У Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ два роки пропрацював японський дипломат Масанобу Йонеміцу. Його обов`язки полягали у підготовці звітів СММ. Наприкінці березня він завершує свою роботу в місії. Чому вже не перший представник Японії, яка не є членом ОБСЄ, працює у СММ? Як читати щоденні звіти місії? Чому СММ не може моніторити ситуацію у Криму та на Азовському морі? Про це Масанобу Йонеміцу розповів в інтерв'ю Укрінформу.
ПРЕДСТАВНИК ЯПОНІЇ В СММ ОБСЄ — ОДИН ІЗ ВНЕСКІВ ТОКІО У ВІДНОВЛЕННЯ МИРУ В УКРАЇНІ
- Перед тим, як ви почали працювати в МЗС Японії, ви вивчали постконфліктні ситуації в університеті. У вас давній інтерес до проблематики урегулювання конфліктів?
- Я цікавився такими міжнародними питаннями, як конфлікти, із часів дитинства. Потім, перебуваючи волонтером у таборі для біженців із Македонії у Вараждині (Хорватія) у 2001 році, став замислюватися над тим, як виникають конфлікти, як їх розв’язувати, як вирвати з коренем. Далі, у період навчання в одному з американському вишів, я почав досліджувати конфлікти. Працював в ОБСЄ, у Посольстві Японії в Боснії й Герцеговині. Таким чином, коли я почав роботу в СММ ОБСЄ, ця тема вже довгий час була предметом мого інтересу.
- Японія не є членом Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Тим не менше, МЗС Японії відправило вас до СММ. Чому японський уряд прийняв таке рішення?
- Японія не є членом, але є однією з 11 країн-партнерів ОБСЄ, які підтримують її діяльність. Беручи до уваги принципи і діяльність ОБСЄ, яка вже зробила значний внесок у забезпечення безпеки, а також враховуючи ситуацію в Україні, у серпні 2015 року Японія прийняла рішення відправити експерта до СММ, яка сприяє стабілізації ситуації та відновленню миру в Україні.
- Які переваги отримує Японія від такого рішення?
- Токіо бажає Україні миру і стабільності, й хоче зробити свій внесок – у даному випадку, через ОБСЄ.
- Інші країни-партнери ОБСЄ також відправили експертів до СММ?
- Наскільки мені відомо, тільки Японія.
- Тоді, мабуть, люди цікавляться, чому ви в СММ?
- Так, дуже цікавляться.
- Чим ви займалися до цієї посади?
- Я працював у посольстві Японії у Східному Тиморі, де відповідав за економічну співпрацю.
- Ви самі висловили бажання працювати в СММ?
- Так. Коли я почув, що МЗС може відправити свого представника до СММ, я одразу висловив бажання. До речі, на той час у мене вже був досвід роботи в Україні. З березня по квітень 2014 року, ще до початку роботи в МЗС Японії, я їздив на схід України як учасник проекту ОБСЄ «Політичний діалог в Україні», який фінансував японський уряд. Відтоді я постійно цікавився українським питанням і мав надію повернутися до України ще раз.
- Ви є першим представником Японії в СММ?
- Ні, я другий. Перший представник працював із серпня 2015 року, а я – з квітня 2017-го.
ЩОБ РОЗУМІТИ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ НА СХОДІ, ЗВІТИ ОБСЄ ТРЕБА ПЕРЕГЛЯДАТИ ЩОДНЯ
- СММ щодня публікує звіти. Як ви їх готуєте?
- У щоденних звітах йдеться про спостереження СММ протягом попередньої доби. В основному, повідомляємо про безпекову ситуацію. Тому спочатку звітуємо про кількість порушень режиму припинення вогню і гарячі точки, де найбільше таких порушень зафіксовано.
Коли завдано шкоду мирному населенню, члени СММ беруть інтерв’ю у постраждалих або їхніх родичів, представників медичних закладів, і в результаті ми детально інформуємо про обставини, що призвели до жертв.
Крім того, повідомляємо про порушення Мінських домовленостей, наприклад, звітуємо про розміщення важкого озброєння з порушенням ліній відведення.
СММ також спостерігає за ситуацією й в інших регіонах України. Якщо відбуваються важливі події щодо інших питань, зокрема в сферах безпеки і прав людини, ми також включаємо їх у звіт.
