Як поводиться гривня  у «майже вільному плаванні»

Як поводиться гривня у «майже вільному плаванні»

Укрінформ
Скасування курсових обмежень на готівковому ринку унеможливило сірі схеми, але декому додало проблем — як-от, біженцям чи айтішникам 

Рішення НБУ про скасування обмежень курсу продажу банками готівкової валюти, а також слова голови правління Нацбанку Кирила Шевченка, сприйняті деким як сигнал про швидке повернення до плаваючого курсу також і на міжбанківському ринку, спровокували спекулятивне зростання цифр на стелах обмінників - ледь не до показників перших днів війни, 40+ гривень за долар.                                                  

Щоправда, відкат не забарився: обмінний курс швидко знизився, але аж ніяк не до показників у 32-33 чи навіть 34 гривні за американський “зелений”, як раніше. Приміром, у вівторок середній курс готівкового ринку становив 35,24-35,74 гривні за долар (відповідно, в купівлі та продажу) і 37,06-37,71 гривні за євро. Курс “чорного ринку”: 35,97 -  36,63 гривні за долар і 38,59-39,37 гривень за євро. На міжбанку ж усе відносно спокійно, адже регулятор поки що не скасовує встановлені на початку агресії рф обмеження. Купують долар за показником незмінного з 24 лютого офіційного курсу — 29,25, продають — по 29,55. Курс євро — 32,20-32,53.                                                                                                                                          

Водночас дедалі більше експертів переконані: якщо гривню й не можна в умовах війни повністю відпустити у «вільне плавання», то передумови для поступового послаблення офіційного курсу та його наближення до показників готівкового ринку вже сформувалися. Інакше ризикуємо отримати більше збитків для знекровлених економіки і суспільства, ніж стабілізаційних вигод.  

Готівковий ринок: кінець курсових обмежень і збереження спекулятивного тиску

Минулої п’ятниці Національний банк України оприлюднив рішення про скасування з 21 травня обмежень на встановлення курсу, за яким уповноважені установи можуть продавати готівкову іноземну валюту клієнтам. Раніше такий курс, як відомо, не мав відрізнятися від офіційного більш ніж на 10%. Також скасовано обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують із рахунків кошти у гривні, якщо клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном.

"Зняття обмежень на встановлення курсів, за якими банки продають валюту населенню, поліпшить умови роботи легальних суб’єктів ринку. Це сприятиме посиленню конкуренції, підвищенню ліквідності легального сегмента та зменшенню обсягу нелегальних операцій. Усе це зробить валютний ринок стійкішим та сприятиме зниженню амплітуди курсових коливань у його готівковому сегменті", – пояснив заступник голови Правління НБУ Юрій Гелетій.

 Юрій Гелетій
Юрій Гелетій

За оцінками президента інвестиційної групи “Універ” Тараса Козака, цю ухвалу регулятора аж ніяк не можна назвати “ідеальною”, але й варіантів дій за нинішніх складних умов небагато. “Якщо говорити емоційно, то рішення Національного банку мені не дуже подобається, - каже економіст у коментарі Укрінформу, - тому що воно не покращує становища багатьох агентів на ринку. Зокрема, ми розуміємо, що зростає маржа між офіційним і роздрібним курсом,  яку заробляють банки. Також від різниць курсів потерпають експортери й айтішники, що виконують замовлення іноземних компаній та клієнтів. Але це рішення було вимушеним для НБУ”.                                                                         

Економіст пояснює це, зокрема, процвітанням своєрідного “валютного туризму”, коли за кордоном можна міняти гривні за офіційним курсом і продати в Україні на “чорному ринку” з суттєвим прибутком. А це у великих обсягах вимивало золотовалютні резерви, адже НБУ зобов’язаний викуповувати витрачені нашими біженцями гривні у зарубіжних партнерів. За словами директора департаменту відкритих ринків НБУ Олексія Лупіна, щоденний обсяг операцій за кордоном за гривневими картками, емітованими в Україні, становив близько $100 млн, створюючи значний тиск на резерви країни.

Основна ж причина зростання курсу долара на готівковому ринку, на думку Козака,  - повільні темпи надходження в Україну іноземної фінансової допомоги у вигляді грантів та кредитів від партнерів. “Нам досить багато наобіцяли, але від обіцянок до реальних коштів на бюджетних рахунках, як виявилося, минає багато часу. Тому НБУ змушений закривати дефіцит бюджету через емісію гривні, зокрема, купуючи у Мінфіну військові облігації. І, на жаль, нічим незабезпечена гривнева маса, яку регулятор для цього використовує, стрімко збільшується. Якщо у березні з цією метою надрукували 20 мільярдів гривень, то у квітні — 50, і ще стільки ж — лише за перші дві декади травня. Якщо б минулого тижня в Україну не надійшли гроші від Світового банку та ЄС (загалом десь $1 мільярд), то був би наступний емісійний транш. І ситуація на ринку була б ще гіршою”, - пояснює економіст. 

