«Руський-мир-творці» з Білорусі на Донбасі - це категорично неприпустимий компроміс

«Руський-мир-творці» з Білорусі на Донбасі - це категорично неприпустимий компроміс

Аналітика
Укрінформ
Існує велика ймовірність щодо використання білоруських “блакитних касок” в інтересах держави-агресора. Захід цього не розуміє?

Після завершення Мюнхенської конференції з безпеки поновилася дискусія щодо миротворців на Донбасі: звідки, скільки, повноваження… Пропозиції щодо схеми їх розміщення викладені в основних пунктах так званої “доповіді Расмуссена” - екс-генсека НАТО та радника Петра Порошенка. В документі озвучується приблизна кількість миротворців ООН - 20-30 тис. осіб. Цей контингент мали б скласти країни, які не входять в НАТО і яким довіряють як країни альянсу й України, так і РФ. Наприклад, Швеція, Фінляндія, Австрія – представники однієї з них могли б очолити контингент. Втім, у Расмуссена згадуються ще й Казахстан, Монголія, Білорусь...

Найбільше оцінок щодо останньої. Про готовність відправити своїх миротворців на Донбас ця країна заявляє не вперше. Інтерес Республіки Білорусь до участі в можливій миротворчій операції був озвучений Олександром Лукашенком ще в 2015 році одразу після того, як ідею сформулював Петро Порошенко. Очевидно, з того моменту мотивація Мінська не змінилася. Буквально наприкінці минулого тижня глава МЗС Білорусі Володимир Макєй зустрівся з спецпредставником Державного департаменту США щодо України Куртом Волкером, нібито обговоривши введення білоруських миротворців на Донбас за умови згоди усіх зацікавлених сторін. “Саме про це ми говорили з представником США. (...) Можу тільки підтвердити готовність Білорусі взяти участь у будь-якому вигляді, якщо це буде прийнятно для усіх залучених у цей конфлікт сторін”, - заявив Макей в інтерв'ю білоруському телеканалу СТС, пише “Інтерфакс-Захід”.

Наступного дня про готовність Білорусі взяти участь у миротворчій місії заявили й на рівні адміністрації Лукашенка.

Але від України дотепер нема офіційної реакції на всі ці доповіді та заяви. Чому — можемо лише припустити, що у високих кабінетах щодо публічності цього питання існують якісь домовленості. А вчорашня заява заступника міністра закордонних справ України Олени Зеркаль в ефірі “5 каналу” щодо неприпустимості білоруських миротворців на Донбасі по суті правильна, але не є офіційною, і скоріше виглядає, як публічне висловлювання: “Наскільки я знаю, Білорусь не вийшла з ОДКБ і є членом цієї організації. А якщо ми виключаємо НАТО, то дуже логічно, щоб країни ОДКБ також не брали участь у місії”.

Увечері того ж дня в ефірі програми “Свобода слова” про миротворців на Донбасі говорив, власне. і міністр закордонних справ України Павло Клімкін: “Розгортання місії займе щонайменше 6-10 місяців. (...) І воно має розпочатися лише після виходу російських військ з тимчасово окупованих територій на Сході України. Будь-які інші опції – це замороження. А замороження – це ситуація, яка вибухне в кожну секунду, і Росія безумовно використає це”.

Про Білорусь пан міністр ані слова не сказав, а хотілося б від нього щось почути. Тому що навіть теоретична ймовірність появи миротворців з Білорусі на Донбасі це приниження для України. І членство Білорусі в ОДКБ це далеко не все. Білорусь з Росією удвох входять ще й до «Союзної держави» - дивного утворення, яке при тому на лінгвістичному рівні засвідчує, хто чий союзник.

Відтак Укрінформ спробував розібратися, наскільки реальною є поява білоруських “блакитних шоломів” на Донеччині та Луганщині, а також, чому їх присутність на цих територіях є для України принизливою, недоречною і неприйнятною.

