Берлінський старт Макрона
«Свіжеінаугурований» французький президент справдив очікування. Принаймні, сусідів-німців. Він не порушив вже усталеної традиції, перший візит здійснив до цієї сусідньої країни. Так робили і його попередники.
Це третій приїзд Макрона у Берлін цього року. У січні аутсайдер, на той момент, президентської гонки виступав в Університеті Гумбольта. Рівно два місяці тому, в середині березня, він вже був гостем канцлера Ангели Меркель, яка запрошувала до себе всіх перспективних кандидатів на чашку чаю (крім мадам ле Пен). І ось тепер – це вже повноправний господар Єлисейського палацу.
На зустріч запізнився, але буквально на кілька хвилин – треба ж було у Парижі призначити нового прем'єра. Меркель зустріла його як рідного. Дивилася на гостя злегка кокетливо та частково захоплено. Останнє ми віднесемо на рахунок спільної радості канцлера від перемоги переконаного європейця Макрона на виборах. (Неможливо навіть уявити собі, як відбувалася би ця зустріч, якби до влади прийшла Марін ле Пен). Галантний Макрон підтримував привітну господарку під лікоть і променисто посміхався.
БЕРЛІН ПІДСТАВИТЬ ПЛЕЧЕ
Переговори тривали трохи більше години, після чого співрозмовники вийшли до преси. Ні гострих, ні різких відповідей. Загальна добродушність. Берлін дуже хоче, щоб Макрон виявився успішним президентом. І обіцяє зробити все можливе для цього.
Як тільки стали відомі попередні результати голосування, віце-канцлер і міністр закордонних справ ФРН Зігмар Габріель заявив, що Німеччина, економічний підйом якої багато в чому відбувся завдяки Франції, тепер повинна допомогти дружній нації. Габріель, до речі, підкреслює особисті дружні зв'язки з Макроном з тих часів, коли обидва очолювали свої міністерства економіки.
Минулого тижня сама Меркель заявила про готовність висунути інвестиційний план для Парижа і підтримати ініціативи Макрона по єврозоні. Вже підготовлено пакет пропозицій. У липні, відразу після парламентських виборів у Франції, планується провести німецько-французьку нараду міністрів, де будуть представлені двосторонні проекти, «які зможуть надати новий поштовх відносинам». І не тільки відносинам, але й французькій економіці. При всій доброзичливості, не варто забувати, як Макрон ще під час передвиборної кампанії несподівано різко «наїхав» на Берлін, звинувативши німців у величезному дефіциті в торгівлі Франції з ФРН. Німці не погодилися з такою постановкою питання, але виявили готовність працювати над вирівнюванням балансу.
У будь-якому випадку, після виходу з ЄС Британії, Франція стає другою після Німеччини, економікою Євросоюзу.
«ДОРОЖНЯ КАРТА» ЄС
Під час переговорів Меркель і Макрон обговорювали важкий тягар відповідальності, який падає на обидві країни в контексті майбутнього Євросоюзу. У Берліні та Парижі розуміють всю особливу роль, особливо після Брекзіту, і готові діяти рішуче. Навіть проанонсували наміри розробити «дорожню карту» для реформування Союзу в середньостроковій перспективі.
«Ми розділяємо переконання, що зараз повинні займатися не тільки виходом Британії з ЄС, але й тим, як ми можемо зробити Євросоюз і, насамперед, єврозону більш тісно переплетеними та стійкими до криз», – заявила Ангела Меркель. Вона назвала нинішній момент в історії ЄС «дуже чутливим» і критичним, закликала використовувати його так, щоб громадяни Європи зрозуміли це як її зміцнення.
Меркель навіть запевнила журналістів, що у випадку необхідності її країна буде готова переглянути деякі зі старих договорів для зміцнення єврозони. «Питання зміни угод довго були французьким табу; в моєму випадку це не так. Я б хотів, щоб цей спільний план дій був, у першу чергу, дорожньою картою, яка призведе до більшої ефективності єврозони та ЄС», – вторив їй Емануель Макрон. Важливий момент реформування – зниження євробюрократії, про що також говорили обидва керівника, і залучення свіжих інвестицій.
