Від статусу-кво до ескалації: експерти розповіли, чого очікувати на Донбасі
Про це йшлося під час круглого столу «Шляхи і перспективи врегулювання конфлікту на Донбасі (пропозиції до нової влади)», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«В суспільстві від нового Президента очікують результативних кроків, якихось креативних заходів на донбаському напрямку, але очевидно й інше: в нинішній ситуації марно очікувати завтра чи найближчим часом різких змін в зоні конфлікту», - наголосив член Ради Центру Разумкова Микола Мартиненко презентуючи дослідження «Війна на Донбасі: реалії і перспективи врегулювання».
На його думку, Кремль чекає переформатування світового порядку денного у зв’язку з парламентськими виборами в Україні, виборами до Європарламенту та виборами президента США.
«З цими подіями Кремль пов’язує надії реваншу і переформатування порядку денного. З іншого боку, недавній «паспортний указ» російського президента можна розцінювати принаймні як силову преамбулу до діалогу з новою українською владою або крок до сценарію, який опробуваний у Південній Осетії та Абхазії», - зазначив Мартинюк.
За його словами, наразі на Донбасі, де загинуло вже понад 13 тисяч громадян, законсервована ситуація збройного конфлікту низької інтенсивності, і необхідно визнати, що час грає не на користь України, адже за час окупації кардинально змінився уклад життя, психологія, свідомість, економічні реалії та інформаційний простір окупованих територій. Крім того, на Донбасі впроваджується політика агресивного відчуження від України, і виросло нове покоління, яке виховане на ідеях «руського міра».
Експерт закликав реально оцінювати ситуацію, аби правильно вибудовувати внутрішню і зовнішню політику в умовах гібридної війни.
«Необхідно усвідомлювати реалії сьогодення – нині окупаційні сили на Донбасі це оперативно-тактичне командування «Донецьк», а також Другий армійський корпус, які нараховують понад 30 тис. бойовиків на чолі з російськими офіцерами. За чисельністю і озброєнням окупаційні сили не поступаються окремим європейським арміям. На східному кордоні і на південному кримському напрямі зосереджений потужний російський контингент. Враховуючи найбільш ймовірний сценарій збереження нинішнього статусу-кво на Донбасі, не можна відкидати і вкрай небезпечний варіант ескалації цього конфлікту», - сказав Мартиненко.
Як зазначалося на круглому столі, експерти розробили стратегічні заходи і конкретні середньострокові плани дій з врегулювання ситуації на сході країни.
Наприклад, з метою вдосконалення законодавчо-правового забезпечення пропонується Верховній Раді ухвалити окремий закон «Про засади зовнішньої політики України», розробити та затвердити відповідним указом Президента Стратегію зовнішньої політики України. Зокрема, в стратегії має бути зазначено, що Україна перебуває в стані «гібридної» неоголошеної війни з РФ і зовнішня політика держави має формуватися максимально узгоджено з політикою внутрішньої і зовнішньої безпеки.
Також, вважають експерти, потрібно сформувати Концепцію державної політики на російському напрямі, розробивши її із залученням РНБО, МЗС, представників Президента України, профільних міністерств та комітетів ВР, спецслужб.
Окремо має бути розроблена «Стратегія деокупації і реінтеграції окремих районів Донецької і Луганської областей». Документ має враховувати різні можливі варіанти звільнення окупованих територій, зокрема, введення міжнародного миротворчого контингенту під егідою ООН. У загальному вигляді етап деокупації передбачає виведення військових формувань РФ, військової техніки, демілітаризацію регіону, ліквідацію структур "ДНР/ЛНР", поступовий перехід регіону під українську юрисдикцію, започаткування амністії тощо. Реінтерграція регіону передбачає складний і довготривалий процес включення цих територій до оборонної, політико-правової, фінансово-економічної, інформаційної систем України.
Центр Разумкова також сформував завдання для нової влади в зовнішньополітичній, воєнній економічній, енергетичній, політико-інформаційній та екологічній сферах.
На думку експертів, реінтеграція Донбасу триватиме від 5 до 10 років.
