Пам’яті поетеси і художниці Надії Агафонової

Пам’яті поетеси і художниці Надії Агафонової

Хвилина мовчання
Укрінформ
Людина, яка дарувала тепло та вчила вірити у свої мрії

29 березня 2022 року у Миколаєві після прямого влучання російської ракети у приміщення обласної державної адміністрації загинула поетеса і художниця, член Національної спілки письменників України Надія Агафонова. Вона стала однією з 37 жертв, похованих під завалами будівлі того трагічного дня. 1 лютого 2023 року їй мало би виповнитися 45 років...

«Надія свого часу була моєю однокурсницею на факультеті української філології Миколаївського педінституту. На першому курсі я був старостою групи, тому добре пригадую своїх ровесників, а нині - відомих в Україні та за кордоном особистостей. Надія вирізнялася з-поміж нас своєю неприхованою скромністю, працьовитістю, відповідальністю. Розумна, мила. Вона була осторонь гучних компаній, більше на самоті, вдумлива і тиха. Пізніше Надія продовжила навчання і закінчила факультет перепідготовки Міжрегіональної академії управління персоналом та Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, здобувши професійну кваліфікацію «Магістр державного управління», - пригадує Уповноважений із захисту державної мови, кандидат філологічних наук Тарас Кремінь.

Фото: Фейсбук Marina Tasinkevich

За його словами, Надія була лауреаткою таких всеукраїнських поетичних літературних фестивалів як «Підкова Пегаса», «Ватерлінія» та інших. А ще вона - авторка збірки поезій «Пой дождю осанну», співавтор науково-публіцистичного видання «Господарське судочинство на теренах Миколаївщини: від Ольвії до сьогодення» та понад 50 публікацій у періодичних виданнях та літературно-художніх збірниках.

«Останні кілька років Надю я зустрічав не на поетичних заходах, а на пів дорозі з роботи (ми працювали поруч). Вона виглядала такою втомленою, і я гадав, які історії криються за виразом її обличчя, проте не наважувався розпитувати. Обидва замкнуті у свої мушлі, ми повільно йшли до зупинки… Але все ж, час від часу, нам вдавалося жартувати і підтримувати цим сміхом одне одного», - пригадує її товариш Артем Куцолабський.

Фото: Фейсбук Євгенія Красноярова

Останніми роками Надія працювала у Господарському суді Миколаївської області, який розташовувався у приміщенні облдержадміністрації. О 8.45 того злощасного ранку, коли ракета поцілила у будівлю, вона теж була на роботі… Тоді разом із нею загинула ще одна співробітниця суду - Анастасія Долгова.

«Якщо ти кожного дня розмовляєш з тим, кого немає, значить - він є. Не вистачає - голосу, посмішки, порад, тепла, яким Надія просочувала все навколо себе…», - сумує за подругою поетеса Євгенія Красноярова.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-