Карикатура Сергія Йолкіна
Карикатура Сергія Йолкіна

Вуха спецслужб РФ з “блакитних шоломів” білоруських миротворців

Якщо Білорусь долучиться до миротворчої місії на Донбасі, то, на думку експертів, її присутність на цих територіях гарантує Україні чимало проблем. Адже, по-перше, статус білоруських збройних сил – це статус союзних до Росії збройних сил, а це означає, що вони є задекларованими союзниками держави-агресора, відтак, зацікавленою стороною конфлікту. По-друге, білоруська армія фактично є сателітом збройних сил РФ: має ідентичну організаційно-штатну структуру, систему планування, забезпечення, підготовки кадрів та бойової підготовки. Додамо до цього безумовне погодження всіх оперативних та кадрових рішень між обома відомствами. Саме тому щодо можливості білоруського підрозділу дотримуватися міжнародних принципів проведення миротворчої операції виникають більш ніж серйозні сумніви. Не кажучи вже про те, що проконтролювати появу в контингенті російських військовослужбовців під виглядом білоруських – практично неможливо.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков стверджує, що долучення до миротворчої місії країни, яка є членом ОДКБ і Союзною державою з Росією це нерозумно і небезпечно:

Михайло Пашков
Михайло Пашков

“Існує потенційна ймовірність того, що Білорусь буде використовувати присутність своїх миротворців, а власне, військові підрозділи на території України у просуванні не тільки власних, а й сусідських інтересів. Тобто, під маркою білоруських “блакитних касок” можливе “вливання” і представників російських спецслужб”.

Заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков, згадуючи про торішні спільні російсько-білоруські масштабні військові навчання “Захід-2017”, також наголошує про ризик долучення Білорусі до миротворчої місії на Донбасі:

Микола Бєлєсков // Фото: Радіо Свобода
Микола Бєлєсков // Фото: Радіо Свобода

“Рівень інтеграції між збройними силами РФ і Білорусі дуже високий. Особливо, це показали навчання “Захід-2017”. Мабуть, нам доведеться кожного солдата та офіцера перевіряти на причетність до зв’язків з російськими спецслужбами. Щоб серед цього контингенту не опинилися люди, котрі займатимуться на Донбасі розвідувальною діяльністю на користь Москви”.

До вищесказаного експертами можемо додати ще кілька не менш вагомих причин, чому не можна пускати на Донбас миротворців із Білорусі. Це і голосування проти резолюції ООН щодо Криму, і пособництво у викраденні Павла Гриба, і арешти КДБістами журналіста Павла Шаройка та директора українського заводу обважнювачів Олександра Скиби... Тобто, миротворчий контингент з країни, яка формально зберігаючи нейтралітет, діє в інтересах Росії — це приниження, це самому собі на шкоду.

ОДКБ, статус “союзної держави” - загроза реальна, а як щодо присутності?

І це не все. За офіційними даними Міністерства оборони Білорусі, станом на 2014 рік білоруські військові тільки раз залучалися до миротворчих місій ООН - у Лівані. Причому контингент там складався лише з п'ятьох осіб - чотирьох військових медиків й одного офіцера штабу місії, - яких періодично змінювали по ротації. Зважаючи не це, переконує Микола Бєлєсков, миротворчі перспективи у Білорусі на сході України, щонайменше, виглядають дивно: “По-перше, як такого миротворчого досвіду в Білорусі нема. Єдине, де вони брали участь, був Ліван. Втім, вони перебували там в зовсім іншому форматі, ніж теоретично перебували б в Україні. Їхній досвід не стосується такого типу конфліктів, як на Донбасі. По-друге, Білорусь має дуже обмежений контингент, здається близько роти, а це - зовсім не ті сили, при заявленій необхідності в 20-30 тисяч миротворців. Попри те, в білоруській присутності на Донбасі Захід вбачає певні переваги: вони можуть допомогти легітимізувати ідею миротворчої місії в очах Російської Федерації, зробити її прийнятною”.

Білоруські миротворці // Фото: Білоруська військова газета
Білоруські миротворці // Фото: Білоруська військова газета

Схожу думку висловив і Михайло Пашков: “Готовність Білорусі до виконання завдань у складі миротворчої місії є дещо сумнівною. Миротворчий контингент у білоруських ЗС обмежений, десь близько роти. Вони можуть претендувати лише на номінальну участь, не більше”.

Відповідно, у білоруській армії з 2005 року існує миротворча рота при 103-й гвардійській окремій мобільній бригаді, що базується у Вітебську. За повідомленнями білоруських спеціалізованих медіа, станом на 2013 рік у роті на постійній основі служили 40 військових, і ще 200 бійців значилися як змінний склад... У реальних миротворчих місіях підрозділ участі не брав, однак регулярно долучається до навчань у рамках згаданої ОДКБ. До цього об’єднання, крім, власне, збройних сил Білорусі та Росії, входить ще Вірменія, Казахстан, Таджикистан та Киргизія. Тобто, як кажуть, «русскиймиртворцев» з цих країн теж – прохання не залучати.

Мирослав Ліскович, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-