- Особисто для вас, які аспекти вашої роботи є складними?
- Найскладнішим є те, що час для підготовки звіту обмежений, оскільки його термін — доба. Тобто щодня всі моніторингові групи надсилають нам результати своєї роботи, а ми на основі цього маємо оперативно написати звіт. При цьому ми звітуємо не тільки про порушення режиму припинення вогню чи невиконання відведення важкого озброєння як порушення Мінських домовленостей, а й включаємо також різні зафіксовані нами події з усієї України. Треба готувати звіт, розуміючи всі нюанси подій у різних сферах.
- Як вибираєте події? За якими критеріями вирішуєте – додавати ті чи інші факти до звіту, чи ні?
- У звіті пишемо найважливіші події за добу. Відповідно до мандата СММ, щодня обговорюємо в нашому офісі, що додавати й не додавати, і, враховуючи думку керівництва СММ, вирішуємо що включати.
- Отже критерієм є рівень важливості?
- Важливість і релевантність, відповідно до мандату.
- Тобто, якщо подія не стосується мандата, то її не включаєте?
- Так, загалом не включаємо в такому випадку.
- А якщо дуже багато важливих фактів, то як обираєте?
- У принципі, ми звітуємо про всі факти, які вважаємо важливими.
- Це означає, що ви публікуєте всі важливі факти від усіх моніторингових груп?
- Так. Наприклад, якщо є сто важливих фактів, то звітуємо про всі сто. У нас немає обмеження в обсязі. Тому коли є важливі події, як-от колони вантажівок біля кордону, то час роботи стає довшим.
- У такому випадку до котрої години працюєте?
- Найпізніше працювали до четвертої ранку. Найдовше я писав один звіт 12 годин поспіль.
- Отже, звіти СММ бувають досить великі за обсягом. Як ви порадили б читачам їх переглядати?
- По-перше, раджу прочитати короткий виклад на початку звіту, в якому згадуються всі основні події за останню добу. Якщо цікавить якийсь конкретний пункт, тоді варто перейти до основної частини й дізнатися про нього детальніше.
По-друге, ми публікуємо 6 звітів на тиждень, і я раджу читати їх регулярно, щоб бути в курсі розвитку подій, наприклад щодо того, збільшується чи зменшується кількість порушень припинення вогню. Якщо не читати звіти щодня, то буде важко зрозуміти тенденцію. Також є ризик пропустити якусь важливу подію.
Але, звісно, коли відбуваються надзвичайно важливі події, то СММ публікує окремо оперативні звіти.
Засоби масової інформації теж повідомляють про ситуацію, у тому числі посилаючись на наші звіти. Але ЗМІ не завжди повідомляють про всі події. Тому, аби розбиратися в ситуації, оптимально таки читати наші звіти щодня. Звичайно, для загального розуміння достатньо переглядати тільки короткий виклад.
- Водночас, СММ інколи публікує відео разом зі звітом, щоб краще висвітлити великі інциденти. Наприклад, торік у серпні ви показали відео, у якому колони вантажівок вторглися на територію України. Це означає, що є моменти, коли ви особливо наголошуєте на важливості тієї чи іншої події. У яких саме випадках ви це робите?
- Ми публікуємо інформацію про важливі події на сторінках СММ у соціальних мережах. Відео про колони вантажівок є одним з таких прикладів.
ЗВІТИ СММ ОБСЄ ПОВІДОМЛЯЮТЬ ПРО ФАКТИ, ЗАЛИШАЮЧИ ЧИТАЧАМ РОБИТИ ВИСНОВКИ
- Щодо цих колон вантажівок. Для журналістів є очевидним той факт, що вони в’їхали з території Російської Федерації на територію України. Але в звіті СММ це не уточнено. Чому?
- СММ/ОБСЄ має мандат на моніторинг ситуації всередині України. Тому ми описуємо такий випадок як «Колони їхали поблизу кордону між Україною та Російською Федерацією».
(Точніше, у звіті, опублікованому СММ 9 серпня 2018 року, написано: «БПЛА СММ дальнього радіусу дії зафіксував колони вантажівок, які посеред ночі в’їжджали до України та виїжджали з неї ґрунтовою дорогою в районі, де немає прикордонно-пропускних споруд».