Тепер же, на думку експертів, є шанс, що скасування обмежень для чесних учасників ринку (нечесні — зокрема значна частина небанківських фінустанов — уваги на ці обмеження фактично не звертали, орієнтуючись на прейскурант “міняйл”), допоможе дещо заспокоїти ринок та уникнути низки схем отримання спекулятивного прибутку через суттєву різницю курсових показників. Про одну з таких “лазівок” розповів  економіст Олексій Кущ

“Курс гривні в українських “обмінниках” наблизився до історичної позначки 40 гривень за долар. При цьому конвертувати гривню в долар за кордоном, у тій же Польщі, можна за фіксованим курсом НБУ — 29,25. На одній тисячі доларів профіт майже 11 000 гривень. Тобто, можна не працювати, не воювати, не волонтерити, а просто зарахувати гривню на карту в Україні, перетнути кордон із Польщею, конвертувати в долар за курсом НБУ, повернутися в Україну та продати за ринковим курсом. І так 30 разів на місяць. 300 тисяч гривень у тебе в кишені!”, - підрахував експерт.                                                                                                                    

При цьому, як стверджують економісти, така можливість отримати надприбутки, граючи на неузгодженості валютних курсів, — не єдина. І, аби заробити на курсовій різниці, навіть не обов’язково виїжджати за кордон. “Запропоновані НБУ рішення закривають схему, але не повністю, вона стає трохи складнішою й лише для тих, хто краще знайомий з фінтехом. Тому рішення підтримую, але воно половинчасте. Навіщо ставити сотні латок та бити по українській економіці для того, щоб підтримати імпортерів, замість того, щоб об'єктивно девальвувати гривню на умовні 10%, встановивши валютний коридор. Крім того, це рішення без верхнього обмеження спровокує паніку і попит на готівкову валюту зросте”, -  вважає  директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський

Спойлер: від лібералізації готівкового ринку виграли не всі

З іншого боку, аналітики звертають увагу на те, що, унеможливлюючи або просто ускладнюючи “схеми” для спекулянтів, рішення НБУ завдало удару по деяких категоріях наших співвітчизників. Насамперед, по біженцях.

“Фінансові можливості українців, що вимушено виїхали закордон та чемно тримали гривню на банківських картках, зменшаться на 20%, є ризики зменшення апетиту українців (та, можливо, нерезидентів) до військових ОВДП під 11% річних у гривні. Також йдеться про “знущання” з бізнесу, особливо з ІТ-спеціалістів, які змушені конвертувати валютні надходження у гривню за курсом 29,25, а ще — про збільшення паніки населення на додачу до пошуку палива, але то — тимчасово”, - розповів керуючий активами Concorde Capital Артем Щербина.

В Асоціації “ІТ Ukraine” (найбільша спільнота ІТ-компаній, яка об’єднує понад 110 компаній та 77 тисяч українських ІТ-фахівців) спрогнозували ймовірні наслідки такого рішення НБУ:

- відтік валютних доходів фізичних осіб-підприємців, що здійснюють експорт послуг (зокрема послуг в сфері ІТ), з України та акумулювання таких доходів за її межами;

- зміна ІТ-підприємцями податкового резидентства в інших країнах, що загрожує різким падінням валютних надходжень в Україну від ІТ-експорту вже з наступного місяця;

- перехід ІТ-спеціалістів, які перебувають за кордоном або можуть туди виїхати, від українських до іноземних компаній.

В Асоціації пояснили, що значна частина вітчизняної ІТ-індустрії складається із фізичних осіб-підприємців, котрі надають послуги напряму іноземним замовникам та отримують виручку в іноземній валюті або співпрацюють з українськими компаніями, які експортують послуги. При цьому рівень винагороди ФОП часто прикріплений до певного еквіваленту в іноземній валюті. Компанії, які отримують валюту, повинні продавати її за зниженим  курсом, що не дозволяє виплачувати винагороду ФОП в еквіваленті до ринкового курсу. Крім того, при отриманні валюти самі ІТ-спеціалісти (ФОП) можуть продати її лише за курсом, встановленим НБУ, тоді як придбати валюту чи розраховуватися з гривневих карток за кордоном можна тільки за ринковим курсом.                                                                                                                                   

“Таким чином, виникає “додатковий податок” на доходи ІТ-спеціалістів - близько 26%. Такі зміни несуть прямі ризики для всіх експортних галузей, у тому числі - національної ІТ-індустрії, яка орієнтована на постачання послуг іноземним суб’єктам господарювання. Фактично, має місце пряма експропріація частини прибутку ІТ-спеціалістів (у формі різниці курсів)”, - вважають в Асоціації “ІТ Ukraine”.

Про такі ж проблеми кажуть і представники інших експортоорієнтованих галузей та підприємств-експортерів.

А ось для приватних клієнтів українських банків, котрі зараз перебувають за кордоном, поки що майже нічого не змінилося. Банки не поспішають різко підвищувати курс обміну валюти для власників своїх кредитних карток, обмежуючись лише додатковими можливостями для заробітку на готівковому ринку. Тільки окремі банківські установи трохи підвищили “картковий” курс, не вдаючись до більш різких змін, - вочевидь, побоюючись відтоку клієнтів.                          

