Kharkiv MeetDocs. Нова ера документального українського кіно

Kharkiv MeetDocs. Нова ера документального українського кіно

Укрінформ
У столиці відбувся міжнародний фестиваль документального і художнього кіно Kharkiv MeetDocs 

Тимчасово переміщеними у воєнний час стають не лише люди, а й фестивалі – 6-й Харківський кінофестиваль Kharkiv MeetDocs Eastern Ukrainian Film Festival (KMD EUFF) – відбувся цього року не в рідному місті, а в Києві. 

З 1 по 6 жовтня в змішаному онлайн та офлайн форматі тривав національний та міжнародний конкурс ігрового й документального повнометражного і короткометражного кіно, спеціальні покази та національні прем’єри, а також індустріальна секція, яка складалася з воркшопів, майстер-класів та творчих зустрічей з професіоналами індустрії.

ДО НАС НАДІЙШЛО 9 ДУЖЕ СИЛЬНИХ ФІЛЬМІВ І МИ НЕ МОГЛИ ВІДМОВИТИСЯ ВІД ЖОДНОГО - ВСІ ПОТРАПИЛИ ДО НАЦІКОНКУРСУ

У Харкові фестиваль неможливо було провести з огляду на небезпеку, ситуація змінюється щохвилини, тому і було вирішено, що він пройде в Києві у кінотеатрі «Жовтень», який зарекомендував себе як унікальний культурний кластер.

«Ми вирішили, що якщо не буде ні «ковідів», ні захоплень, то ми проведемо фестиваль і офлайн, і онлайн - обрали гібридний формат. В результаті фінальна програма, я вважаю, вийшла ідеальна: офлайнові покази національного конкурсу та онлайнові - для ретроспективи», - розповів мені програмний директор Khаrkiv MeetDocs, член Оскарівського комітету України Денис Буданов.

Денис Буданов
Денис Буданов

Говорить, що на національний конкурс всього надіслали 30 фільмів, і спочатку організатори обговорювали відібрати 6, а потім розширили цей перелік, тому що надійшло багато сильних робіт. 

«До нас надійшло 9 дуже сильних фільмів і ми просто не могли відмовитися від якогось із них, вони всі потрапили до національного конкурсу. Якби була наша воля, ми б його ще розширили, але все ж треба берегти наше журі – дев'ять фільмів віддивитися, проаналізувати та оцінити, це теж великий шматок роботи», - доповнила Дениса директорка та засновниця фестивалю Kharkiv MeetDocs, продюсерка Євгенія Крігсхайм.

До складу журі Національного конкурсу увійшли: українська кінопродюсерка, членкиня Ради з державної підтримки кінематографії Поліна Толмачова, датський кінорежисер, два останніх фільми якого, «Віддалений гавкіт собак» та «Будинок зі скалок», присвячені Україні, переможець IDFA 2017 та Sundance 2022 Сімон Леренг Вільмонт, та засновниця, продюсерка та сценаристка компанії 435 FILMS Анна Паленчук. 

Перелік фільмів, з яких журі мало обрати найкращий, виглядав так: «Щоденник нареченої Христа» (2022, реж. Марта Смеречинська), «Освітяни. Канікули в окупації» (2022, реж. Костянтин Кляцкін), «День Українського Добровольця» (2022, реж. Володимир Тихий), «Не бачити / Не грішити» (2022, реж. Анна Єресько), «Між небом і горами» (2021, реж. Дмитро Грешко), «Привоз» (2021, реж. Єва Нейман), «Плай» (2022, реж. Єва Джишиашвілі), «Терикони» (2022, реж. Тарас Томенко), «Назовні» (2022, реж. Ольга Журба).

В позаконкурсній програмі цьогорічного Kharkiv MeetDocs показали: «Найщасливіша людина в світі» (2022, реж. Теона Струґар Мітевська), «Будинок зі скалок» (2021, реж. Сімон Леренг Вільмонт), «Миротворці. Перша місія» (2022, реж. Валентина Охлопкова, Мирослав Гай), «Вільна людина. Проща» (2022, реж. Сергій Дмитренко), «Будинок Слово. Нескінчений роман» (2021, реж. Тарас Томенко), «Як там Катя?» (2022, реж. Крістіна Тинькевич), «Війна в моїй голові» (2022, реж. Олександр Авшаров, Сергій Касторних), «Українське кіно. Становлення» (2022, реж. Олександр Тіменко), «Лев» (2016, реж. Тимур Ященко), «Черкаси» (2019, реж. Тимур Ященко).

