Тероризм, міграція, Росія: в НАТО назвали загрози для світу
У Брюсселі завершилася зустріч глав держав та урядів країн-членів Північноатлантичного альянсу. Це не був повноцінний саміт НАТО, які проводять один раз на два роки. Наступна така зустріч найвищого рівня має пройти у 2018-у. Де саме, поки не вирішено. Відомо, що Туреччина ще раніше запропонувала свою кандидатуру. Але навряд чи союзники дозволять президенту Реджепу Таїпу Ердогану попіаритися в умовах погіршення демократичної ситуації у країні. Альтернативу напередодні запропонувала Бельгія, яка готова ще раз взяти на себе такі масштабні клопоти.
ЗІБРАЛИСЯ ПОЗА ПЛАНОМ
Нинішній «міні-саміт» став результатом низки вагомих причин, щоб лідери Альянсу зібралися у столиці європейської дипломатії і трансатлантичних зв'язків.
По-перше, це прихід до влади у США нової президентської адміністрації та ще й на чолі з таким одіозним главою держави, як Дональд Трамп. Показати лідеру найбільшого союзника в НАТО, що військово-політичний блок не застарів, а навпаки прагне адаптуватися до нових загроз у світі, було непростим завданням для колег з країн Альянсу.
По-друге, бельгійська компанія під гарантії уряду країни, нарешті добудувала нову територію штаб-квартири НАТО, яку треба було урочисто формально відкрити.
По-третє, це зростання світового тероризму, реальні атаки якого вже уразили демократичні суспільства євроатлантичної спільноти. Нещодавня трагедія у британському Манчестері, на жаль, лише додала актуальності розгляду цієї проблеми на брюссельській зустрічі.
Також важливо було виконати бажання нині політика і бізнесмена Трампа, щоб союзники збільшили оборонні бюджети та справедливо розділити фінансовий тягар в Альянсі, який до цього, нині й надалі, тягнутимуть Сполучені Штати.
Ну й на останок, це агресивна Росія, яка ще з 2008 року почала руйнувати світовий безпековий порядок, порушувати суверенні кордони і міжнародне право. І коли світове співтовариство, включаючи НАТО, попустили це, Путін продовжив свою агресію далі в Україну і може не зупинитися на західних кордонах Альянсу, якщо не побачить адекватну силову відсіч.
ЧИ ЗРОЗУМІЛИ В НАТО – «WHO IS PUTIN»
Одним із реальних рішень «міні-саміту» стало офіційне приєднання НАТО до глобальної коаліції у боротьбі з ІДІЛ. До слова, у деяких західних країнах, зокрема, у Франції, застосовують іншу назву цієї терористичної організації, а саме «Даеш», що арабською має негативну інтерпретацію.
Натомість, НАТО не братиме участі у бойових операціях у знищенні ІДІЛ. Організація розширить застосування в інтересах коаліції літаків дальнього радіолокаційного виявлення AWACS, надасть більше повітряних дозаправників та активізує обмін інформацією. Для виконання останнього пункту у складі штаб-квартири Альянсу буде створений новий розвідувальний підрозділ, який оброблятиме інформацію про терористичну діяльність та надаватиме її союзникам.
Говорячи про сучасні загрози, лідери НАТО включають тероризм та Росію в один перелік.
«НАТО майбутнього повинна зосереджувати велику увагу на тероризмі та міграції, так само, як на загрозах з боку Росії на східному і південному кордонах НАТО», – наголосив президент Дональд Трамп.
Символічно, що це було сказано на церемонії відкриття на території нової штаб-квартири НАТО меморіалу «9/11» на честь вшанування жертв терористичних атак у США у 2001 році та першого в історії Альянсу застосування ст. 5 Вашингтонського договору.
Генсек Столтенберг, називаючи загрози, додав Росію до «компанії» тероризму, нестабільності та ще й поширення ядерної зброї. Так, у НАТО офіційно не називають Росію терористом, або такою, яка його спонсорує. Поки що лише Україна у Міжнародному суді ООН намагається довести справжню сутність підступного агресора. Однак, в НАТО, нарешті, прокинулися і хочеться сподіватися, зрозуміли – «who is Putin».
НАТІВСЬКИЙ «ЯСТРУБ» ТРАМП
Основний час участі у «міні-саміті» лідери провели на брюссельській спеці, відкриваючи нову штаб-квартиру НАТО. Комплекс будівель символізує єдність союзників. Як відзначив генсек Єнс Столтенберг, це «будівля 21-го століття для Альянсу 21-го століття». Бюджет обладнання нової території, площа якої 250 тис. квадратних метрів, склав 1,1 млрд доларів. У новій штаб-квартирі можуть працювати до 4 тис. осіб. Щоправда, журналістам її ще не показали, адже на тлі «показухи» для лідерів роботи із уведення в експлуатацію ще не завершені.
У процесі підготовки «міні-саміту» ключові заходи програми враховувалися так, щоб задовольнити амбіції та уподобання нового «яструба» в НАТО президента Трампа. Адже, як відомо, американського лідера у житті найбільше цікавлять дві речі: будівлі та гроші. Ну, ще жінки (є такий жарт).
Президент Трамп насправді відчував себе справжнім господарем поміж інших лідерів. Завжди перший, рішучий та амбітний. Нині активно обговорюється недипломатичний, можливо навіть хамський, жест Трампа, коли на церемонії він, прориваючись уперед, відсунув майбутнього союзника – Душку Марковича, прем'єр-міністра Чорногорії, яка стане членом НАТО вже на початку червня.
Під час спілкування із «молодшими» колегами американський лідер постійно вимагав більше грошей на оборону. І це справедливо.
НАТО ПІДТРИМУЄ САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ
Питання України, допомоги державі в умовах російської агресії присутнє при розгляді усіх актуальних питань сьогодення і майбутнього НАТО. Без України, яка нині стоїть у форпості захисту європейських і євроатлантичних цінностей, не було би й сучасного Альянсу. Нині НАТО вимушене посилювати військову присутність на своїх східних флангах, розгорнувши у країнах Балтії та Польщі чотири бойові тактичні групи. Обороноздатність також посилюють у Чорноморському регіоні.
З нагальних проблем ситуації в Україні та російської агресії, які союзники мали змогу обговорити на цьому «міні-саміті», йшлося про імплементацію Мінських домовленостей, у перших лавах просування яких з боку Заходу стоїть Німеччина на чолі із канцлером Ангелою Меркель.
Ще одне актуальне питання навколо «Мінська» – посилення санкцій Заходу проти Москви – порушили під час брифінгу із Столтенбергом саме російські ЗМІ. І хоча НАТО за своїми договірними засадами та міжнародним правом, не є організацією, яка уповноважена вводити економічні обмежувальні заходи, генсек Альянсу, відзначив, що союзники підтримують їх застосування.
9-10 липня Київ прийматиме виїзне засідання Північноатлантичної ради на чолі з генсеком Столтенбергом. Дипломати нині готують насичений порядок денний зустрічі союзників із одним з найбільших партнерів НАТО. Символічним приводом для візиту є відзначення 20-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО. Сторони нині просувають виконання амбітної програми допомоги з боку Альянсу Україні, щоб держава стала демократичною, реформованою, здатною захистити себе від прямих військових та гібридних посягань Москви.
Але й Україна сьогодні передає партнерам по НАТО досвід протистояння гібридним загрозам. Деякі його елементи в Альянсі знали лише з підручників. На жаль, цей досвід здобутий кров'ю.
Андрій Лавренюк, Брюссель.