У державному ж ПриватБанку взагалі запевняють, що збережуть курс конвертації гривні в іноземну валюту за своїми картками за межами країни, який діяв до скасування НБУ курсових обмежень. Про це повідомив член Наглядової ради банку Роман Сульжик. “Приват не поміняв “картковий“ курс і не збирається цього робити. Якщо інші банки вирішать підвищити курс, думаю, це тільки призведе до збільшення кількості наших клієнтів”, — вважає Сульжик. Він запевнив, що відповідну позицію вже узгодили з головою Правління банку Герхардом Бьошем.

Гривня на міжбанку: так тримати!… чи відпустити?

Отже, незважаючи на всі позитиви рішення НБУ про часткове скасування курсових обмежень, маємо щодо цього й чимало критики. Більшою мірою вона,  звісно ж, стосується не самих кроків з лібералізації, а збереження практики кількох валютних курсів, що створює можливості для зловживань та шкодить інтересам деяких категорій бізнесу і населення.                                           Нині м’яч, як-то кажуть, на полі НБУ. Регулятор вивчає можливості та ймовірні наслідки подальших дій. Поміж них експерти називають три варіанти:

- до кращих часів зберегти ситуацію такою, як вона є;

- відпустити гривню у вільне плавання, скасувавши курсові обмеження;

- підвищити офіційний курс, наблизивши його до реальних показників готівкового ринку — приміром, на 10-15%,  -  і встановити валютний коридор, дотримання якого чітко контролювати.

Аргументи проти першого рішення наведено вище. Ризики другого також очевидні. Поміж них — посилення й без того невгамовної інфляції, знецінення гривневих заощаджень українців, відтік грошей населення з банків, зростання витрат країни на обслуговування зовнішнього боргу. І головне — це аж ніяк не гарантує стабілізації валютного ринку. Бо вплив спекулятивних чинників і панічних настроїв на ньому в умовах війни лише посилиться. 

Старший економіст незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозування Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар вважає:  для того, щоб ухвалити правильне рішення про подальшу модель курсової політики до кінця року або хоча б до завершення дії воєнного стану, варто враховувати кілька факторів. Зокрема, попит на валюту з боку імпортерів, які отримали можливість купувати товари за розширеним списком “критичного” імпорту. Суттєве зростання трансфертів від громадян України членам своїх родин, що перебувають у Європі. Та різке зниження обсягів валюти, що надходить до України.

“З урахуванням цього Ukraine Economic Outlook рекомендувала б НБУ продовжити політику фіксованого курсу, одномоментно знизивши його значення до 32,5 - 33 гривень за долар, - з тим, щоб вирівняти диспропорцію в курсах долара і євро, що шкодить нашим експортерам. Для ліквідації перекосів на готівковому сегменті ринку НБУ, що настільки масштабно розширив списки критичного імпорту, повинен дозволити банкам купувати валюту на міжбанку або на спеціальних аукціонах з продажу готівкових доларів і євро для підкріплення готівкою своїх мереж обмінних пунктів. Це унеможливить різкі перепади готівкового курсу як ті, що ми бачили минулого тижня”, - вважає Михайло Кухар.

Фото: NBU
Фото: NBU

Поміж причин того, чому НБУ поки що не підвищив офіційний курс, економіст Тарас Козак називає намагання запобігти подальшому зростанню вартості товарів критичного імпорту. “Бачимо, що й без того пальне у нас надзвичайно дороге. Є й ризик подорожчання інших товарів, потрібних для наших військових. Також підвищення курсу суттєво прискорило б інфляцію,  бо у нас традиційно  багато продавців орієнтуються на курс. Й зміна офіційного курсу до 32-33 гривень додала б ще кілька інфляційних відсотків, що вдарить по всіх українцях. Також підвищення додасть невизначеності на ринку та збільшить бюджетні витрати”, - вважає Козак. 

Водночас експерти звертають увагу на низку позитивних макрофінансових чинників, що можуть заспокоїти вплив панічних настроїв українців на готівковий ринок. Країна отримала €600 мільйонів траншу макрофінансової допомоги від ЄС, тривають переговори про надходження від Євросоюзу ще €9 млрд для покриття дефіциту бюджету у травні-червні та майже $9 млрд надходжень від США - для фінансування державних видатків у період до вересня.

“Сподіваємося, ця допомога надходитиме регулярно та у достатніх обсягах, приблизно $4-5 мільярдів на місяць - якраз стільки нам не вистачає для нормального (як для воєнного періоду) виконання бюджету. І тоді можна очікувати, що великі суми валюти Уряд продаватиме. Якщо йтиметься про  продаж напряму Нацбанку, то, певно, це не дуже змінить курс на ринку. Та якщо Кабмін почне продавати валюту на міжбанку, то цілком можливо, що ми побачимо суттєвий “відкат” курсу до рівня 32-33 гривні за долар”, - прогнозує Тарас Козак.

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-