У ньому не вказано, звідки колони вантажівок в’їжджали до України, але з урахуванням місця, де це було зафіксовано, ці колони могли перетинати кордон лише з боку Росії. До речі, після цього звіту СММ ще кілька разів повідомляла про випадки в’їзду-виїзду колон вантажівок з/до Росії ґрунтовою дорогою. – ред.)
- Позиція СММ «Ми повідомляємо, але не оцінюємо» зазнає певної критики від української аудиторії. Відповідно до мандата СММ, ви лише повідомляєте факти, але не робите висновків? Навіть у ситуації, коли російська участь очевидна для українських читачів або представників ЗМІ, СММ уникає чітких заяв. Чому така позиція у вашої місії?
- Такий погляд є помилковим: насправді в багатьох випадках ми робимо оцінки й повідомляємо їх. Наприклад, коли відбуваються порушення режиму припинення вогню або якісь вибухи, то ми робимо припущення щодо типів зброї, чи звідки здійснювали обстріли, на основі звуків вибухів. Тому це неправда, що ми зовсім нічого не оцінюємо. Я думаю, що це залежить від обсягу зібраної нами інформації. Наша роль – повідомляти факти. Відтак читачі роблять свої висновки.
- Тобто ви доручаєте винесення політичних висновків читачам.
- Так. Наш мандат – встановлювати факти і звітувати про них. Але ми – і я особисто, і СММ у цілому – намагаємося звітувати якомога зрозуміліше для читачів.
- «Зрозуміліше» в якому сенсі? Щоб було легше робити висновки?
- Наприклад, зрозумілий опис подій. Коли якийсь приватний будинок зазнав пошкодження, то ми звітуємо лаконічно й у хронологічному порядку про те, як усе відбувалося. Це складно, але ми щоразу докладаємо зусиль. Якщо звіти незрозумілі, то люди не читатимуть їх. Ми встановлюємо факти, але якщо ніхто не читає їх, то це негативно впливає на виконання нашої місії. Тож зрозумілість у звітуванні є ключовою у нашій роботі.
ОСНОВНІ ТРУДНОЩІ ДЛЯ СММ ОБСЄ — ВИПАДКИ ОБМЕЖЕННЯ СВОБОДИ ПЕРЕСУВАННЯ
- З якими труднощами стикається СММ?
- Згідно з нашим мандатом, ми повинні мати доступ до всієї території України, включно з непідконтрольними уряду України територій у Донецькій та Луганській областях. Проте на цих непідконтрольних уряду територіях патрулі СММ стикаються з різними труднощами. Наприклад, коли вони проходять пункти пропуску, моніторять зброю або кордон (між Україною та Росією, за яким контроль України тимчасово втрачено. – ред.), представники озброєних угрупувань відмовляють СММ у доступі. Щоправда, українські офіційні особи теж інколи відмовляють у доступі, але в бойовиків набагато більше таких відмов. І ці відмови призводять до проблем у реалізації нашого мандата. Ми опублікували окремий тематичний звіт з цього питання.
(Як бачимо, кількість випадків обмеження свободи пересування значно більша в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), ніж у територіях, підконтрольних Україні. Також є чимало таких випадків біля кордонів між Україною та Росією. – ред.)
Ми звітуємо про всі без винятків випадки обмеження свободи пересування спостерігачів СММ та інші перешкоди у виконанні мандата. Наприклад, у жовтні 2018 року, коли наш безпілотник було збито, то ми повідомили про це. Такі напади проти наших безпілотних апаратів є доволі частими.
Один член СММ загинув через вибух під час моніторингу 23 квітня 2017 року. Відповідно до нашої оцінки, цей вибух, найімовірніше, стався через протитанкову міну. Зараз ми можемо пересуватися лише по дорогах із твердим покриттям. А до цього ми могли моніторити також на ґрунтових дорогах.
- Чи користуєтеся ви супутниками для моніторингу? Мінські домовленості вам це дозволяють.
- Справді в Мінських домовленостях написано, що СММ може моніторити за допомогою технічних засобів. Нам дозволено використовувати БПЛА й інші засоби для віддаленого моніторингу для збору інформації відповідно до мандата.
– Включаючи супутник?
- Так.