ПЕРЕМОЖЦЕМ KHARKIV MEETDOCS СТАВ ФІЛЬМ «НАЗОВНІ» РЕЖИСЕРКИ ОЛЬГИ ЖУРБИ

Переможцем Національного конкурсу 6-го міжнародний фестиваль документального і художнього кіно Kharkiv MeetDocs Eastern Ukrainian Film Festival (KMD EUFF) став фільм «Назовні» режисерки Ольги Журби. Член журі від Спілки кінокритиків, кінознавчиня Оксана Волошенюк дуже емоційно відгукнулася про обраний фільм під час церемонії нагородження: «Це просто неймовірний творчий подвиг спостереження в дуже складних умовах у напівкримінальні спільноті. Я навіть не розумію, як режисерці це вдалося зафільмувати! Дуже вдячна їй за звернення до чутливих тем, до недопредставлених аудиторій і до тих людей, які не часто з’являються на екрані».

Переможцем глядацького голосування став фільм «Плай» режисерки Єви Джишиашвілі. Спеціальну відзнаку отримала стрічка режисера Володимира Тихого «День українського добровольця». Найкращим фільмом за думкою журі від Спілки кінокритиків стали «Терикони» Тараса Томенко. Спеціальні відзнаки отримали «Назовні» Ольги Журби та «Плай» Єви Джишиашвілі. Відзначені фільми також отримали грошову нагороду від Українсько-данського молодіжного дому. 

ІГРОВІ ФІЛЬМИ, ЩО ҐРУНТУЮТЬСЯ НА РЕАЛЬНИХ ПОДІЯХ, МАЮТЬ СОЦІАЛЬНУ ЗНАЧИМІСТЬ

Від початку створення фестиваль Kharkiv MeetDocs планувався, як фестиваль документального кіно - два роки він був ретроспективним (тобто просто показували глядачам фільми), а з третього року запровадили конкурсну секцію. У конкурсі - виключно документалістика, але ніхто ж не забороняє фестивалю показувати і ігрове кіно, тому організатори завжди намагаються показати новинки. Цього року в онлайн ретроспективі було представлено 4 ігрових фільми («Будинок Слово. Нескінчений роман», «Як там Катя?», «Найщасливіша людина у світі», «Черкаси»).

«Це якраз той випадок, коли ігрові фільми, що ґрунтуються на реальних подіях, мають соціальну значимість, тому що вони висвітлюють ті ж проблеми, які ми промовляємо через документальне кіно, але більш художнім креативним способом, - пояснює Євгенія Крігсхайм. – Також ми намагаємося дотримуватися балансу, гармонійного розподілу та географії України, у нас є конкурсні фільми і про Західну Україну. Ми не прагнемо показувати лише програму, що складається з фільмів про культуру і проблеми сходу, ми все ж намагаємося тримати баланс». 

В рамках фестивалю пройшов ще й конкурс Pitching на онлайн-платформі Pitch the Doc. Його учасниками стали: «Вогнеборці» (режисерка Ольга Гібелінда, продюсерка Іванна Хіцінська), «Тіні» (режисерка Поліна Кельм, продюсерка Валерія Сочивець), «Крим, 5-та ранку» (режисер Дмитро Костюминський, продюсерка Анна Паленчук), «Лист у майбутнє» (режисер Микола Носок), «Ведмідь» (режисери Валентин Шпаков та Євген Тунік, продюсер Олексій Гладушевський).

 Ахтем Сейтаблаєв
Ахтем Сейтаблаєв

Журі цього конкурсу: український режисер, актора кіно і театру, член Української та Європейської Кіноакадемій Ахтем Сейтаблаєв, виконавча директорка Української кіноакадемії, генеральна директорка Одеського міжнародного кінофестивалю Анна Мачух, та український кінорежисер, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Сергій Буковський. Переможцем пітчингу став проект «Вогнеборці», і як сказав пан Буковський під час нагородження, «майбутній фільм просто приречений бути або хорошим, або дуже хорошим». 

