Для чого пораненим українцям американський марафон?
Цей рік був не схожий на попередні, коли українські команди брали участь у Марафоні морської піхоти США навколо Вашингтона. По-перше, цього разу бігла жінка-захисниця України Ольга Бенда, яка пережила важке поранення з ампутацією. По-друге, кількість учасників-українців була більшою, ніж раніше. Й, по-третє – дощ, а точніше злива, суцільна стіна води, змусила переживати за хлопців, які долали довшу дистанцію. Щоправда, бігуни на 10 км, які фінішували раніше, застали лише поривчастий осінній дощ. Більше дісталося тим, хто біг повноцінний марафон – 42 км 195 метрів.
ГОЛОВНЕ - НАСТРІЙ
Старт для всіх забігів відбувся приблизно одночасно, о 7.45 - 7.55 ранку, але в різних місцях. Поки тисячі людей підтягувалися пішки до стартових позицій (хто від метро, хто з парковок), сіро-чорне небо й низькі дощові хмари позбавляли будь-якої ілюзії привітного ранку. Але настрій у всіх був інший – наповнений рішучістю й очікуванням чогось масштабного. Підбадьорювання ведучих із гучномовців додавало відчуття грандіозного свята, яке цього року зібрало близько 30 тисяч людей. На дистанцію вийшли як діти віком від 14 років, так і представники поважного віку – до 82 років. Географічно марафон зібрав учасників із понад 60-ти країн.
Спортсмени на 10-кілометровій дистанції бігли від Капітолію (в центрі Вашингтона). Ті, хто долав 42 та 50 кілометрів, починали маршрут поблизу Пентагону в Арлінгтоні. Усі бігуни фінішували біля символічного монумента Iwo Jima, присвяченого загиблим у всіх війнах морським піхотинцям США.
Українська група налічувала 11 учасників бойових дій, які отримали поранення. Крім того, ще кілька членів української команди супроводжували наших бійців з ампутаціями кінцівок.
ЗА ЧИЇ КОШТИ?
Участь українських поранених воїнів відбулася, передусім, завдяки співпраці України з міжнародним фондом Allied Forces Foundation, який займається реабілітацією поранених американських та британських військових через спорт. Як розповів Укрінформу координатор проекту "Марафон морської піхоти" з українського боку, генерал-майор запасу Володимир Гаврилов, контакт із Фондом був встановлений ще в 2015 році, коли вони допомагали в реабілітації українських воїнів у Сполучених Штатах. З того часу Allied Forces Foundation щороку виділяє українцям місця в Марафоні морської піхоти із власної квоти.
Вперше українська команда виступила на марафоні в Штатах у 2016 році. Тоді бігли чотири наших воїни на дистанції 10 км. У 2017-му від України брали участь уже восьмеро бігунів, у тому числі, в забігу на 42 км. А в 2018-му українська група налічувала 10 воїнів у основному складі за квотами Фонду.
Цього року нашій команді також було виділено 10 місць (плюс п'ять у супроводі важкопоранених). Однак був ще одинадцятий – Олександр Попруженко. Одне з правил відбору забороняє включати в основний склад команди бігунів, які брали учать у попередніх марафонах. Однак Олександр, який під час бойових дій на сході України втратив зір, і минулого року біг повноцінні 42 км, цього року доєднався до команди власним коштом. Він перебуває зараз у США на лікуванні, і зараз також не пропустив можливості взяти участь у забігу.
Для забезпечення команди, не враховуючи супроводження, потрібно мінімально близько $10 тисяч – це найдешевші квитки та реєстраційний збір. Але треба й додаткове забезпечення – на супроводження поранених, логістичні витрати й таке інше. У цьому фінансово або організаційно допомагають спонсори та окремі люди. Нинішній забіг офіційно підтримали як мінімум вісім організацій, які були вказані на футболках учасників, а також Посольство України у Вашингтоні, українська громада в Америці та інші благодійники.
"НАМ ПОЩАСТИЛО - БУДЕ ДОЩ, А ЦЕ ВСЕ ЯК ТРЕБА ДЛЯ СПРАВЖНІХ МОРПІХІВ"
Марафон є важливим для поранених українських воїнів з багатьох причин, підкреслюють організатори. Насамперед, йдеться про індивідуальну реабілітацію, а також нові досягнення, яких, можливо, не було би за інших обставин. Крім того, це стимул для багатьох інших українців, що повернулися з війни й пожертвували в буквальному сенсі частиною власного здоров'я й життя заради України. Коли люди долають такі виклики попри обмеження, вони бачать, що життя продовжується, і воно також може бути яскравим.
Тому злива на 10-ти чи 42-кілометровій дистанції для таких людей хоч і є завадою, але сприймається, швидше, як одномоментна примха природи. "Якщо дощ невеликий, то бігти навіть краще, тому що це стимулює, додається свого роду драйв", - зазначають учасники забігу.
На лінії старту представник Морської піхоти США прокричав у мікрофон: "Сьогодні нам пощастило – буде дощ, а це все як треба для справжніх морпіхів". Такі жарти звісно лише підбадьорюють та додають бойового духу перед дистанцією, кажуть українські воїни.
Всі представники української команди попри свої поранення та негоду фінішували вдало. Серед них - Ольга Бенда, Юрій Козловський, Олексій Бобчанець, Олександр Терещенко й Олександр Попруженко, які пробігли 10 км. Дистанцію марафону 42 км подолали Валентин Дерело, Владислав Куць, Тарас Забожчук, Дмитро Туревич, Богдан Оксентюк та Олександр Бабич. У групі підтримці бігли також Вадим Свириденко, Богдан Ушарук, Наталія Крушинська та інші учасники.
За словами генерала запасу Гаврилова, який, до слова, також разом з пораненими бійцями пробіг дистанцію 10 км, "наші учасники – всі військові і приїхали сюди боротися насамперед самі з собою, тому для кожного це - ще окрема, подвійна перемога".
Ярослав Довгопол
