розробка довгострокової стратегії «Кримськотатарського ресурсного центру», а також участь у розробці Стратегії публічної дипломатії кримськотатарського народу і реалізація цієї стратегії через участь у роботі міжнародних форумів у рамках заходів ООН, ОБСЄ, Ради Європи та Парламентської Асамблеї РЄ. Разом з партнерами, Міністерством інформаційної політики МЗС України і за підтримки міжнародних фондів створена академія публічної дипломатії кримських татар. Таким чином, вважає він, у світі постійно триває розмова про Крим.
За словами Барієва, в окупованому Криму у організації є мережа активістів, від яких йде інформація про події, що відбуваються у Криму.
"Ми розширюємо свою мережу активістів, підтримуємо з ними контакти і проводимо для них семінари, у тому числі - з психологічної реабілітації та безпеки, так як тема захисту активістів у Криму дуже актуальна. У нас є напрацьована методика, що необхідно робити у разі виникнення небезпеки. Також ми намагаємося, щоб родичі жертв репресій, адвокати і самі жертви виїжджали на міжнародні майданчики для того, щоб з перших вуст донести світові інформацію про Крим", - розповів Барієв.
Ведеться також адвокатська робота з жертвами репресій, подаються скарги і заяви в Європейський суд з прав людини ООН. Цим займаються два юристи організації.
"До речі, один наш офіс знаходиться у Генічеську Херсонської області, там ми консультуємо кримчан з окупованих територій з питань отримання українських документів - паспортів, свідоцтв про народження та інших. Якщо питання вимагає судового втручання, намагаємося оперативно вирішувати це. З такою метою для суддів Херсонської області ми навіть організували семінар", - пояснив член Меджлісу.
Крім того, "Кримськотатарський ресурсний центр" протягом року забезпечував явку свідків з розслідуваного за ініціативою прокуратури АРК позову до суду про факт депортації 1944 року як геноциду кримськотатарського народу. Проведено вже 110 судових засідань.
Крім юристів і адвокатів, у організації є фонрайзер - людина, яка займається пошуком ресурсної підтримки для реалізованих ініціатив і проектів.
Щодо стратегії повернення Криму Ескендер Барієв заявив однозначно - Крим треба повертати як територію.
"У першу чергу ми повинні боротися за територію Криму, а потім працювати з людьми, якщо вони не здійснювали злочинних дій", - вважає громадський діяч.
Зера Аширова, Київ