Сергій Буковський
Сергій Буковський

Ще однією цікавою фішкою Kharkiv MeetDocs  є «Фестиваль у фестивалі» Bardak Film Fest - VI фестиваль незалежного короткометражного українського кіно. Це окремий фестиваль, у нього власний директор Антон Фролов, але тісне співробітництво двох фестивалів триває вже кілька років. Цьогоріч «Бардак» представив 51 стрічку, покази відбулися у просторі KINO42.

ДОКУМЕНТАЛІСТИКА - КЛАСНИЙ ЖАНР, ЇЇ МОЖНА МАЛО НЕ НА ТЕЛЕФОН ЗНІМАТИ, АЛЕ ЇЇ ПРОБЛЕМА - У ДИСТРИБУЦІЇ

Мені здається, що у воєнний період – настає час документального кіно, адже художні фільми навряд чи зараз зможуть у тому ж обсязі зніматися. Уточнюю своє припущення у Дениса Буданова. Він відказує:

- Так, документалістика - класний жанр, вона знімається постійно, її можна мало не на телефон знімати. Але її проблема у дистрибуції, у показах глядачам. Основний майданчик для показу документалістики у нас це кінофестивалі, телевізор чи Інтернет, на жаль. У нас не настільки розвинена мережа кінопрокату, ще й з огляду на окуповані території. Та і глядач не звик ходити в кіно на документальні фільми. Так, в принципі, у всьому світі, але в американців, наприклад, документальний фільм може отримати розпис у сто екранів. Це для Америки, звісно, пшик, але у нас документалка 100 екранів ніколи не отримає!  Плюс показ фільму це ж не лише купити кіно, а ще й промоутувати, закладати гроші в бюджет на промоцію. Тому що у нас навіть класні ігрові фільми, не рекламують як слід і вони провалюються у прокаті тому, що глядач каже: ми не знали, ми не чули. Як виявляється, немає реклами, немає глядача...

Євгенія Крігсхайм
Євгенія Крігсхайм

Євгенія Крігсхайм на мої слова відповідає так:

- Документалістика на даний момент (якщо ми говоримо про фільми, які саме зараз знімаються) це фіксерство, більш такий репортажний формат. Вже починають формуватися проекти, які рефлексують на цю тему, хоча ще трохи рано говорити про рефлексію, треба пережити і дожити до перемоги. Те, що ми показували зараз у рамках фестивалю, все ще на 90% відлуння минулих років, ці фільми зняті у довоєнний час і мають інший формат. Якщо брати нові два фільми, зняті після 24 лютого, то вони зовсім зняті в іншій манері. І це вже нова ера документального українського кіно. 

Два фільми з нової ери документалістики – це стрічка «Освітяни. Канікули в окупації» та «День українського добровольця».

Фільм «Освітяни…» знятий після 24 лютого режисером Костянтином Кляцкіним, який входить до творчого об’єднання Вавилон’13. Це кіно про те, як навесні 2022 року один навчальний заклад в київському регіоні пережив російську окупацію. «Я в цей фільм вірив спочатку. Коли режисер написав мені, і сказав, що сумнівається, чи встигнуть вони до фестивалю (вони подали ніби сирий матеріал), я його глянув, і сказав, так-так, треба брати. Ми відібрали із задоволенням це кіно», - розповів Буданов.

Кінострічка «День українського добровольця» режисера Володимира Тихого, теж зовсім свіжа, знята 14 березня за один день декількома операторами (що також належать до об’єднання Вавилон’13.). Права на фільм вже куплено каналом Бі-бі-Сі і його вже показали там в ефірі Великобританії, а тут на фестивалі відбулася його українська прем’єра.

