Молдова: Перші кроки нового президента

06.01.2017 09:00 1717

Після перемоги Ігора Додона вперше за останні 25 років Молдова прямує і на Захід, і на Схід

Минулий 2016 рік вніс досить суттєві корективи у політичне життя сучасної Молдови, а 2017-й здивував із перших днів. Уперше за останні 25 років після проголошення незалежності ситуація склалася «ахова». З одного боку - новий президент країни, колишній лідер Партії соціалістів Ігор Додон відкрито виступає за інтеграцію в Євразійський союз, декларуючи при цьому збереження хороших взаємин із ЄС, США, Китаєм, а також активізацію відносин з Румунією та Україною (хоч Крим де-факто вважає російським). А з іншого боку - дві гілки влади, уряд і парламент, беззастережно підтримують вектор європейської інтеграції держави з перспективою вступу країни до Євросоюзу.

Залишається загадкою, як удасться новому президенту здійснити озвучений перед народом в інавгураційній промові намір «перекинути мости, як на Захід, так і на Схід». При цьому, вже в найближчому майбутньому віртуальний «міст» новий президент має намір звести всередині самої Молдови, між правим і лівим берегами Дністра.

ПРИДНІСТРОВ'Я В ПРІОРИТЕТІ

З цією метою Ігор Додон напередодні зустрівся з новим лідером невизнаної республіки Придністров'я Вадимом Красносельським.

За час існування Придністровського конфлікту, а це майже три десятки років, громадян Молдови безліч разів, і з найвищих трибун запевняли в тому, що врегулювання цього питання є пріоритетним. Було також безліч гарних слів, заяв і запевнень у щонайшвидшому його врегулюванні. Але віз, як то кажуть, і нині там...

При цьому, «врегулювання», як естафету, під час зміни влади, як на правому, так і на лівому берегах Дністра передавали з рук у руки. За минулі роки траплялася відлига у відносинах Кишинева й Тирасполя, але до головного політичного питання - остаточного врегулювання конфлікту сторони так і не підійшли. Кишинів наполягає на об'єднанні країни в загальновизнаних міжнародним співтовариством кордонах за умови надання Придністровському регіону особливого статусу в складі єдиної Молдавської держави. Придністров'я продовжує наполягати на повному визнанні своєї незалежності.

Не можна при цьому не нагадати, що за роки замороженого конфлікту відбулося безліч зустрічей, у різних форматах і на різних майданчиках, аж до футбольних матчів.

Новий президент Молдови Ігор Додон також сповнений оптимізму. Під час його зустрічі з Вадимом Красносельським обговорювалося багато: від взаємного визнання дипломів про освіту, залізничного сполучення і свободи пересування громадян до формату миротворчих сил. Конкретних рішень так і не прийняли, а питання політичного врегулювання конфлікту так і залишилося не порушеним.

ПЕРШІ КРОКИ У ВЛАДІ: СИГНАЛИ ТРИВОЖНІ

Під час недавньої зустрічі в Придністров'ї, яку Додон назвав «візитом», він привітав «керівника» невизнаного регіону з перемогою на виборах, чим поділився на своїй сторінці у Фейсбуці. Якщо враховувати позицію офіційного Кишинева, то «візит» - це звичайна поїздка в регіони, а результати виборів в Придністров'ї, відповідно, офіційно Кишиневом не визнані.

Низку сигналів було дано ще задовго до «візиту». Навіть сама передача президентської влади викликала деяке здивування. Попередній президент Ніколає Тімофті не вважав за потрібне зустріти і привітати Ігоря Додона. Зважаючи на відсутність голови Конституційного суду Олександра Тенасе всі необхідні функції в Палаці Республіки, передбачені процедурою, виконав один із членів Конституційного суду.

Якийсь час всі в залі сиділи, очікуючи Ігоря Додона, який спочатку виступив перед народом на ганку Палацу, а вже потім постав перед запрошеними в залі. Офіційні особи (прем'єр Павло Філіп і голова парламенту Адріан Канду) стримано привітали Додона, який щойно вступив на посаду. Оплески також не були оваціями.

Перші укази нового президента також досить промовисті. Але якщо Указ про відсторонення від посади міністра оборони Анатола Шалару був цілком очікуваним і передбачуваним кроком, оскільки Шалару виступає за зміцнення взаємодії з НАТО та ЄС і... за об'єднання Молдови з Румунією, то зняття з флагштока на будівлі резиденції президента прапора Європи було сприйняте досить скептично і неоднозначно. До зняття прапора Європи Ігор Додон здійснив і перші зміни на сайті глави держави: поєднання букв, що позначають перехід на версію державною мовою, було замінено на сайті з RO (румунська) на MD (молдавська).  

Доречно, в зв'язку з цим, нагадати, що в 13-й статті Конституції Молдови державною мовою визначено молдавську. Але, поряд з цим, у 2013 році Конституційний суд виніс вердикт про верховенство Декларації про незалежність Молдови, прийнятої в 1991 році, над Конституцією. А в Декларації написано, що державною мовою країни є румунська.