СММ НЕ МОЖЕ МОНІТОРИТИ КРИМ І АЗОВСЬКЕ МОРЕ ЧЕРЕЗ ВІДСУТНІСТЬ КОНСЕНСУСУ В ОБСЄ
- І з позиції України, і з позиції Японії, Крим належить Україні, а отже на нього також поширюється ваш мандат? Ви можете моніторити його за допомогою супутника? На Азовському морі є частина, приналежність до України якої Росія не має жодних підстав заперечувати. Чи можете спостерігати за ситуацією принаймні на тій частині для початку?
- Серед 57 країн-членів ОБСЄ відсутній консенсус щодо того, чи включати Крим до об’єкту моніторингу СММ. Тому наразі ми не можемо його моніторити. Аналогічна ситуація з Азовським морем. Ми можемо почати моніторинг тільки тоді, коли члени ОБСЄ досягнуть консенсусу. Водночас ми стежимо за подіями, пов’язаними з Азовським морем. Наприклад, 25 листопада 2018 року, коли відбувалися події біля Керченської протоки, ми написали звіт на основі фактів, які ми зібрали в Україні. («Оперативний звіт СММ ОБСЄ: СММ спостерігала за безпековою ситуацією після подій у морі біля Керченської протоки» 26 листопада 2018 року, – ред.)
- Але СММ опублікувала тематичний звіт «Свобода пересування через адміністративний кордон з Кримом» 15 липня 2015 року. Це не є свідченням того, що Крим перебуває в межах вашого мандата?
- Зазначений звіт дійсно про Крим. Але він був написаний не на основі діяльності СММ у Криму, а на основі повідомлень уряду України та інтерв’ю причетних осіб.
Також СММ спостерігає за ситуацією з безпекою в Херсонській області для здійснення свого мандата.
- На адмінкордоні?
- Біля нього.
- Тобто ви моніторите безпекову ситуацію на прикордонному регіоні з Кримом, якомога ближче до адмінкордону?
- Так.
- До яких місць їздите для моніторингу?
- До пропускних пунктів у Херсонській області, поруч із Кримом.
- Європейський парламент і Рада Європи наполягають на тому, що СММ має здійснювати моніторинг над Азовським морем і Керченською протокою. Зараз на якій стадії перебуває ця дискусія?
- Тільки через консенсус членів-країн ОБСЄ вирішується те, де СММ моніторить ситуацію.
- Якщо Росія погодиться, СММ зможе моніторити Азовське море та Керченську протоку?
- Про це буде відомо після прийняття відповідного рішення.
ПРИСУТНІСТЬ СММ ОБСЄ ЗАПОБІГАЄ ПОДАЛЬШОМУ ЗАГОСТРЕННЮ КОНФЛІКТУ
- На вашу думку, як представника СММ, що потрібно для подальшого розв’язання ситуації?
- Я думаю, що, в основному, потрібне виконання Мінських домовленостей. Першим кроком має бути дотримання режиму припинення вогню. Це рятує мирне населення. Передусім це – найважливіше. Мирне населення страждає, коли біля їхніх будинків є позиції й ідуть бої. Інколи приватні будинки та військові об’єкти й озброєння розташовані дуже близько одне від одного. Буває і таке, що будинки мирного населення фізично опиняються між сторонами конфлікту. Тоді збільшується кількість жертв.
- Кінцева мета СММ – розв’язання конфлікту в Україні. На вашу думку, діяльність СММ наближає це розв’язання?
- Я думаю, що присутність СММ, наша моніторингова діяльність і сприяння діалогу приводять до зменшення напруження та запобігання подальшого протистояння. Наприклад, у Тристоронній контактній групі домовляються щодо припинення вогню, і тоді СММ здійснює моніторинг на місці про стан дотримання домовленостей. Через такий процес кількість порушень дійсно зменшується. Я думаю, що СММ таким чином робить внесок у стабілізацію ситуації.
- Які аспекти вашої роботи приносять вам задоволення?
- Мандатом СММ є встановлення фактів і звітування про них. В Україні є багато місць й інформації, до яких може мати доступ і моніторити лише СММ. Якщо СММ не існувала би, ці факти могли би бути ніким не помічені. Зокрема, коли нейтральність інформації важлива, на мою думку, звіти СММ є надзвичайно цінні. Я відчуваю велике задоволення від того, що я вкладаю внесок у процес встановлення фактів і звітування.
Такаші Хірано, Київ
Фото автора