МИ СТАЛИ ПЕРШИМ БІЛЬШ-МЕНШ ВЕЛИКИМ ФЕСТИВАЛЕМ, ЯКИЙ ПРОХОДИТЬ НЕ ДЕСЬ У ГОСТЬОВІЙ ПРОГРАМІ В ЄВРОПІ, А В УКРАЇНІ 

Я не випадково на початку написала про тимчасово переміщені фестивалі, адже така доля спіткала вже багато з них: перший кінофестиваль, який планувався до проведення в Україні на початку року, це був Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Він мав пройти в Києві, і саме напередодні оголошення його програми – 24-те лютого. У результаті їхні фільми Національного конкурсу показали на Краківському міжнародному кінофестивалі. Програму Одеського міжнародного кінофесту транслюватимуть на кінофестивалях Норвегії, Канади, Чехії, Косово та Польщі. Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» представить свій національний конкурс українських короткометражних і повнометражних фільмів на Гамбурзькому кінофестивалі FILMFEST HAMBURG. Причому «Молодість» все ж планує якісь покази у листопаді в Києві, якщо буде така можливість.

«Ми практично стали першим більш-менш великим фестивалем, який проходить не десь у гостьовій програмі в Європі чи повністю в онлайні, а в Україні ще й за змішаною програмою. За нами одразу з 20 жовтня у тому ж таки «Жовтні» пройде Київський тиждень критики. Дай Боже, щоб далі вже було легше. Тому що, як я завжди говорю свою улюблену фразу: культура – ​​це теж наша зброя. Я сподіваюся, що ми скоро повернемось у рідну гавань, і фестиваль повернеться до Харкова», - переконаний Буданов. 

Повернення фестивалю до Харкова щиро хочеться всім, кінокритик Олександр Гусєв, який входив до складу журі від Спілки кінокритиків під час нагородження, звертаючись до організаторів, висловив побажання: «Всі ми сподіваємося, що ніколи більше цей фестиваль не буде проводитися за межами Харкова, але ми дуже вдячні, що ви провели свій чудовий захід саме тут. Це засвідчує здатність дуже талановитих організаторів долати «києвоцентричність» нашого кінофестивального процесу». 

У ПРОГРАМІ БУЛО ДЕКІЛЬКА СВІТОВИХ ПРЕМ'ЄР, І ПРАКТИЧНО ВСІ ІНШІ – УКРАЇНСЬКІ ПРЕМ’ЄРИ

Оскільки це перший кінофестиваль з 24 лютого, який проходить у Києві. Тому, звичайно, до більшість показаних фільмів не мали можливості показів на українському екрані - вони дуже довго на це чекали, пройшовши вже міжнародні, європейські майданчики. У програмі було декілька світових прем'єр, і практично всі інші – українські прем’єри. Зокрема, світова прем’єра на фестивалі відбулася для фільмів: «Українське кіно. Становлення», «Миротворці», «Війна в моїй голові», «Євродонбас», «Освітяни. Канікули в окупації». 

За словами Євгенії Крігсхайм, звісно, все пройшло інакше, ніж було у Харкові, де були вже гарні напрацювання, як все організовувати, як збирати зал, як залучати партнерів. «Ми раніше мали інше фінансування, тобто було ще держфінансування, цього року його із зрозумілих причин не передбачено. Фестиваль відбувся за підтримки Федеративного міністерства закордонних справ Німеччини (Auswärtiges Amt). Але цього разу ми знайшли багато нових хороших партнерів у столиці та загалом у кіноіндустрії, це і кінотеатр "Жовтень", і Одеський кінофестиваль, і студія "FILM.UA". Нас оточили великою увагою ЗМІ. Це новий досвід тому, що багато факторів неможливо було передбачити чи взяти із досвіду проведення попередніх фестивалів. 

Як ви вже правильно підмітили, коли сам біженець, опиняєшся в новому середовищі, де потрібно починати практично все спочатку – це зовсім інший досвід, який ми набули і можемо поділитися з нашими колегами, хто наважиться провести фестиваль після нас.

Частина коштів від квитків на покази фестивалю буде спрямована на підтримку 132-го окремого розвідувального батальйону, який захищає Харківщину, щоб вони взимку не замерзли, це наша мета зібраних коштів. Ми дуже сподіваємося повернутися додому», - розповіла засновниця та директорка Kharkiv MeetDocs.

Любов Базів. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-