у цілому вкотре відзначили, наскільки успіх кожної з країн залежить від успіху іншої, а ЄС – від благополуччя їх обох. Говорили перед журналістами фактично одними і тими самими фразами. Меркель, правда, зауважила, що Німеччина та Франція не завжди єдині з усіх питань, але підкреслила, що «захоплюючим у співпраці між Німеччиною та Францією завжди було те, що з їхнього симбіозу виходить щось хороше не тільки для обох країн, а також для всієї Європи». Тут взагалі люблять акцентувати на тому, в яких чудових партнерів перетворилися після Другої світової війни дві держави, які століттями воювали одна з одною не на життя, а на смерть.
ПОКИ НЕ ДО СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
На першій спільній прес-конференції два лідера ні слова не сказали щодо міжнародної проблематики. ЄС не рахується, це фактично внутрішня справа.
Між тим, у країн чимало тем, в яких вони тісно працюють. Тут і боротьба з тероризмом (від якого постраждали обидві країни), зокрема ІДІЛ, і миротворчі місії, і Сирія, і Африка.
І, звичайно, Україна, адже Берлін і Париж – офіційні медіатори у рамках «Нормандського формату». Швидше за все, це питання було піднято під час вечері, яку Меркель влаштувала гостю після спілкування з пресою. Однак, навряд чи йому змогли приділити достатньо уваги. Зараз перед ними стоять більш актуальні, з їхньої точки зору, завдання: Макрону треба терміново «витягувати» економіку своєї країни і боротися з безробіттям, відпрацьовуючи кредит довіри виборців; Меркель – своїх виборців не втратити, у неї вибори на носі.
Найближчим часом слід очікувати певної паузи у роботі «Нормандського формату»: у Франції новий президент зайнятий формуванням свого кабінету, в Німеччині повним ходом йде передвиборча парламентська кампанія. Такою думкою з Укрінформом поділилася експерт фонду «Наука і політика» Німецького інституту міжнародної політики і безпеки Сюзан Стюарт. Вона вважає цю паузу «небезпечним часом», яким може спробувати скористатися президент Путін. Щодо Макрона, то його обрання, на думку Стюарт, звичайно ж, є хорошим сигналом для Мінського процесу, який при ле Пен можна було б з успіхом «поховати».
З цим погоджується і політолог, співробітник берлінського відділення Фонду Маршалла Йорг Форбріг. Більш того, він вважає, що Макрон, швидше за все, буде навіть більш жорстким по відношенню до Росії лідером, ніж його попередник Фрунсуа Олланд. Вже хоча б тому, що став об'єктом російських хакерських атак під час передвиборчої кампанії. «Маючи такий досвід за плечима, він звичайно ж, усвідомлює спроби Росії втручатися у західні демократії, від нього можна очікувати активності у прагненні обмежити таке втручання», – говорить він. Що стосується «Нормандського формату», то Макрон, як і Меркель, бачить його недосконалість і те, що РФ постійно блокує Мінський процес, але альтернативи останньому немає.
Керівник програми, експерт з питань політики безпеки Німецької ради зовнішньої політики Яна Пуглірін також упевнена, що «Нормандський формат» буде продовжувати працювати у тому самому режимі, що і раніше, і зі зміною президента Франції «ми побачимо у цьому форматі багато спадкоємності».
...Принаймні, в українсько-німецьких відносинах висока динаміка зберігається. Наприкінці тижня до Берліна на зустріч до Меркель збирається президент Петро Порошенко. І він вже точно буде говорити про Мінські угоди. Зустріч українського лідера з новим французьким колегою – справа часу.
Ольга Танасійчук, Берлін
Фото автора