Разом із тим, депутати парламенту ніяк не можуть прийти до спільного «знаменника» та внести відповідні зміни до Основного закону держави, щоб назавжди припинити існуючі мовні суперечки. Все це чимось нагадує 90-ті, коли один із представників тодішньої демократичної еліти в серцях вигукнув (гра слів за рахунок того, що мова і язик російською одне слово «язык» - ред.): «Мову («язык» - в оригіналі) народу ми повернули, надали їй статус державної, може, варто подумати і над тим, а що цьому народу на язик покласти, щоб не помер з голоду». І справді, чи зміниться кардинально на краще життя пересічних громадян після зняття прапора Європи і деяких виправлень літер на офіційному сайті президента, під дуже великим питанням...

Президент Игорь Додон (в центре), Премьер Павел Филипп (слева) и спикер парламента Андриан Канду после инаугурации

ЗАПІЗНІЛА ІНІЦІАТИВА З ЮРИДИЧНОЮ ПОМИЛКОЮ

Не справила належного враження й законодавча ініціатива Ігоря Додона. За пропозицією президентського радника з економічних питань Єлєни Горєлової (також прихильник Євразійської інтеграції) була підготовлена законодавча ініціатива щодо анулювання закону, що передбачає викуп державних облігацій за рахунок бюджетних коштів. В адміністрації президента заявили, що мета зазначеного закону - скоротити соціальні програми.

Більшість експертів закон розкритикували, заявивши, що уряд хоче перекласти «на плечі громадян повернення вкраденого з банківської системи мільярда». Прем'єр-міністр Павло Філіп кроки нового президента з анулювання прийнятого парламентом закону назвав популістськими, так як закон вже прийнятий, зворотної сили не має, і гроші в бюджет закладено, що сприяло розблокування зовнішнього фінансування країни. У свою чергу, спікер Андріан Канду прокоментував цей крок президента як юридичну помилку.

У зв'язку з цим потрібно враховувати, що в парламенті, як уже було згадано, працює проєвропейська коаліція, яка, до речі, і прийняла вищезгаданий закон. І за будь-якого розкладу навряд чи можна розраховувати на успіх президентської законодавчої ініціативи та анулювання прийнятого раніше закону. Іншими словами, «пара у свисток». 

Окрім цього, словесне і деклараційне протистояння між президентом і двома гілками влади іноді зашкалює. З усього видно, і уряд, і парламент налаштовані прагматично і закликають президента до співпраці. Чи почує він заклики, покаже час, але «дива» поки не сталося.

МАТЕРЯМ - ОРДЕНИ, КРАЇНІ - ДВА ВЕКТОРИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

І, нарешті, про проросійський вектор розвитку та про відновлення повноцінного стратегічного партнерства з Росією, на якому наполягає президент Ігор Додон і його команда. Доречно нагадати, що якраз перед президентськими виборами міністр економіки Молдови Октавіан Калмик підписав у Москві Меморандум, який передбачає розширення торговельно-економічних зв'язків з Росією. Меморандум включає і врегулювання питань транзитних вантажоперевезень через російську територію, поетапне зняття обмежень на поставки молдавської плодоовочевої та виноробної продукції на російські ринки і укладення довгострокового контракту на поставку російського газу в Молдову. Контракт, до речі, на поставку російського газу в Молдову до 2019 року вже успішно підписаний. 

Зі свого боку, Ігор Додон під час зустрічі з главою делегації Євросоюзу в Молдові ПірккоТапіолла подякував Брюссель за політичну і, підкреслимо, фінансову підтримку Молдови. Тим більше, що після вже анонсованої зустрічі з президентом РФ Додон планує зустрітися з керівництвом ЄС. А з акредитованими в Кишиневі європейськими дипломатами він планує зустрічатися щомісяця.

При цьому, сидіти, склавши руки, «зв'язані» законодавчими обмеженнями, енергійному і амбітному Додону непросто. Але йому потрібен час, щоб визначити для себе різницю між головою партії, ким досі він був, і високою посадою президента країни, навіть з дуже обмеженими повноваженнями. Тому народ надії не втрачає в очікуванні вагомих, конкретних кроків президента, адже в своїй інавгураційній промові він обіцяв бути «президентом усіх громадян» і дбати про поліпшення життя народу, а у людей хороша пам'ять.

 І, немов трохи оговтавшись від запаморочення від успіху, результатом якого, як вважають політологи, і стала «гра в букви і прапори», Ігор Додон оголосив про вручення перших нагород. Звичайно, без інтриги не обійшлося: кому і за що?! І коли в резиденції президента були вручені високі нагороди (ордени Республіки і ордени Пошани) багатодітним матерям, які виховують по 13, 17 дітей, всі нібито зітхнули з полегшенням. Вселяє надію і те, що на першому ж засіданні Вищої Ради безпеки (в оновленому її складі) новий президент Молдови має намір обговорити одне з найболючіших для країни питань - хід розслідування у справі про розкрадання банківського мільярда і пошук шляхів повернення в країну викрадених коштів. Хочеться сподіватися, що принаймні в цьому питанні інтереси всіх гілок влади збіжаться, а небезпечний «владний коктейль» із політиків лівого й правого спрямування буде «розмінуваний» на благо народу.

Зінаїда Гурська. Кишинів

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-